- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
5.2.2 Карбонатні обважнювачі
Мергель – осадова гірська порода, яка складається із 40-60% кальциту, а решту глинистий матеріал. Густина – 2650 кг/м3 . Застосування обмежене.
Вапняк (крейда) – осадова порода, яка складається головним чином із кальциту та кремнезему. Густина – 2700 кг/м3. Застосування найпоширеніше із усіх карбонатних обважнювачів.
Доломіт – Ca, Mg(CO3) – мінерал. Густина 2800-2900 кг/м3. Застосовуються обмежено.
Сидеріт (карбонат заліза) FeCO3 – мінерал. Густина 3800-3900 кг/м3. Твердість за шкалою Маоса 3,5-4. Застосування обмежене.
Карбонатні обважнювачі дають змогу отримати густину бурового розчину до 1500 кг/м3. Оскільки карбонати добре розчинні у кислому середовищі, то карбонатні обважнювачі рекомендуються для підвищення густини розчинів при бурінні у продуктивних горизонтах. Це дає змогу за допомогою кислотних обробок частково усунути шкідливий вплив кальматації продуктивних горизонтів твердою фазою бурового розчину.
5.2.3 Залізисті обважнювачі
Гематит Fe2O3 – один із найголовніших мінералів залізних руд вишнево-червоного кольору. Густина 3500кг/м3. Природні руди із вмістом гематиту до 60% можуть мати густину 4100-4400 кг/м3. Гематитовий обважнювач володіє високою абразивністю.
Магнетит (FeOFe2O3) – мінерал чорного кольору із слабким металевим блиском. Він є подвійним окислом із вмістом FeO до 31% і мало відрізняється від гематиту за густиною та твердістю. Його густина 4900-5200 кг/м3. Він володіє надзвичайно сильними магнітними властивостями. Магнетитовий обважнювач, як і гематит має підвищені абразивні властивості .Наявність високих магнітних властивостей спричиняє утворення щільних шарів на поверхні бурильних труб, що створює умови виникнення прихоплень. Ця причина обмежує застосування магнетиту.
Ільменіт (FeTiO2) –двійний окисел заліза та титану. Густина 4790 кг/м3. Твердість за шкалою Маоса 5-6.
Якість залізистих обважнювачів наведена в табл.5.1
5.2.4 Свинцеві обважнювачі
Галеніт (PbS) – один із основних мінералів свинцевих руд Складається із Pb – 86,6% і S – 13%. Його густина 7400-7600 кг/м3. Галеніт рекомендується застосовувати, як обважнювач для отримання розчинів високої густини більше 2300 кг/м3. При його вводі до бурових розчинів можна досягти густини більше 3000 кг/м3.
Основні показники якості та їх допустимі межі наведені в табл.5.1
Присутність у обважнювачах водорозчинних солей часто стає причиною коагуляційного загущення бурових розчинів, тому їх вміст повинен бути якомога менший. Обмеження фракційного складу обумовлено тим, що надлишок колоїдної фракції, якою, як правило, є домішки глинистих мінералів, веде до загущення розчинів, а грубі фракції більш абразивні можуть бути вилучені із розчину очисними пристроями. Чим більша однорідність обважнювача і його інертність, тим краще такий обважнювач утримується у розчині і такий обважнювач менше впливає на зміну його структурно-механічних властивостей.
Абразивністю обважнювачів визначається твердістю вихідного матеріалу. Барит має низьку твердість33,5 у порівнянні із залізистими обважнювачами (5-6).
Основний показник якості будь-якого обважнювача – це обважнююча здатність, яка характеризується максимально можливою густиною бурового розчину, яку можна досягнути за рахунок обважнювача при певному вмісті твердої фази. При цьому структурно-механічні властивості бурового розчину повинні знаходитися у технологічних межах.
Рекомендовано обважнюючу здатність обважнювача (ОЗО) характеризувати густиною розчину після вводу у нього 300% обважнювача (за масою від об’єму). Після обважнення розчин повинен мати Т= 60 та фільтрацію 56 см3/30хв.
Процес обважнення бурового розчину тісно пов’язаний не тільки із введенням необхідної кількості обважнювача в систему, але і з регулюванням співвідношень між компонентами твердої фази з метою збереження структурно-механічних показників у заданих межах. Основні залежності між компонентами твердої фази бурового розчину записуються у вигляді
,
(5.1)
де: F – кількість глини у %; С – вміст колоїдної складової у %; К – коефіцієнт колоїдальності глин.
Із збільшенням густини бурового розчину та вмісту твердої фази для збереження структурно-механічних властивостей вмісту колоїдної складової та загальний вміст глини повинні зменшитися, тобто
Р=С=const, (5.2)
де Р – загальний вміст твердої фази.
Таким
чином, кожному значенню густини бурового
розчину відповідає цілком визначений
вміст глини, тобто загальний вміст глини
даної колоїдальності при збільшенні
густини від
до
змінюється відповідно залежності
,
(5.3)
де F1 і 1, F2 і 2 – вміст глини та густина розчину відповідно до і після обважнення.
Отже, при кожному суттєвому збільшенні густини бурового розчину, шляхом введення обважнювача, у розчині повинна бути зменшена кількість глини.
