- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
Вплив часу.
Виходячи із основного рівняння
статичної фільтрації бурового розчину
в умовах постійних температури і тиску
встановлено, що об’єм фільтрату
пропорційний
.
На рис. показаний типовий графік залежності сумарного тиску від часу. Перетин графіку зі шкалою ординат визначає помилку V0 при значеннях часу, близьких до нуля. Співвідношення між загальним об’ємом фільтрату і фільтрацією в будь-який момент часу має вигляд
,
(8.11)
Об’єм фільтрату за 30 хвилин
можна оцінити за об’ємом
за час
.
,
(8.12)
Вплив тиску.
На підставі основного рівняння
статичної фільтрації об’єм фільтрату
V повинен
бути пропорційний
і залежність
у двійному логарифмічному масштабі
повинна зображатися прямою лінією з
тангенсом кута нахилу 0,5, якщо всі інші
показники одинакові. Насправді ж ця
умова ніколи не виконується, оскільки
сформована фільтраційна кірка здатна
до стикання і тому проникність її змінна,
а інколи навіть і зменшується зі
збільшенням тиску. Тому
,
де експонента х
для кожного розтину різна, але завжди
0,5.
Значення експоненти х
залежить головним чином від розміру та
форми частинок, які утворюють кірку.
Вплив температури.
Збільшення температури веде до збільшення об’єму фільтрату з кількох причин. Якщо температура зростає, то в’язкість фільтрату зменшується і його об’єм збільшується згідно основного рівняння фільтрації.
Збільшення температури впливає на зростання об’єму фільтрату через втрату електрохімічної рівноваги, яка визначає ступінь флокуляції і агресації, тобто і проникність кірки. Також високі температури спричиняють розпад одного або кількох компонентів бурового розчину, які суттєво зменшували фільтрацію. При температурі Т=100 С об’єм фільтрату збільшується в 1,52 рази ніж при Т=20С.
8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
Механізм утворення фільтраційної кірки на стінках свердловини наведено на рис.8.1
Для утворення фільтраційної кірки необхідно, щоб тиск розчину був більший за пластовий і пласти повинні бути проникні. По мірі міграції фільтрату в проникні пласти стінки свердловини діють подібно екрану і запобігають проходженню твердих частинок розчину. З плином часу тверда фаза накопичується. Формуючи фільтраційну кірку. Вона діє як екран для подальшого руху фільтрату у гірські породи. В деякий момент часу фільтраційна кірка стає достатньо товстою і повністю ізолює гірські породи від подальшого постування фільтрату. З цього моменту фільтраційна кірка перестає зростати оскільки фільтрат більше не проникає у гірські породи.
Фільтраційна кірка є основним чинником під час ускладнень тому, що вона зменшує діаметр свердловини. Основні її параметри товщина та проникність.
8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
На зростання фільтраційної кірки і її кінцеву товщину впливає багато факторів, але основні із них:
– репресія на пласт. Якщо її збільшити це прискорює потовщення фільтраційної кірки. Кінцева товщина кірки буде більшою, оскільки в даному випадку необхідно чинити більший опір високому тиску розчину;
– вміст рідкої фази у буровому
розчині. Але реально залежність
для кожного розчину своя, тому що на
товщину фільтраційної кірки впливає
вміст твердої фази у буровому розчині
і кількість дисперсійного середовища
у фільтраційній кірці. Якщо зменшувати
фільтрацію шляхом вводу глин, то товщина
фільтраційної кірки зростає;
– показник фільтрації. Чим менша втрата рідкої фази або фільтрату із бурового розчину, тим тонша і щільніша буде фільтраційна кірка;
– наявність грубодисперсних осколків породи. У випадку збільшення концентрації грубодисперсних частинок шламу фільтраційна кірка стає більш пористою та проникною. Це прискорює її потовщення і збільшує її кінцеву товщину (рис. 8.4). В ідеальному випадку кірка буде найтоншою і найщільнішою, якщо вона сформована тільки із твердої фази бурового розчину.
Товщина фільтраційної кірки пропорційна фільтрації бурового розчину. Чим більша фільтрація, тим товстіша фільтраційна кірка.
Рисунок 8.4 – Вплив кількості грубодисперсних частинок шламу
