- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
Гуматні розчини негативно впливають на проникність гранулярних порід-колекторів з низькими (менше 0.1мкм2) і середніми (0.1-0.3мкм2) показниками проникності. Це пов'язано з низькою соляною стійкістю гуматів натрію і калію до коагулюючої дії електролітів, які насичують пластову воду. При взаємодії з кальцієвими водами випадають в осад гумати кальцію , які закупорюють низько проникні ділянки колектора. При взаємодії з натрієво-калієвим водами гумати коагулюють і також заважають відновленню природної проникності колекторів.
Другим негативним фактором дії гуматних розчинів на продуктивні пласти є дія надлишкових лугів на глинисту основу або каркас колектора. Набухання глинистих компонентів приводить до зниження проникності колектора внаслідок збільшення об'єму породи.
Гуматно-калієві розчини і розчини на основі гуматно-гранульованого реагента менше спричиняють набуханню і пептизації глинистої складової колектора, проте відносяться до групи розчинів активно-кольматуючої та осадоутворюючої дії.
Так як, гуматні розчини утворюють товсту кірку на стінках проникних горизонтів, то для якісного цементування свердловини необхідне застосування спеціальних буферних кіркознімаючих рідин. Якщо цементування проводиться на шлаковому розчині, обробленим гіпаном або КМЦ, то спостерігається значне загущення суміші глинистого і тампонажного розчину. В такому випадку необхідне застосовування буферних рідин.
Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
Лігносульфонатні розчини – це розчини стабілізовані лігносульфонатними реагентами (ССБ, ЛСТ) або хром -(феррохром) лігносульфонатними (КССБ, ФХЛС) в складі з полімерами або іншими понижувачами фільтрації. Ці розчини використовуються для розбурювання глинистих і аргілітових порід, а також ангідритів, гіпсових та карбонатних порід.
Лігносульфонатні розчини володіють слабкими властивостями інгібітора, хоча не запобігають диспергуванню глинистих порід. Внаслідок того, що лігносульфонатні реагенти є розріджувачами, розчини оброблені такими реагентами зберігають визначений допустимий рівень показників властивостей в широкому діапазоні концентрації твердої фази.
Розчини на основі лігносульфонатів стійкі до кальцієвої агресії .При наявності гіпсів та ангідритів не відбувається надмірне загущення і розчин може перейти в гіпсо-вапняковий без додаткового розрідження.
Розчини на основі ССБ (ЛСТН) стійкі до температур 130-1800С.
14.2 Склад та властивості бурового розчину
Склад та оптимальні властивості лігносульфонатного розчину приведені в таблиці 14.1
Таблиця 14.1- Склад і властивості лігносульфонатних розчинів
-
Склад розчину
Вміст
кг/м3
Показники властивостей
Умовна в’язкість ,
с
Статичне напруження зсуву за 1 хв ,
дПа
Статичне напруження зсуву за 10 хв ,
дПа
Фільтрація,
см3
Показник РН
Густина,
кг/м3
1
Глинопорошки:
ПБМА
ПБМБ
ПБВ
ПБД
2
40-60
50-70
60-80
90-120
3
18-40
3
4
6-45
4
5
12-90
5
6
1,5-10
6
7
8-10
7
8
1,06-2,2
8
Реагенти –
стабілізатори:
КМЦ
КССБ-2
КССБ-4
Гіпан
УЩР
Метас
М-14 ВВ
1,0-7,0
20-60
20-60
1,0-7,0
10-20
1,0-2,0
1,0-2,0
Реагенти- розріджувачі:
ФХЛС
ССБ (ЛСТ)
10-30
10-30
1
Спеціальні добавки:
МАС-200 (5%)
Триксан
Хромати
NaOH
2
2,0-5,0
0,1-0,3
0,2-0,8
2-3
Змащуючі речовини :
СМАД
Графіт
СМАД+графіт
Нафта
Сульфанол
5,0-20
5,0-10
5,0-15
40-80
0,2-0,4