Послідовність дій:

^{Оснащення: металеві кип'ятильники з решіткою, 2 гачки для виймання решітки, дистильована вода, предмети медичного призна­чення.}

1. ^{Покладіть на дно кип'ятильника (електрокип'ятильника) ме­талеву решітку.}

2. ^{Складіть на решітку предмети медичного призначення.}

3. ^{Залийте дистильованою водою так, щоб вона покрила предме­ти на 2 см.}

4. ^{Закрийте кришкою і кип'ятіть 45 хв з моменту закипання води.}

^{5. Після закінчення експозиції кип'ятіння кришку зніміть з кип'ятильника і покладіть стерильною поверхнею догори.}

^{6. Стерильним пінцетом дістаньте гачки, за допомогою них вий­ міть решітку з предметами і покладіть її поперек кип'ятильника, щоб стекла вода.}

^{7. В асептичних умовах розкладіть предмети на стерильному столі. Примітки. 1. Якщо в процесі кип'ятіння додають у кип'ятильник ще}

^{якийсь предмет, то кип'ятіння продовжують ще 45 хв з цього моменту.}

^{2. Якщо зразу після закінчення кип'ятіння, не знімаючи кришку, злити воду, то предмети вважаються стерильними протягом доби.}

Практична навичка № ____

^{СТЕРИЛІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПОВІТРЯНИМ МЕТОДОМ}

(У повітряному стерилізаторі) послідовність дій

^{Оснащення:}

^{Повітряний стерилізатор, стерилізаційні коробки, металеві лотки, інструментарій, індикатор стерильності.}

1. ^{Складіть медичний інструментарій у стерилізаційні коробки або на металеві лотки.}

2. ^{Помістіть індикатор стерильності у стерилізаційну коробку або лоток, а також окремо в стерилізаційну камеру.}

3. ^{Помістіть укладений інструментарій у попередньо прогрітий до 80—90 °С повітряний стерилізатор, закрийте стерилізаційну камеру}

4. ^{Доведіть температуру повітря у стерилізаційній камері до 180 °С і стерилізуйте протягом 60 хв.}

5. ^{Вимкніть апарат, дочекайтесь зниження температури в стери­лізаційній камері до 80—90 °С.}

6. ^{Відчиніть дверцята стерилізатора, оцініть результат якості стерилізації за допомогою відповідної зміни кольору індикатора сте­рильності.}

7. ^{Закрийте вічка стерилізаційної коробки, поставте на бирці з медичної клейонки дату стерилізації і свій підпис.}

8. ^{Заповніть відповідні графи в "Журналі обліку стерилізації предметів медичного призначення повітряним методом".}

^{Примітки. 1. Вироби, простерилізовані у стерилізаційній коробці з віч­ками, вважаються стерильними протягом 3 діб, а в стерилізаційній коробці з фільтром — 20 діб. Вироби, простерилізовані без упаковки, мають бути використані одразу після стерилізації.}

^{2. Для стерилізації виробів зі скла використовують режим стерилізації 160 °С, експозиція 150 хв.}

Повітряний метод	180 *С	60 хв	Рекомендуєть- ся для виробів зі скла, металів, силі- конової гуми	Стері Тест 180 *С – 60 хв
Повітряний метод	160 *С	150 хв	Рекомендуєть- ся для виробів зі скла, металів, силі- конової гуми	Стері Тест 150 *С – 150 хв

Практична навичка № ____

^{ПРАВИЛА ЗАКЛАДАННЯ ПЕРЕВЯЗУВАЛЬНОГО}

^{МАТЕРІАЛУ В БІКС}

^{Оснащення:}

^{бікс, бавовняна пелюшка, перев'язувальний матеріал, стандартні індикатори стерильності, етикетка з медичної клейонки.}

^{ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ}

1. ^{Застеліть бікс бавовняною пелюшкою так, щоб її краї вільно звисали зовні бікса.}

2. ^{Укладіть перев'язувальний матеріал нещільно, вертикально розміщуючи зв'язані бавовняною ниткою по 10 штук марлеві сервет­ки, щоб потім легко можна було за допомогою стерильного пінцета дістати потрібного розміру серветки, не порушуючи порядку їх роз­міщення.}

