- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
14.3 Технологія застосування
Технологія застосування хром -(ферохром) розчинів аналогічна. При застосуванні може використовуватись глиниста суспензія, приготовлена із попередньо гідратованої диспергованої глини. Якщо використовується розчин , оброблений ВЛР, то для оптимального вмісту глинистої фази і умовної в'язкості до 20 с розчин попередньо обробляється водним розчином окзила або водою.
На первинну обробку 1м3 розчину вимагається 1-3 кг (в перерахунку на суху речовину) полімерного реагента. Полімерний акриловий реагент готують залежно від рН вихідного розчину в відповідності з лугом від 10:3 до 10:5. Якщо рН >10 , акрилові реагенти додають без лугу у вигляді порошка.
При використанні полімерів додають кальциновану соду кількістю 3-5 кг на 1 м3 розчину.
Для приготування 1м3 хромлігносульфонатного розчину, до складу якого входять полімерні реагенти, необхідно ( в перерахунку на суху речовину ) 40-100кг глини ;3-5 кг Na 2CO3; 3-5 кг полімерного реагента (КМЦ, М-14 метас); 30-50кг ФХЛС; 0,5-1,0 кг хроматів; 3-5 кг NaOH ( для метасу, М-14 і нейтралізації ФХЛС); обважнювач додають до отримання необхідної густини розчину .
Приготування хромлігносульфонатного розчину без полімера має аналогічну послідовність, а кількість матеріалів на 1м3 наступна: 60-160 кг глини, 10-20 кг ФХЛС, 20-40кг КССБ-4 (КССБ-2), 2-5 кг NaOH, 0,5-1,0 кг хроматів (при температурі >800С ) 0,1-0,3 кг триксана (0,03-0,08 МАС-200), решти вода.
При приготуванні лігносульфонатних розчинів на основі ССБ на 1м3 розчину потрібно: 80-200 кг глини, 300-40 кг ССБ, 10-30 кг УЩР, 5-10 кг NaOH, піногасник і 900-940л води. ССБ в розчин вводять у лужному вигляді, для цього готують водно-лужний розчин реагента у відношенні ЛСТ-луг 5: (на суху речовину).
Для попередження вспінювання розчинів ЛСТ, ФХЛС і КССБ при приготуванні водних розчинів реагентів у воду вводиться піногасник триксан кількістю 1-2% від маси сухого лігносульфонату.
14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
В процесі буріння, при необхідності зниження в'язкості в лігносульфонатний розчин додають 20-30 л на 1м3 10%-ного розчину ЛСТ (ССБ) (рН=8-10) . Якщо при цьому розчин не розріджується, то можлива одночасна обробка ССБ+ ВЛР, в такій же кількості, бо додається вода. При температурі вище 1300С лігносульфонати в кислому середовищі піддаються концентрації і втрачають розріджуючу здатність. В таких умовах необхідне додавання ССБ разом з хроматами від 0,3 до 1 кг/м3. Підвищення структурних або в'язкісних властивостей розчину здійснюється шляхом додавання глинопорошку або глинистої пасти. Для зниження фільтраційних властивостей в розчин додають 10-20 кг на 1м3 сухого ВЛР або 1-3 кг.
Регулювання показників хром (феррохром) лігносульфонат-них розчинів аналогічне регулюванню показників лігносульфонатного. Для зниження в'язкості і СНЗ додають 10-20 л на 1м3 5-10%-ного водного розчину хромлігносульфоната, нейтралізованого до рН =9 каустичною содою. Якщо хромлігносульфонат недостатньо ефективно знижує структурно-механічні властивості бурового розчину додатково додають 3-10 л /м3 біхромату натрію (калію) 10%-ної концентрації. При роботі в низькотемпературних свердловинах додавання сухого ФХЛС не приводить до швидкого зниження в'язкісних властивостей, тому що низька швидкість розчинення продукту. Зниження настає після 1-2циклів циркуляції.
Фільтрація розчину регулюється додаванням полімерного реагента (0,5-1 кг сухого реагента на 1м 3). Додавання хроматів в розчин, який містить ФХЛС і акрилові полімери, спричиняють зниження фільтрації бурового розчину. Проте необхідно враховувати нестійкість акрилових полімерів до кальцієвої агресії. При попаданні таких солей в розчин, його необхідно обробити кальцинованою содою.
При виникненні піни в буровому розчині, його обробляють піногасниками (МАС-200, триксан).
