- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
1.3.1 Гідродинамічні функції
Всі технологічні функції промивальних рідин, які виконуються потоком рідини у свердловині, називаються гідродинамічними. Ці функції обумовлені властивостями рідини у потоці. До таких властивостей належить в’язкість і реологічні показники промивальних рідин.
Вилучення вибурених частинок гірських порід із свердловини. Реалізація у повній мірі цієї функції запобігає уникнути наступних негативних явищ:
– зменшення механічної швидкості буріння;
– прихоплення бурильної колони;
– погіршення якості промивальної рідини.
В основі способу реалізації гідродинамічних функцій покладено процес циркуляції розчину по трубах і по затрубному просторі, а також процес очищення розчину від вибуреної породи на денній поверхні за допомогою устаткування блоку очищення. Частинки із вибою вилучаються струменем промивальної рідини, яка виходить із отворів долота. Ці частинки гірської породи підхоплюються струменем, як з поверхні вибою, так і з робочої поверхні долота. Швидкість вилучення породи збільшується із ростом витрати промивальної рідини на одиницю часу. На жаль, збільшення витрати промивальної рідини обмежено в першу чергу тиском, що виникає під час прокачування. З ростом тиску циркуляції збільшується ймовірність поглинань. Швидкість вилучення частинок гірської породи зростає при наближенні до вибою струменя рідини, який виходить із промивальних отворів. Умови промивання вибою свердловини в значній мірі залежать від в’язкості розчину. При великій в’язкості швидкість падіння частинок зменшується, але велика в’язкість рідини збільшує опір струменя рідини із отвору долота і очищення вибою погіршується. Умови вилучення частинок залежать і від їх форми, яка в свою чергу залежить від багатьох факторів, що не регулюються.
Перенесення енергії від насосів до вибійних двигунів. Під час прокачування промивальної рідини буровими насосами затрачується енергія, яка в основному перетворюється у кінетичну енергію потоку промивальної рідини, що надходить у свердловину. Частина цієї енергії витрачається на обертання лопаток турбобура, який і обертає породоруйнуючий інструмент. Потужність турбобура, який забезпечує руйнування гірських порід, збільшується із зростанням витрати рідини. Але на витрати, як зазначалось раніше, є певні обмеження, пов’язані із зростанням тиску при прокачуванні.
Зменшення гідравлічних опорів залежить від зниження в’язкості. Тому найважливішою умовою реалізації цієї функції є зменшення в’язкості промивальних рідин, які застосовуються для буріння свердловин.
Сприяння руйнуванню гірської породи на вибої (гідромоніторний ефект). Міцність гірських порід змінюється в широких межах - від м’яких до дуже міцних. Більшість із гірських порід, які розбурюються – це глини, пісковики, карбонатні породи, які втрачають міцність під дією промивальної рідини. Цю властивість застосовують, коли використовують спеціальні гідромоніторні долота з насадками, із яких струмінь промивальної рідини виходить із швидкістю понад 80 м/с. Удар струменя об вибій свердловини утворює додаткове руйнування породи, збільшуючи швидкість буріння. Власне, збільшення механічної швидкості буріння, і є основною метою цієї функції. Гідромоніторний ефект збільшується із витратами промивальної рідини, на які є обмеження із-за геологічних умов буріння.
Відвід тепла від долота під час руйнування гірських порід. Руйнування гірських порід відбувається з виділенням значної кількості тепла, яке здатне нагріти долото до високої температури, при якій воно може втратити свої властивості і здатність руйнувати гірську породу. Працездатність доліт зберігається під час прокачування промивальної рідини через отвори при безперервній заміні рідини, яка контактує із породоруйнівним інструментом. Тепло від доліт відводиться дуже швидко із-за високої теплоємності бурових розчинів навіть при їх мінімальній витраті.
