- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
4.2 Визначення якості глинопорошків
Якість глинопорошків – це комплекс показників якості глинопорошку, який дозволяє повністю оцінити його, як матеріал для приготування бурового розчину і врахувати його вплив на ефективність буріння.
До нього належать:
– мінімально допустима ефективна в’язкість дисперсії глинопорошку для стандартизованої швидкості зсуву, характерної для кільцевого простору свердловини;
– максимально допустиме статичне напруження зсуву за мінімальний час;
– максимально допустимий коефіцієнт тиксотропного структуроутворення (Кm)
,
(4.1)
де θ10, θ1 – статичне напруженя зсуву відповідно через 1і10 хв;
– максимально
допустимий показник фільтрації.
Для контролю якості глинопорошків від кожної партії відбирають середню пробу.
Партія глинопорошку є продукція одного сорту (однієї марки) і одного відвантажування, але не більше 130 т. Проби глинопорошку масою 3 кг відбирають із кожного вагону, не менше як із п’яти місць.
Середня проба глинопорошку складається із проб по 500г із:
а) вантажу – п’ять проб не менше як із п’яти місць;
б) п’яти контейнерів – одна проба;
в) 300 мішків – одна проба.
Відібрані проби ретельно змішують і скорочують до 500 г. Середню пробу ділять на дві частини, одну із яких досліджують, а другу опечатують і зберігають в лабораторії протягом 2-х місяців на випадок арбітражного аналізу.
Із середньої проби глинопорошку готують розчин в’язкістю 25 секунд. Для цього у фарфорову кружку об’ємом 1500 мл наливають 1000 мл води, яка нагріта до кипіння і розташовують її у водну баню із такою ж температурою. При перемішуванні у лабораторній мішалці із частотою обертання 1000 об/хв у воду засипають 100-140 г бентонітового глинопорошку або 200 г і більше при дослідженні інших глин. Проба перемішується впродовж 5 хвилин, а потім розчин охолоджують до 20С і визначають його в’язкість, перед заміром якої розчин знову перемішують впродовж 5 хвилин. У випадку, якщо в’язкість більше 25 с розчин розводиться водою. Якщо в’язкість менше 25с розчин готується спочатку із більшою кількістю глинопорошку. Далі виконують аналіз властивостей суспензії.
Визначення густини розчину.
Використовується пікнометр місткістю 50 мл. Спочатку зважується маса порожнього пікнометра, а потім із розчином. Густина розчину знаходиться за формулою
,
(4.2)
де
– маса порожнього пікнометра;
– маса пікнометра із розчином; V
– об’єм пікнометра.
Густину розраховують із точністю до 1 кг/м3 на підставі не менше двох значень, що співпали.
Визначення виходу розчину.
Вихід розчину в м3 із 1т глинопорошку є найважливішими показниками якості глинопорошку. Вихід розчину в м3/т розраховують виходячи із густини при умовній в’язкості 25 с.
,
(4.3)
Визначення вмісту піску.
В стакан наливають 300 мл води нагрітої до кипіння, добавляють 10 мл 5%-ного розчину пірофосфату натрію і засипають туди при перемішуванні 10 г глини. Перемішування триває протягом 15 хвилин. Залишок на ситі промивають струменем води і переносять в попередньо зважену фарфорову чашку.
В чашці залишок розтирають гумовою пробкою та, декантуючи промивають до щезнення помутніння. Залишок висушують до постійної маси і визначають процентний вміст піску за виразом:
,
(4.4)
де:
а
– маса залишку в чашці;
– маса глини ( згідно методики 10г).
Визначення вологості глинопорошку.
Відважують глинопорошку 10г і висушують до постійної маси при температурі 1051 С.
Перше зважування проводять через дві години. Повторюють через кожні 30 хв. до отримання постійної маси. Перед зважуванням проби охолоджуються в ексикаторі із безводним хлористим кальцієм.
Вміст вологи знаходять у %
,
(4.5)
де:
– маса вологої глини ( 10г);
– маса висушеної глини.
Силовий аналіз суспензії глини.
У фарфоровий стакан ємністю 400 мл наливають 100 мл води, і перемішуючи добавляють в нього 10 г глини. Перемішування триває впродовж 5 хвилин. Отриману суспензію виливають на сито із сіткою № 05, яке розташоване над ситом із сіткою № 0071 і промивають впродовж 3 хвилин. Далі залишки з обох сит змивають у фарфорові чашки і висушують його до постійної температури. Залишок визначається за формулою:
,
(4.6)
де:
– маса залишку, зібраного з двох сит; М
– маса глини взятої для аналізу (10 г).
Визначення вмісту піску в палигорскітовому глинопорошку.
Відстійник ОМ-2 заповнюють водою, а потім додають 50 мл глинистої суспензії і перемішують протягом 1 хвилини. Після цього відстійник встановлюють вертикально і залишають у спокої на 1 хвилину. Замірявши об’єм осаду перемножують його на два і отримують процентний вміст піску.
Визначення відстою палигорскітової суспензії.
Для приготування суспензії 35 г палигорскітового порошку засипають у попередньо приготований розчин хлористого натрію, який містить 115 г Na Cl та 350 мл води. Суспензію перемішують мішалкою з частотою обертання 4700200об/хв протягом 30 хвилин. Для визначення відстою 100-200 см3 приготованої суспензії виливають у циліндр і залишають у спокої на 2 години.
Величину відстою визначають за формулою:
,
(4.7)
де:
– загальний об’єм суспензії;
– об’єм осаду глинистої суспензії; (
)
– об’єм світлої частини суспензії.
