14.3 Технологія застосування

Технологія застосування хром -(ферохром) розчинів аналогічна. При застосуванні може використовуватись глиниста суспензія, приготовлена із попередньо гідратованої диспергованої глини. Якщо використовується розчин , оброблений ВЛР, то для оптимального вмісту глинистої фази і умовної в'язкості до 20 с розчин попередньо обробляється водним розчином окзила або водою.

На первинну обробку 1м³ розчину вимагається 1-3 кг (в перерахунку на суху речовину) полімерного реагента. Полімерний акриловий реагент готують залежно від рН вихідного розчину в відповідності з лугом від 10:3 до 10:5. Якщо рН >10 , акрилові реагенти додають без лугу у вигляді порошка.

При використанні полімерів додають кальциновану соду кількістю 3-5 кг на 1 м³ розчину.

Для приготування 1м³ хромлігносульфонатного розчину, до складу якого входять полімерні реагенти, необхідно ( в перерахунку на суху речовину ) 40-100кг глини ;3-5 кг Na ₂CO₃; 3-5 кг полімерного реагента (КМЦ, М-14 метас); 30-50кг ФХЛС; 0,5-1,0 кг хроматів; 3-5 кг NaOH ( для метасу, М-14 і нейтралізації ФХЛС); обважнювач додають до отримання необхідної густини розчину .

Приготування хромлігносульфонатного розчину без полімера має аналогічну послідовність, а кількість матеріалів на 1м³ наступна: 60-160 кг глини, 10-20 кг ФХЛС, 20-40кг КССБ-4 (КССБ-2), 2-5 кг NaOH, 0,5-1,0 кг хроматів (при температурі >80⁰С ) 0,1-0,3 кг триксана (0,03-0,08 МАС-200), решти вода.

При приготуванні лігносульфонатних розчинів на основі ССБ на 1м³ розчину потрібно: 80-200 кг глини, 300-40 кг ССБ, 10-30 кг УЩР, 5-10 кг NaOH, піногасник і 900-940л води. ССБ в розчин вводять у лужному вигляді, для цього готують водно-лужний розчин реагента у відношенні ЛСТ-луг 5: (на суху речовину).

Для попередження вспінювання розчинів ЛСТ, ФХЛС і КССБ при приготуванні водних розчинів реагентів у воду вводиться піногасник триксан кількістю 1-2% від маси сухого лігносульфонату.

14.4 Регулювання властивостей бурового розчину

В процесі буріння, при необхідності зниження в'язкості в лігносульфонатний розчин додають 20-30 л на 1м³ 10%-ного розчину ЛСТ (ССБ) (рН=8-10) . Якщо при цьому розчин не розріджується, то можлива одночасна обробка ССБ+ ВЛР, в такій же кількості, бо додається вода. При температурі вище 130⁰С лігносульфонати в кислому середовищі піддаються концентрації і втрачають розріджуючу здатність. В таких умовах необхідне додавання ССБ разом з хроматами від 0,3 до 1 кг/м³. Підвищення структурних або в'язкісних властивостей розчину здійснюється шляхом додавання глинопорошку або глинистої пасти. Для зниження фільтраційних властивостей в розчин додають 10-20 кг на 1м³ сухого ВЛР або 1-3 кг.

Регулювання показників хром (феррохром) лігносульфонат-них розчинів аналогічне регулюванню показників лігносульфонатного. Для зниження в'язкості і СНЗ додають 10-20 л на 1м³ 5-10%-ного водного розчину хромлігносульфоната, нейтралізованого до рН =9 каустичною содою. Якщо хромлігносульфонат недостатньо ефективно знижує структурно-механічні властивості бурового розчину додатково додають 3-10 л /м³ біхромату натрію (калію) 10%-ної концентрації. При роботі в низькотемпературних свердловинах додавання сухого ФХЛС не приводить до швидкого зниження в'язкісних властивостей, тому що низька швидкість розчинення продукту. Зниження настає після 1-2циклів циркуляції.

Фільтрація розчину регулюється додаванням полімерного реагента (0,5-1 кг сухого реагента на 1м ³). Додавання хроматів в розчин, який містить ФХЛС і акрилові полімери, спричиняють зниження фільтрації бурового розчину. Проте необхідно враховувати нестійкість акрилових полімерів до кальцієвої агресії. При попаданні таких солей в розчин, його необхідно обробити кальцинованою содою.

При виникненні піни в буровому розчині, його обробляють піногасниками (МАС-200, триксан).