- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
12.1 Призначення та умови застосування
Вода (морська і технічна) застосовується для буріння стійких порід при відсутності нафтогазоводопроявів та інших ускладнень.
До нестабільних розчинів відносяться рідини, в яких тверда фаза утворюється в процесі буріння шляхом "самозамісу". Вони відрізняються в залежності від складу дисперсної фази . Якщо до дисперсної фази в основному входить глина , то методи обробки не відрізняються від звичайних.
Природні розчини із неглинистих порід утворюються в розрізах , складених вапняками , ангідритами, мергелями та і, як правило, зустрічаються на початку буріння свердловини.
Розчини із неглинистих порід поділяються на:
- Карбонатно-глинисті (КГР) .
При бурінні карбонатних відкладів з промиваванням технічною водою накопичується тонкодисперсна фракція вапняка і доломіта, в результаті чого одержується карбонатна суспензія, яка потім обробляється хімічними реагентами.
– Сульфатні і сульфатно-галоїдні.
При бурінні свердловин в сульфатних породах (ангідрит, гіпс) з пропластами кам'яної солі утворюються сульфатні і сульфатно-галоїдні розчини. Застосування в цих відкладах глинистих розчинів пов'язане із значними трудностями через коагулюючу здатність цих порід
– Крейдяні.
Ці розчини широко застосовуються при бурінні крейдяних відкладів, а також порід ,які не містять добре диспергуючих глин. Вони більш стійкі до електролітів, мають кращі реологічні властивості порівняно з глинистими розчинами.
Залежно від типу вихідної
глини і складу розбурених порід такі
розчини мають такі властивості:
1080-1240кг/м3,
Т=25-30с, фільтрація, статичне напруження
зсуву і рН не регламентуються.
Регулювання властивостей нестабільних глинистих суспензій і суспензій із вибурених порід в процесі буріння проводять простим розбавленням водою. Так як, ці розчини не володіють стабільністю, то необхідно добавляти в невеликих кількостях бентонітові порошки і реагенти – стабілізатори. Для змащуючих властивостей дають 10-12% нафти, 1% графіту або 1% СМАДу.
12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
Бурові розчини на основі вибурених порід не мають визначеного складу, тому в таблиці 12.1 приведені дані про кількість хімічних реагентів і матеріалів для обробки цих суспензій.
Для покращення буримості і підвищення антифрикційних властивостей води до неї добавляють поверхнево-активні речовини комплексної дії. До них відносяться вищі жирні спирти, сульфанол, сульфатне масло та інші. Концентрація знаходиться в межах від 0,05 до 3% за масою від об'єму води.
12.3 Технологія приготування
При поглибленні свердловини у розчин поступає порода, частина якої вилучається у вигляді шламу. Решти породи диспергується в суспензії. Розрахунки показують , що за рахунок "самозамісу" утворюється до 50% розчину , який циркулює в свердловині Перехід вибуреної породи в суспензію обумовлений структурно-механічними властивостями суспензії, чим більше розвита її структура, тим менше виноситься шламу, який знову поступає при циркуляції. При цьому, при механічному замісі та інертному наповнювачі шлам перетворюється в активний компонент, який здатний утворювати лише слабку структуру бурового розчину. Всі інші водні суспензії із неглинистих порід не володіють ста
Таблиця 12.1-Склад і властивості суспензії із вибурених порід
Склад бурового розчину |
Вміст реагенту кг/м3 |
Властивості |
|||
|
|
густина, г/см3 |
Умовна в’язкість , с |
Статичне напруження зсуву за 1 і 10 хв. Па |
Фільтрація, см3/30хв |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Карбонатні прісні ВЛР Na2SiO3 СНС* СНС* Крохмаль КМЦ-600 (700) |
150-250 5-10 15-25 15-25 5-10 15-20 |
1180-1200 |
16-23 |
|
3-8 |
Карбонатні мінералізовані ССБ Крохмаль КМЦ-600 (700) ССБ |
15-20 10-15 10-20 10-20 |
Не регламентується |
|
|
|
Мергелеві ВЛР Na2CO3 ВЛР CaCl2 |
75-100 2.5 75-100 2.5-5.0 |
1.25-1.36 |
20-40 |
40-50 |
2-18 |
Сульфатно-галоїдні ССБ Крохмаль ССБ Крохмаль КМЦ |
15-25 10-20 10-15 10-20 10 |
1.20-1.30 |
20-25
|
|
3-8 |
Аргілітові прісні ВЛР Крохмаль КМЦ-600 (700)
|
100-200 15-20 15-20 |
1.20-1.25 |
20-25 |
|
6-7 |
Аргілітові мінералізовані ССБ Крохмаль ССБ КМЦ-600 (700) ГПАА (РС-2) |
10-20 5-15 10-20 10-20 15-20 |
Не регламентується |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
-більністю, тому виникає необхідність в невеликих добавках бентонітових суспензій і реагентів-стабілізаторів.
Для карбонатно-глинистих розчинів структура підвищується шляхом введення 1% NaCl або до 5%рідкого скла і ВЛР.
Для прісних КГР основним реагентом - стабілізатором є ВЛР, мінералізованих - КССБ, КМЦ, РС-2, крохмаль. Для підтримання рН добавляють каустичну соду у вигляді водних розчинів хімічних реагентів.
При промиванні свердловини відбуваються технологічні втрати карбонатних порід, тому при відсутності цих порід в розрізі свердловини до розчину добавляють карбонатну муку для дотримання кількості карбонатних порід в розчині до 25%. При надлишку солей кальцію і магнію в прісних КГР добавляють розчин кальцинованої соди.
Для приготування сульфатних і сульфатно-галоїдних розчинів використовується роз чин, отриманий шляхом "самозамісу". Утворену нестійку сульфатну суспензію обробляють гідратованим бентонітом і хімічними реагентами: ССБ, КМЦ, крохмалем, КССБ. Найкращі результати одержують при обробці:1.5-2.5 ССБ+1.0-2.0% крохмалю;1.0-2.0% ССБ+1.0% КМЦ+1.0-2.0% крохмалю.
Крейдяні розчини в процесі буріння отримують з допомогою введення невеликої кіль кості глинистих суспензій і реагентів – стабілізаторів, в якості яких застосовують ВЛР, КССБ, КМЦ, РС-2, крохмаль, рідке скло.
Крейдяні розчини можуть готуватися двома шляхами. За першим способом крейду через фрезерно-струминний млин ФСМ вводять у вихідний глинистий розчин, концентрація глини в якому не перевищує 20-25%; якщо концентрація глини вища, то крейду потрібно вводити у вигляді крейдяної суспензії. Другий спосіб: крейдяна суспензія необхідної концентрації готується в гідромішалці з добавленням невеликої кількості глинопорошка і хімічних реагентів.
Для приготування прісних крейдяниих суспензій найкраще використовувати 10%-ний розчин ВЛР.
Для попередження прихоплень бурильної колони в усі типи нестабільних систем необхідно вводити до 10% нафти і 1% графіту або до 3% СМАДу.
