- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
5. 2.1 Баритові обважнювачі
Барит (BaSO4) – сульфат барію, мінерал, який містить 65,7 BaO та 30,3 SO3 і домішки кальцію, свинцю, заліза тощо. Густина 4300-4700 кг/м3, твердість за шкалою Маоса 2,53,5. У природі може бути білого, сірого, червоного та світло коричневого кольору. В природі чистий барит зустрічається надзвичайно рідко, у більшості випадків він є складовою частиною поліметалевих руд, які є сировиною для хімічної промисловості. Основним методом виробництва баритових обважнювачів є збагачення руд. Для отримання баритових обважнювачів застосовують флотаційний і гравітаційний спосіб.
Флотація – процес збагачення поліметалевих руд, який базується на відмінностях фізико-хімічних властивостей поверхонь різних мінералів. Ефект флотації полягає в тому, що тонко подрібнена руда перемішується із водою в присутності повітря і флотаційних реагентів. Частинки мінералів після інтенсивного перемішування збираються на бульбашках повітря, збільшуючи поверхню пульпи та формуючи при цьому мінералізовану піну. Звичайна порода (без металів) добре змочується у воді та вилучається. Мінералізована пульпа, яка складається з бульбашок повітря та адсорбованих на ньому частинок металу також вилучається. Таким чином вилучається прошарок пульпи з баритом. Змочуваність мінералів, які містять метали регулюється флотаційними реагентами.
Флотаційні реагенти залежно від свого призначення поділяються на: колектори, вспінювачі, декомпресори та активатори. Барит легко флотується з різних поліметалевих руд ( свинцево-цинково-баритових, свинцево-баритових).
Гравітаційний спосіб збагачення металевих руд застосовується до руд із дуже великими включеннями корисних копалин, стосовно барію 60-65%. Основним способом гравітаційного збагачення є процес розділення суміші мінеральних зерен за густиною внаслідок різних швидкостей їх осідання в потоці води. Під час цього процесу руйнується руда та розділяється на шари різної густини з наступним вилученням отриманих концентратів. Розшаровування відбувається в результаті багатократного повторювання циклів при яких частинки вільно перемішуються у суміші аж поки суміш не ущільниться. Для бариту також застосовуються гвинтові сепаратори, в яких розділення реалізується за густиною під дією центробіжних сил. Також застосовують комбінований спосіб отримання бариту, спочатку гравітаційним способом, а потім флотаційним.
За застосуванням флотаційні барити мають ряд недоліків:
– підвищена вспінююча здатність бурових розчинів при обважненні в результаті гідрофобізуючої дії на поверхні баритових частинок залишків флотореагентів;
– наявність вмісту водорозчинних солей (ВРС), особливо із вмістом іонів кальцію, які коагулюють розчин;
– збільшення структуроутворюючої здатності за рахунок наявності частинок 2 мкм.
Флотаційні барити схильні до флокуляції, у розчинах на нафтовій основі, при їх обробці аніоноактивними ПАР, барит стає гідрофобним і випадає в осад. Для зменшення цього негативного аспекту необхідно застосовувати легкі низьков’язкі нафти і в розчин вводити сульфонал, окислений петролатум, дисолван, превоцел, омилені жирні кислоти, демульгатор 4000.
Гравітаційні барити мають оптимальніший гранулометричний склад у порівнянні із флотаційними, (не має частинок 2 мкм). Гравітаційні барити не мають (ВРС).
Слід зазначити, що у нас, на жаль, застосовується флотаційний барит, тоді, як у країнах заходу та США гравітаційний.
В табл.4.2 наведені показники якості основних баритових обважнювачів.
Модифікація баритів досягається шляхом їх обробки водними розчинами кислого пірофосфату та триполіфосфату натрію. Це дає змогу гідрофілізувати барит і нейтралізувати дію тонко дисперсних фракцій обважнювача.