3. ^{Накрийте краями пелюшки матеріал і зверху неї покладіть індикатор стерильності.}

1. ^{Закрийте щільно кришку бікса, бічні отвори відкрийте.}

4. ^{На етикетці зазначте назву відділення, підрозділ (наприклад, операційний блок), назву закладеного матеріалу.}

5. ^{Відправте бікс у ЦСВ і передайте його відповідній особі для стерилізації.}

^{Примітки. 1. Уважно потрібно закладати перев'язувальний матеріал для операційних блоків. Розмір серветок, їх кількість узгоджують із завідувачем ІІдділення. В операційних, де здійснюють порожнинні операції, необхідно оікж'язково закладати в стерилізаційні коробки чітко визначену кількість . серветок малого, середнього і великого розміру, а також тупферів.}

^{2. Бавовняною пелюшкою з усіх боків у стерилізаційній коробці закри­віють перев'язувальний матеріал або операційну білизну для всмоктування конденсату, що утворюється на внутрішній поверхні стерилізаційної короб­ки після видалення її зі стерилізаційної камери. Стерильна волога білизна і матеріал не придатні для використання.}

Практична навичка № ____

НАДЯГАННЯ СТЕРИЛЬНОГО ХАЛАТА ТА ГУМОВИХ РУКАВИЧОК

Навчальна інструкція з проведення процедури

Навчальна мета: уміти надягти стерильний халат операційній медичній сестрі після знезараження рук; надягти стерильні гумові рукавички; допомогти надягти стерильний халат хірургові; допомогти надягти хірургові стерильні рукавички.

Виховна мета: усвідомити значення ретельного відпрацювання і закріплення елементів асептики.

Початковий обсяг знань: знати правила використання стериль­них гумоиих руканичок під час оперативного втручання.

Оснащення:

1)Бікс зі стерильною операційною білизною;

2) Бікс із стерильним перен’изувальним матеріалом;

3)70% розчин етилового спирту;

4. 3 % розчин пероксиду водню;

5)стерильний корнцанг;

6) стерильна маска.

Правила використання стерильних гумових рукавичок під час оперативного втручання. Гумові рукавички створюють ідеальні асептичні умови, але їх використання має деякі недоліки. Під час операції руки стають вологими, у рукавичках збирається волога з патогенними мікроорганізмами. Тому в разі пошкодження рукавички погрібно негайно замінити.

Під час хірургічного втручання операційній сестрі, як і всій операційній бригаді, треба якомога менше торкатися руками сте­рильних предметів, які були в контакті з раною, за винятком аб­солютно необхідних для операції.

Протягом тривалої операції кожні 30—40 хв треба обов’язково обробляти руки антисептичним розчином і висушувати їх стериль­ними серветками та протирати спиртом.

Послідовність дій під час виконання процедур

Надягання стерильного халата операційною сестрою. Після надягання стерильної маски й знезараження рук операційна сестра за допомогою санітарки повинна надягнути стерильний халат.

1. Запропонуйте санітарці відкрити бікс зі стерильною опера­ційною білизною.

2. Перевірте за допомогою індикатора, який лежить зверху, сте­рильність білизни.

3. Обережно вийміть руками халат, згорнутий у рулон.

4. Розгорніть халат на витягнутих руках.

5. Надягніть його, руки при цьому підніміть угору, просуньте їх у рукав, щоб халат зісковзнув на тулуб.

6. Манжетки рукавів із поворозками заправте самостійно.

7. Санітарка стає ззаду, захоплює і зав’язує поворозки халата.

8. За наявності пояса тримайте його так, щоб кінці звисали. Стоячи ззаду і не торкаючись операційної сестри, санітарка захо­плює обидва кінці пояса і зав’язує їх ззаду.

Надягання стерильних гумових рукавичок

1. Підберіть рукавички за розміром так, щоб вони не стиска­ли кистей і добре облягали пальці.

2. Перед тим як надягнути рукавички, руки повторно обро­біть 70% розчином етилового спирту.

