- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
2.3.3 Глини групи каолініту
Найпоширеніші глини цієї групи безпосередньо каолініт та галлуазит.
Назва каолініту походить від китайського слова “ каулинг ”, що означає “ високий горб “, на якому багато віків тому добували цей мінерал білого кольору. Галуазит названий на честь вченого Галлуа, який вперше описав цей мінерал. До глин цієї групи ще належать: диккит, аноксит, ендоліт, накрит.
Глини цієї групи мають структуру 1:1, тобто кристалічна гратка складається із одного тетраедричного та одного октаедричного шарів сполучення таким чином, що вершини тетраедрів прилягають до вершин октаедрів. В прошарку, який є загальним і для тетраедрів і для октаедрів 2/3 іонів зв’язані із кремнієм тетраедрів і алюмінієм октаедрів. Гідроксиди у цих позиціях заміщені киснем. Атоми кисню та гідроксиди цих шарів знаходяться один проти одного. Вони зв’язані між собою міцним водневим зв’язком. Це запобігає диспергуванню глини та збільшенню гратки. Ізоморфні заміщення для глин цієї групи є нехарактерними в обох прошарках, а тому елементарний шар кристалічної гратки є електронейтральним. Достатньо міцний зв’язок між сусідніми шарами обумовлений водневими зв’язками, які утворюються між поверхневими гідроксидами октаедричного і киснем тетраедричного шарів. Внутрішні поверхні елементарних прошарків через це не взаємодіють із водою. Активність бокових граней кристалів глин каолінітової групи при відсутності заміщень також є низькою. Тому основною активною поверхнею у каолініту є крайові ділянки кристалів у місцях розриву зв’язків Si – O – Si та OH – Al – OH . Таким чином, каолініти можна уявляти, як добре впорядковану систему із кристалів, з’єднаних між собою міцним водневим зв’язком. Адсорбція катіонів на гранях майже відсутня.
2.3.4 Глини групи палигорскіту
До глин цієї групи належать сепіоліт, аттакульгит і палигорскіт. Палигорскіт знайдений в 1862 році і його частинки (сепіоліта і аттакульгита) за структурою і формою корінним чином відрізняються від тих мінералів, які розглядалися раніше. Елементарні частинки палигорскіту складаються із пучків вузьких пластинок, які під час енергійного механічного перемішування із водою поділяються на окремі вузькі пластинки. Структурна формула палигоскіту не встановлена. Мінерали цієї групи мають куле-стрічкову структуру, а елементи кристалічної гратки наповнені зв’язаною водою. В структурі глинистих мінералів цієї групи дуже мало заміщень, а тому поверхневий шар має дуже слабкий заряд. Кремнійкисневі тетраедри з’єднані в стрічку через вершини або грані з утворенням плоских стрічок і ланцюжків. Стрічки з’єднуються одна з одною основами тетраедрів так, що вершини їх у кожній спареній наступній стрічці спрямовані у протилежні сторони. Власне через це кристали глин палигорскітової групи мають витягнуту форму. В площині, перпендикулярній до подовженої осі, стрічки через одну з’єднані атомами магнію в октаедричній координації. Октаедричний прошарок доповнений групами ОН, які розташовані у центральній частині октаедрів, а також біля вільних країв. Внаслідок приєднання до цих гідроксидів водню утворюється вода, що міцно зв’язана із боковими стінками каналів, які чергуються із октаедричними шарами. В палигорскітах частина кремнію тетраедрів і магнію октаедрів заміщена алюмінієм. Ці заміщення компенсуються гідратованими катіонами К +, Ca 2+, Mg 2+. В межах ланцюжкових і стрічкових елементів зв’язок у палигорскіту і сепіоліту ковалентний, а між ланцюжками і стрічками іонний, який реалізується катіонами. Це положення і визначає міцність кристалів у процесі фізико-хімічної взаємодії глин із дисперсійним середовищем бурових промивальних рідин, тобто ці глини дуже погано диспергуються. Канали, у яких міститься вода, є найбільш активними елементами структури, крім цієї внутрішньої поверхні, активними у палигорскітів є поверхні, обумовлені розривом кисневих містків на ребрах і вершинах кристалів. Заряд розірваних зв’язків компенсується протоном, зміщуючи кисень у гідроксид. Ось чому ребра кристалів не мають чітко вираженого заряду.
Таким чином властивості суспензій із глин групи палигорскіту мало залежать від електростатичної взаємодії між частинками. Це дає змогу застосовувати палигорскітові глини для приготування мінералізованих суспензій. В даному випадку палигорскітова глина чудовий змулений компонент у мінералізованій воді. Крім цього на такі суспензії мало впливає температура, що дає змогу рекомендувати палигорскітові глини при бурінні глибоких свердловин.
