- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
Під час буріння свердловин спостерігається два види фільтрації: статична, яка відбувається коли буровий розчин не циркулює і він не заважає росту фільтраційної кірки, та динамічна, яка відбувається в умовах, коли буровий розчин циркулює, а збільшення фільтраційної кірки не спостерігається.
Під час фільтраційних процесів у свердловині спостерігається закупорювання проникних горизонтів (рис. 8.1). Коли ми замірюємо фільтрацію бурового розчину у стандартних умовах до утворення фільтраційної кірки спостерігається миттєва фільтрація. Отже, миттєва фільтрація – це фільтрація заміряна в початковий момент часу до утворення фільтраційної кірки. Після цього об’єм фільтрату стає пропорційним квадратному кореню із часу фільтрації. Під час буріння свердловини миттєва фільтрація може бути значною, якщо гірські породи мають високу проникність, а буровий розчин не містить частинок такого розміру, які необхідні для закупорювання порового простору породи в результаті утворення перемичок, на яких формується фільтраційна кірка. Перемички здатні утворювати тільки ті частинки, розмір яких знаходиться у певному співвідношенні із розміром пор.
Частинки, які за розмірами більші від пор і не можуть потрапити у пори, змиваються потоком бурового розчину; частинки значно меншого розміру ніж пори без перепон проникають у породу. Але частинки певного критичного розміру застрявають у звуженнях порових каналів і формують склепінчасті перемички безпосередньо на поверхні пористого пласта.
Після формування такої перемички починають утримуватися частинки все меншого розміру в тому числі і найдрібніші колоїдні частинки. Вже після цього у пласт проникає лише фільтрат бурового розчину, час миттєвої фільтрації досить короткий, максимум 1-2 сек.
Рисунок 8.1 – Утворення фільтраційної кірки на стінках свердловини
В результаті прояву вищеописаного процесу на поверхні та всередині проникного горизонту формується кілька ділянок (рис. 8.2), найважливіші із яких:
– фільтраційна кірка на стінках свердловини (2);
– ділянка утворення склепінчастих перемичок (3);
– ділянка проникнення твердої фази (ділянка кольматації). Товщина цієї ділянки до10 мм (4).
1 – потік бурового розчину; 2 – фільтраційна кірка; 3 – склепінчасті перемички; 4 – зона кольматації; 5 – ділянка поступлення фільтрату бурового розчину
Рисунок 8.2 – Забруднення проникнених горизонтів буровим розчином
На початковій стадії найдрібніші частинки не викликають помітного зменшення проникності, але після фільтрації, яка триває кілька годин проникність стає низькою внаслідок руху твердих частинок із наступним блокуванням пор гірських порід.
В умовах динамічної фільтрації потовщення фільтраційної кірки обмежено змиваючою дією потоку бурового розчину. В момент розкриття проникних пластів швидкість фільтрації зростає швидко, але з часом її зростання сповільнюється. Після того, як швидкість зростання кірки стає рівною швидкості її змивання, товщина кірки стає постійною. Отже, в динамічних умовах швидкість фільтрації залежить від товщини та проникності кірки і описується законом Дарсі. В статичних умовах товщина кірки зростає довго, а швидкість фільтрації визначається основним рівнянням фільтрації.
Фільтраційні кірки, які сформовані в статичних умовах, відрізняються тим, що їхні верхні шари м’які і не ущільнені і легко змиваються потоком бурового розчину.
На рис. 8.3. Наведені різні стадії статичної та динамічної фільтрації.
1 – товщина фільтраційної кірки, утвореної в динамічних умовах;
2 – товщина кірки утвореної в статичних умовах; 3 – товщина комбінованої кірки (постійна); 4 – товщина кірки збільшується; 5 – товщина кірки постійна; 6 – швидкість фільтрації постійна; 7 – швидкість фільтрації зменшується
Рисунок 8.3 – Порівняння статичної та динамічної фільтрації у
свердловині
Ділянка –а-в – динамічна фільтрація.
Т0-Т1 – швидкість фільтрації зменшується, а товщина фільтраційної кірки зростає.
Т1-Т2 – товщина фільтраційної кірки залишається постійною, а швидкість фільтрації все ще зменшується через ущільнення кірки кірки. В момент часу Т2 досягаються умови рівноваги.
Т2-Т3 – швидкість фільтрації та товщина фільтраційної кірки стають постійними.
Ділянка в-с – статична фільтрація, відновлення циркуляції.
Т3-Т4 – швидкість фільтрації зменшується, а товщина фільтраційної кірки збільшується, так як після припинення циркуляції бурового розчину тверді частинки осідають на кірку. Сформовану у динамічних умовах і при цьому товщина кірки збільшується.
Т4-Т5 – час відновлення циркуляції. Швидкість фільтрації зростає, а товщина фільтрації кірки зменшується, але частина кірки сформованої у статичних умовах ще зберігається.
Ділянка с-d – динамічна фільтрація, ерозійне зшивання м’якого шару кірки.
Т5-Т6 – товщина фільтраційної кірки залишається постійною, а швидкість несуттєво зменшується.
Т6-Т7 – товщина фільтраційної кірки і швидкість фільтрації залишаються постійними.
Таким чином, під час кожного циклу фільтрації (динамічної і статистичної) товщина фільтраційної кірки збільшується, але абсолютне значення цього потовщення надзвичайно мале. Слід також зауважити, що потовщення фільтраційної кірки обмежується через тертя до неї бурильного інструменту під час обертання та під час спуско-підіймальних операцій.
Важливо відзначити, що біля 70-90 % фільтрату проникає в пласт при динамічних умовах і тільки 10-30 % при статичних умовах.
На вибої свердловини за рахунок високо ерозійних ступенів бурового розчину, а також внаслідок оголення свіжої поверхні породи під час кожного удару зуба долота утворюється дуже тонка фільтраційна кірочка, яка також обмежує проникнення фільтрату в гірські породи під долотом.
Хавенаар вивів наступне рівняння для фільтрації вибою свердловини в процесі буріння:
,
(8.10)
де:
Q
– швидкість фільтрації см3/с;
n
– число шарошок в долоті; w
– частота обертання долота с-1;
c
– постійна
.
Для покращення бури мості порід необхідно, щоб миттєва фільтрація була максимальною. За малий проміжок часу під дією перепаду тиску фільтрується мала кількість розчину, яка проникає в зону руйнування через площу вибою. Ця фільтрація сприяє вирівнюванню тисків під долотом і в зоні перед що і підвищує механічну швидкість буріння.