3. Можете надягти рукавички, пересипані тальком. Але цей спосіб не рекомендують застосовувати при операціях на органах черевної порожнини та грудної клітки, оскільки в разі потрап­ляння тальку в рану він сприяє утворенню гранульом. Тому кра­ще надягайте стерильні гумові рукавички на вологі руки, оброб­лені спиртом і стерильним гліцерином.

4. Краї обох рукавичок перед надяганням загорніть назовні широкою каймою.

5. II, III, IV пальцями правої руки захопіть загорнутий край лівої рукавички й надягніть її на ліву руку.

6. У такий самий спосіб надягніть рукавичку і на праву руку.

Поки на обидві руки не будуть надягнені рукавички, не по­правляйте напальчники. Під час поправляння рукавичок не вводь­те пальці однієї руки під край рукавичок другої руки.

7. Манжетка рукавички має покривати манжетку халата, а не заходити під останню.

8. Під час надягання рукавичок стежте, щоб їхня зовнішня по­верхня не торкалася шкіри.

9. Після надягання рукавички обробіть 70% розчином етило­вого спирту.

Надягання стерильного халата хірургові

1. На витягнутих стерильних руках розправте стерильний халат.

2. Накиньте його на свої руки так, щоб внутрішня верхня час­тина рукавів і плечей була нібито вивернута назовні від вас.

3. Хірург поступово просовує руки в рукави, а ви накидаєте на його плечі верхню частину халата.

4. За погреби можна допомогти хірургові зав’язати поворозки манжетів.

5. Зав’язати поворозки на халаті ззаду може санітарка або ін­ший персонал операційного блока.

Надягання хірургові стерильних рукавичок

1. Відгорніть назовні краї стерильних рукавичок у вигляді ман­жеток.

2. Під загорнуті краї манжеток уведіть II—V пальці обох рук, розтягніть ними рукавичку.

3. Тримаючи рукавичку долонною поверхнею до хірурга, на­дягніть її на руку хірурга.

4. За допомогою стерильної серветки хірург руками від кін­чиків пальців моделює рукавички на кисті, а потім обробляє їх стерильною серветкою, зволоженою 70% розчином етилового спирту.

Практична навичка № ____

^{ОГЛЯД ХВОРОГО}

^{ЗАХОДИ ПРИ НАЯВНОСТІ ПЕДІКУЛЬОЗУ}

1. ^{Огляньте тіло хворого на предмет інфекційних захворювань, корости, педикульозу і зробіть відповідний запис на титульній сторінці медичної картки.}

2. ^{Вирішіть із лікарем питання щодо виду й обсягу санітарного оброблення.}

3. ^{Якщо є потреба, підстрижіть хворому нігті знезараженими но­жицями. Не травмуйте нігтьові валики. У разі поранення травмова­ну ділянку обробіть антисептиком.}

^{У людей похилого віку нігті бувають товстими та щільними, тому перед підстриганням їх слід розпарити у воді.}

^{4. У разі потреби допоможіть хворому роздягтися. Одяг складіть у спеціально виділений чистий мішок, заповніть при цьому квитан­ цію у двох примірниках із точним зазначенням назви і кількості речей. Один примірник здайте на склад із речами, другий — вклейте в медичну картку.}

5. ^{Для миття хворого виділіть індивідуальну прокип'ячену мо­чалку і мило.}

6. ^{Закрийте корком отвір ванни, заповніть її до половини теп­лою (35—37 °С) водою. За відсутності змішувача спочатку налийте у ванну холодну воду, потім — гарячу, щоб уникнути накопичення пари в приміщенні.}

7. ^{Ослабленого хворого супроводжуйте до ванної кімнати, під­тримуйте під пахви, коли він сідає у ванну та підіймається з неї.}

8. ^{Якщо хворий не може митися сам, допоможіть йому. Спочат­ку вимийте голову, тулуб, руки, а потім ноги.}

9. ^{Під час миття спостерігайте за станом хворого.}

^{10. Після миття шкіру витріть сухим рушником.}

^{Якщо є можливість, то доцільніше мити хворого під душем, що легше сприймається організмом.}

