- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
1.3.2 Гідростатичні функції
Гідростатичні функції обумовлені вагою бурового розчину, який створює тиск на стінки свердловини та міцністю структури бурового розчину на зсув. Гідростатичними функціями бурової промивальної рідини називають такі функції, які виконуються нею у стані спокою і у цьому полягає перша відмінність гідростатичних функцій від гідродинамічних. Друга відмінність полягає у тому, що гідростатичні функції реалізуються рідиною, як у стані спокою так і під час руху, тоді як гідродинамічні реалізовуються тільки під час руху промивальної рідини.
Створення
гідростатичної рівноваги у системі
свердловина – пласт для запобігання
надходження пластових флюїдів із
гірських порід у свердловину та
проникнення промивальної рідини в
пласти. Промивальна
рідина, яка знаходиться у свердловині
створює на її бокову поверхню тиск,
обумовлений силою ваги і цей тиск
називають гідростатичним. Пластові
флюїди, які знаходяться у порах гірських
порід також тиснуть на бокову поверхню,
але зі сторони пласта. Оскільки стінки
свердловини пористі, то пластові флюїди
і промивальна рідина контактують між
собою і таким чином свердловина і пласт
утворюють систему із сполучених посудин.
У випадку, коли гідростатичний тиск
промивальної рідини більший від
пластового тиску, то розчин може
проникати в гірські породи. Але коли
,
то пластові флюїди проникають у
свердловину, що порушує процес буріння.
Навіть у випадку, коли із пласта у
свердловину поступає мала кількість
нафти або газу, то це може спричинити
флюїдопрояви, які перейдуть у фонтан,
якщо не прийняти відповідних технологічних
заходів. У випадку суттєвого перевищення
гідростатичного тиску над пластовим,
промивальна рідина здатна проникати у
гірські породи і навіть їх руйнувати
(гідравлічний розрив). Ця ситуація також
є небезпечною, оскільки часто через це
спостерігаються обвалювання та осипання
стінок свердловин, в гіршому випадку і
поглинання промивальної рідини.
Гідростатичний тиск діє на бокову поверхню свердловини і вибій під час прокачування промивальної рідини. Тиск, який забезпечує рух промивальної рідини від вибою до устя сумується з її гідростатичним тиском і збільшує тиск на гірські породи.
Утримання частинок дисперсної фази в змуленому стані після припинення циркуляції промивальної рідин. Під час циркуляції бурова промивальна рідина рухається вгору разом із твердою фазою (колоїдний компонент, обважнювач і частинки вибуреної породи), розмір якої коливається від 2 мкм до кількох міліметрів. Після припинення циркуляції частинки вибуреної породи будуть опускатися під дією сили тяжіння. Накопичення частинок на вибої є причиною прихоплень породоруйнуючого інструменту, обважнених труб, бурильних труб. Осідання частинок обважнювача також може бути причиною зашламовування свердловини та появи прихоплень. Сформований внаслідок цього товстий прошарок осаду погіршує допуск долота до вибою під час спуску інструмента. Рідини із низькою в’язкістю (в першу чергу нафта, дизпаливо і вода) не здатні утримувати в змуленому стані тверду фазу. В таких рідинах навіть дрібні частинки осідають під дією сили тяжіння. Тільки чим дрібніша частинка, тим повільніше вона осідає у рідині, яка не рухається. Щоб уникнути цього небажаного процесу, промивальна рідина повинна мати особливу структуру з певною міцністю. І тільки у випадку, коли вага таких частинок більша за міцність структури, такі частинки будуть осідати під дією сили тяжіння. Вага частинок, які утримуються в змуленому стані, залежить від різниці густин частинок і бурового розчину і міцності структури промивальної рідини. Бурова промивальна рідина володіє міцнісними властивостями структури, коли вона знаходиться у стані спокою, під час руху рідини її структура руйнується і утримуюча здатність змінюється на підіймальну здатність.
Збереження цілості стінок свердловини із низькоміцних і пластичних порід за рахунок дії гідростатичного тиску. Гірські породи насичені тріщинами, порами, а також прошарками різної міцності і під час буріння породи схильні до обвалювань. Утримання частинок, що обвалилися у змуленому стані та підіймання їх на денну поверхню не завжди зменшує зашламування привибійної зони та кільцевого простору. За допомогою гідростатичного тиску можна запобігти руйнування стінок свердловини, тому збереження їх цілісності є найкращим методом уникнення обвалювань та осипів. Гідростатичний тиск у ряді випадків сприяє збереженню стійкості бокової поверхні свердловини. А при проходженні хемогенних відкладів, які здатні текти, високий гідростатичний тиск суттєво гальмує рух таких порід у сторону свердловини.
Зменшення навантаження на талеву систему бурової установки. Навантаження на талеву систему утворюється вагою бурильних та обсадних труб. Зменшення ваги колони за рахунок гідростатичної втрати ваги, хоча спеціально не регулюється, але відіграє суттєве значення для тривалості роботи підіймального устаткування.
Таким чином, збільшення термінів роботи підіймального устаткування та можливість спуску важких колон – така мета зменшення навантаження на талеву систему.
