- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
13.5 Перевід в інші типи розчинів
Перехід до інших типів розчинів проходить в відповідності до технології приведеної в таблиці 13.2.
Таблиця 13.2 – Правила переходу від гуматного до інших типів розчину
Розчин, у який переводиться |
Технологія переходу |
|
Попередня підготовка розчину |
Обробка розчину |
|
1 |
2 |
3 |
Лігносульфонатний |
_ |
Обробка розчину лігносульфонатним реагентом (ССБ, окзил, ФХЛС, рН =9), а потім 10% розчином КМЦ, М-14, метасу в відповідності з рецептурою |
Вапнистий |
Зниження вмісту твердої фази в розчині (для грубодисперсних до 30% , для висококалоїдних до 10%) і умовної в'язкості 25-30с шляхом обробки 10% розчином лігносульфонатів (ФХЛС, ССБ з рН=9) в кількості 10-20 л на 1м3 розчину; при необхідності розведення водою |
Після розведення в розчин протягом 2 циклів добавляють0.35-0.7% Са(ОН)2 в перерахунку на СаО. Залежно від активності використаного вапна кількість домішок змінюється. Ввід вапна проходить разом з водним розчином лігносульфонату, який добавляється кількістю 20-30л/м3. При зростанні фільтрації добавляється 0.1-0.3% КМЦ або 1-3% КССБ. Після розведення розчин можна перевести у вапнистий шляхом обробки його комплексним реагентом БКВ кількістю 5-8% ( в 1м3 - 625л). ССБ густиною 1260кг/см3, 225л вапнистого молока густиною 1100-1120кг/см3 або ФХЛС – 150 кг, NаОН – 22,5-30 кг. Са(ОН)2 – 25-35кг). |
Гіпсо-вапнистий
1 |
Попереднє розведення розчину до УВ-25-30 с з додаванням 50- 2
100 л/м3 10%розчину ФХЛС рН=9 |
Додавання 10% розчину КМЦ у кількості 5-10 л/м3 і після чого додавання 10-20 кг алебастра, потім 2-3кг/м3 вапна |
3 |
||
Хлоркальцієвий |
Зниження твердої фази так як і для вапнистих і гіпсових до 0.05-0.1% шляхом: розведення водою або свіжоприготовленим необробленим розчином; 5% розчином лігносульфонатного реагента з рН=9 (ФХЛС, ССБ) – 30-50л/м3. Розведення до УВ 25-30 с |
Обробка КМЦ , ОЕЦ (крохмаль) кількістю 5-10 кг на 1м3 (на суху речовину)і піногасником. Потім додається 1-3 л/м3 вапнистого молока густиною 1.10-1.12 г/м3 і протягом 2-3 циклів вводиться хлористий кальцій. |
Калієвий |
Розчин розводять вапном для виведення гуматів. Протягом 2-3 циклів вводять 0.2-0.3% вапна (або суміш 0.4% СаCl2 i 0.4% KOH) і 1-2% КССБ (ФХЛС, ССБ) і 10-20% води. УВ -25-30с
|
Додається полімерний реагент - понижувач фільтрації кількістю 5-10 кг/м3 (КМЦ, М-14, метас), в'язкість понижується додаванням лігносульфрнатного розріджувача (1-3%) потім протягом 2 циклів циркуляції додається хлористий калій (30-50 кг/м3) і 1-3 кг/м3 КОН. При необхідності додається піногасник. |
1 |
2 |
3 |
Мінералізований, соленасичений |
|
В розчин додають 4-6 % ВЛР і 1-2% Nа2СО3. Після перемішування додають 10-15 кг/м3 полімера - понижувача фільтрації (КМЦ, М-14, метас, крохмаль) у вигляді 10-20 % водного розчину або в сухому вигляді і 80-100 л/м3 нафти. Для зниження в'язкості додають 550-100 л/м3 10% розчину ФХЛС, або КССБ з рН=9. Проводиться насичення сіллю і додається полімер для необхідної фільтрації. При температурі вище 1000С разом з лігносульфонатами додаються хромати 0.01-0.03%. При необхідності вводиться піногасник.
|
Гіпсо-калієвий |
Зниження вмісту твердої фази так як для гіпсо-вапнякового розчину .УВ- 25-30 с |
Розчин обробляється 10 % розчином КМЦ 0.3-0.5% (в перерахунку на суху речовину) або сухим КМЦ для розчинів густиною 1.7 г/см3. Зниження в'язкості до 25-30 с додаванням 1-3% лігносульфонатів, обробляється вапном (1-3л/м3 вапнякового молока) додається гіпс ( алебастр) протягом 1-2 циклів 10-20кг /м3, а потім хлористий калій.
|
Малосилі-катний |
Припинення обробки реагентами: УЩР, каустична і кальцинована сода. Зниження вмісту твердої фази до 12-15% і УВ до 20-30с зниження вмісту іонів Са ++ і Мg++ до 200 мг/л
|
Розчин обробляється рідким склом протягом 2-3 циклів циркуляції з швидкістю 70-80л/год густиною 1.22-1. 28г/см3 ,одночасно вводиться КМЦ у вигляді 10% розчину - до 1.5% |