^{Запам'ятайте! У разі погіршення самопочуття хворого (серце­биття, біль у ділянці серця, блідість) треба припинити його мити; допомогти хворому вийти з ванни; вкласти на кушетку з трохи піднятим ножним кінцем; накрити простирадлом; піднести до носа тампон, зволожений нашатирним спиртом; розтерти скроні; до голови прикласти рушник, змочений холодною водою, і викли­кати лікаря.}

^{Обтирання тяжкохворого. Якщо ванна і душ протипоказані, зробіть хворому обтирання теплою водою з милом.}

1. ^{Залежно від стану хворого оголіть усе тіло чи окремі його час­тини, підстеліть під хворого чисту клейонку і пелюшку.}

2. ^{Рушник або полотняну серветку змочіть теплою водою і про­гріть тіло, починаючи з обличчя, шиї і закінчуючи кінцівками. У разі потреби використовуйте мило.}

3. ^{У разі зниженої температури навколишнього середовища про­тирайте почергово різні ділянки тіла, обсушуйте їх рушником, при­кривайте вже протерті простирадлом і ковдрою.}

4. ^{Після санітарного оброблення допоможіть хворому надягти чисту білизну і тапочки.}

5. ^{На титульній сторінці медичної картки зробіть позначку про проведене санітарне оброблення.}

6. ^{З приймального відділення транспортуйте хворого у відповід­не відділення стаціонару і передайте його і медичну картку стаціо­нарного хворого постовій медичній сестрі.}

^{Запам'ятайте! Санітарне оброблення хворих слід здійснювати у спеціально відведеному приміщенні, у якому немає зустрічного потоку хворих.}

^{Гоління хворого, підстригання волосся}

1. ^{З дозволу хворого можете підстригти його волосся за допомо­гою ножиць або машинки для гоління волосся. Але для цього часті­ше використовують послуги перукаря, який зазвичай є в штаті пра­цівників лікарні.}

2. ^{За вказівкою лікаря у приймальному відділенні голять пацієн­ту волосся в ділянці операційного поля, але не раніше як за 2 год до операції, щоб не виникли гноячкові утворення.}

3. ^{Можете голити волосся сухим методом. При цьому натягуйте шкіру лівою рукою в протилежний від станка бік і голіть за ходом росту волосся.}

4. ^{Можете голити волосся і після попереднього намилювання шкіри мильною піною або кремом для гоління.}

5. ^{Після гоління ділянку шкіри витріть сухою стерильною сервет­кою, а потім серветкою, зволоженою 70 % розчином етилового спирту, тому що в подряпини можуть потрапити мікроби з поверхні шкіри і спричинити гноячкові утворення.}

^{Санітарне оброблення пацієнта з педикульозом}

^{Ураження хворого головними і одежними вошами називається педикульозом, лобковими - фтиріозом.}

^{Платтяні і головні воші є переносниками висипного і зворотно­го тифу. Лобкові воші практично не мають епідеміологічного зна­чення, однак також, як і одежні і головні воші, спричинюють свер­біж, відчуття дискомфорту. При сильних розчухах можливі різно­манітні гноячкові захворювання шкіри.}

^{Воші поширюються, переповзаючи з однієї людини на іншу при безпосередньому контакті, при користуванні спільними речами, одягом, білизною, головними уборами, гребінцями та ін.}

^{Збереженню завошивленості сприяють скупчення населення, порушення санітарно-гігієнічного режиму, а також невиконання правил особистої гігієни.}

^{З метою виявлення педикульозу при госпіталізації до стаціонарів усіх пацієнтів оглядає медперсонал приймального відділення, у від­діленнях стаціонару протягом лікування — кожні 7 днів медперсо­нал відділення.}

^{І Іро кожний випадок педикульозу медичний працівник повинен повідомити у територіальну санепідемстанцію або дезстанцію спо­чатку по телефону в перші години виявлення, а також надіслати "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, го-• іре, професійне отруєння" (ф-058/у) не пізніше ніж через 12 год з моменту виявлення.}

^{ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ПРИ ВИКОНАННІ ПРОЦЕДУРИ}

^{Оснащення: протипедикульозна укладка: для пацієнта: лупа, на­стільна лампа, ножиці, машинка для підстригання волосся, густий гребінець, хустинки бавовняна і поліетиленова, клейонка-пелерина, поліетиленові пакети, клейонка, рушник, вата, оцинковане відро; для медичної сестри: додатковий хірургічний халат, фартух, хустинка, рукавички, маска; інсектициди: ніттифор, шампунь "Педилін", лосьйон "Лонцид", 20 % водно-мильна емульсія бензилбензоату та ін.; 10 % розчин оцтової кислоти, туалетне мило або шампунь, біла паперова серветка; "Термінове повідомлення про інфекційне захво­рювання, харчове, гостре, професійне отруєння (ф-058/у); "Журнал обліку інфекційних захворювань" (ф-060/у).}

^{Психологічно підготуйте пацієнта.}

1. ^{Надягніть додатковий халат, маску, гумові рукавички, хус­тинку.}

2. ^{Табурет застеліть клейонкою, посадіть хворого, плечі його на­крийте клейонкою-пелериною.}

3. ^{Змочіть волосся одним із протипедикульозних засобів, що втирають у коріння волосся. На одну людину використовують до 60 мл препарату.}

4. ^{Покрийте волосся поліетиленовою, а зверху бавовняною хус­тинкою і залиште на 30 хв.}

5. ^{Допоможіть ретельно промити волосся із застосуванням шам­пуню або туалетного мила.}

6. ^{Для видалення з волосся гнид змочіть його теплим 10 % роз­чином оцтової кислоти.}

7. ^{Ретельно промийте волосся теплою водою, просушіть рушни­ком.}

8. ^{Вичешіть густим гребінцем загиблих вошей і гнид на білу па­перову серветку.}

9. ^{Паперову серветку із загиблими вошами і гнидами спаліть.}

10. ^{Проведіть повне санітарне оброблення хворого. Змініть на­тільну білизну.}

^{Одяг хворого складіть у промаркований поліетиленовий чи клейончастий мішок і здайте згідно з описом квитанції в дезінфек ційну камеру. Другий примірник квитанції вклейте в медичну карт­ку стаціонарного хворого.}

^{11.Продезінфікуйте використане оснащення, додатковий одяг і приміщення.}

^{12На титульній сторінці медичної картки зробіть відповідний запис: "Педикульоз (головний, платтяний, лобковий). Санітарне об­роблення (дата, підпис медичної сестри)".}

13. ^{Заповніть "Термінове повідомлення про інфекційне захво­рювання" (ф-058/у), надішліть його до СЕС за місцем проживання хворого у перші 12 год.}

14. ^{У "Журналі обліку інфекційних захворювань" (ф-60/у) у від­повідні графи занесіть необхідні відомості.}

^{15.Зверніть увагу на місце постійного проживання, навчання хво­рого. У графі "Дата захворювання" зазначте дату виявлення педику-льозу. У графі "Діагноз і дата його встановлення" зазначте діагноз основного захворювання.}

^{16. У графі "Змінений уточнений діагноз і дата його встановлення" зазначте вид педикульозу, а також стадії розвитку вошей (воші, гни­ди). У графі "Лабораторне дослідження і його результат" зазначте дату, вид оброблення і результати наступного контролю ефектив­ності оброблення. У графі "Примітка" зазначте випадок повторного виявлення педикульозу в певної людини протягом року.}

^{Примітка. Заборонено відмовляти у госпіталізації за основним захво­рюванням через педикульоз.}

17. ^{Для ліквідації педикульозу у вагітних, дітей до 5 років, тяж­кохворих із пошкодженням шкіри голови використовують механіч­ний засіб звільнення від вошей.}

18. ^{Оброблення вважають ефективним, якщо волосся звільнене від вошей на всіх стадіях розвитку. За потреби повторюють проти-педикульозне оброблення у відділенні стаціонару.}

^{Примітки.}

^{1. Використовуючи сучасні протипедикульозні засоби, уваж­но читайте інструкцію і здійснюйте протипедикульозне оброблення згідно з інструкцією. Оскільки протягом останніх років виникли види вошей, стійких до різноманітних речовин, ефективність того чи іншого препарату може бути обмежена. Тому якщо після оброблення згідно з інструкцією немає бажаного результату, потрібно використати препарат з іншим хімічним складом.}

^{2. Педикулоциди (протипедикульозні засоби) зберігайте в герметичній упаковці в шафі, яку зачиняйте на ключ, у спеціально відведеному при­міщенні.}

^{19. Місце, де проводите протипедикульозне оброблення, забез­ печте водою, милом, рушником і аптечкою для надання першої ме­ дичної допомоги в разі отруєння.}

^{Перша допомога при отруєнні педикулоцидами.}

^{Ознаки отруєння: загальна слабкість, неприємний присмак у роті, подразнення горла, головний біль, нудота, іноді блювання, за­паморочення. У такому разі шлунок промивають 1—2 % розчином натрію гідрокарбонату, після чого вживають 3—5 г активованого ііугілля і запивають перевареною водою.}

^{При потраплянні препарату в очі їх промивають водою і закра­пують 30 % розчином альбуциду.}

^{При потраплянні препарату в рот його промивають водою або 2 % розчином натрію гідрокарбонату.}

Практична навичка № ____

ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЮ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПРОЛЕЖНІВ

^{Навчальна мета: Визначити ступінь ризику розвитку пролежнів}

^{Виховна мета: Усвідомити значення правильного визначення ризику розвитку пролежнів}

^{Початковий рівень знань:}

^{Знати основні функції шкіри, значення утримання шкіри в належному гігієнічному стані, особливо під час захворювань, причини виникнення пролежнів, ділянки найчастішого виникнення пролежнів, ознаки пролежнів, оцінку стану хворого за шкалою NORTON класифікацію пролежнів.}

^{Основні функції шкіри. Шкіра виконує низку важливих функцій. Ніша бере участь у процесі дихання, регуляції температури тіла, обмі­ні речовин. Шкіра захищає організм від впливу шкідливих чинників навколишнього середовища, а також є важливим органом чуття —-шкірним аналізатором.}

^{Значення утримання шкіри в належному гігієнічному стані, особли­во під час захворювань. Головною умовою нормальної життєдіяль­ності шкіри є її чистота. Виділення потових і сальних залоз, змішані і частинками епідермісу і пилом, постійно відкладаються на її по­верхні і перешкоджають нормальному перебігу фізіологічних про­цесів. Забрудненість шкіри призводить до розмноження мікробів, у тому числі й хвороботворних. Шкіра фізіологічних складок додатко­во забруднюється секретом апокринних залоз, шкіра промежини — виділеннями статевих органів і кишок. За наявності хвороби утри­мання шкіри в чистоті набуває особливого значення.}

^{Причини виникнення пролежнів. Пролежні (змертвіння, некроз) — це дистрофічні, виразково-некротичні зміни шкіри, підшкірної жи­рової клітковини і навіть окістя, що розвиваються внаслідок пору­шення місцевого кровопостачання та іннервації.}

^{Установлено три основних чинники, які призводять до утворен­ня пролежнів: тиск, змішувальна сила і тертя.}

^{Тиск. Під дією власної маси тіла відбувається стиснення тканин, внаслідок чого розвивається їх ішемія і загибель.}

^{Змішувальна сила. Непрямий тиск також може призвести до ме ханічного пошкодження і руйнування тканин. Зміщування тканин може відбуватися тоді, коли пацієнт "з'їжджає" на постелі вниз або підтягується до узголів'я. Мікроциркуляція в таких тканинах пору шується, і тканина гине від кисневої недостатності. У більш серйоз­них випадках можливе розривання лімфатичних судин і м'язових волокон, унаслідок чого через 1-2 тиж утворюються глибокі про­лежні.}

^{Тертя спричинює відшарування рогового шару шкіри і призво­дить до утворення виразок. Тертя збільшується в разі зволоження шкіри (нетримання сечі), під час розміщення хворого на клейонці.}

^{Впливають на розвиток пролежнів глибокі порушення обмінних процесів в організмі (тяжка форма цукрового діабету, тяжкі пору­шення мозкового кровообігу, тяжкі травми головного, спинного мозку). Але в багатьох випадках до утворення пролежнів призво­дить поганий догляд за тяжкохворим, зокрема за шкірними покри­вами, а також несвоєчасна зміна білизни, недостатня активність пацієнта.}

^{Ділянки найчастішого виникнення пролежнів. Коли тяжкохворий лежить на спині, пролежні утворюються переважно в ділянці поти­лиці, лопаток, хребта, крижової кістки, сідниць, ліктів і п'ят. Якщо він лежить на боці чи на животі, нскротизуються ділянки великих вертлюгів, колін, передні поверхні гомілок.}

^{Може розвинутися змертвіння не тільки м'яких тканин, а й хря­щів і кісток. Потім приєднується інфекція, яка може призвести до сепсису і смерті хворого. Важливо вміти виявити осіб, в яких є схильність до утворення пролежнів, і своєчасно вжити заходів для запобігання їх розвитку.}

^{За 4-бальною шкалою NORTON оцінюють стан пацієнта за 5 кри­теріями. Оцінювання дає можливість визначити схильність хворого до розвитку пролежнів (табл. 2).}

^{Пацієнтів з оцінкою 14 балів і нижче відносять до категорії підвищеного ризику і щодо них слід здійснювати комплекс про­філактичних заходів.}

^{Пролежні класифікують залежно від ступеня пошкодження тка­нин.}

^{I ступінь. Шкірний покрив не порушений. Спостерігається стій­ ка гіперемія, яка не минає після закінчення впливу тиску.}

^{II ступінь. Неглибокі поверхневі порушення цілості шкірних покривів, які поширюються на підшкірну жирову клітковину. Збері­ гається стійка гіперемія. Відбувається відшарування епідермісу.}

^{III ступінь. Повне руйнування шкірного покриву до м'зового шару з проникненням у м'яз.}

^{IVступінь. Пошкодження всіх шарів тканин, утворення порож­нин з проникненням в них прилеглих тканин (сухожилки, кістки).}

Фізичний стан	Бали	Психіч ний стан	Бали	Активність	Бали	Рухомість	Бали	Нетримання сечі, калу	Бали
Добрий	4	Активний	4	Ходячий	4	Повна	4	Немае	4
Задовільний	3	Апатичний	3	Ходить з допомогою	3	Трохи	3	Іноді	3
Поганий	2	Сплу таність	2	Сидячий	2	Дуже обмежена	2	Сечі	2
Дуже поганий	1	Ступор	1	Лежачий	1	Нерухома	1	Сечі і калу	1

Практична навичка № ____

^{ЗАХОДИ З ПРОФІЛАКТИКИ ПРОЛЕЖНІВ}

^{Навчальна мета: вміти здійснити догляд за шкірою тяжкохворого, виконати заходи для профілактики пролежнів, обробити пролежні і накласти пов'язку.}

^{Виховна мета: усвідомити значення загального оздоровчого дог-миду за шкірою для організму тяжкохворого.}

^{Початковий рівень знань: знати основні функції шкіри, значення \ іримання шкіри в належному гігієнічному стані, особливо під час і.іхиорювань, причини виникнення пролежнів, ділянки найчастішо-іп виникнення пролежнів, ознаки пролежнів, оцінку стану хворого ш шкалою NORTON класифікацію пролежнів.}

1. ^{Змінюйте положення тяжкохворого кожні 2 год, щоразу пере­віряючи стан ділянки шкіри, на яку діє тиск.}

2. ^{Двічі на день обробляйте шкіру.}

3. ^{Стежте за білизною хворого. Білизна має бути чистою, сухою, без складок і крихт їжі.}

4. ^{Надайте хворому такого положення, щоб маса тіла була рівно­мірно розподілена, тобто щоб на кожну частину тіла діяв рівномір­ний тиск. Для цього слід використати спеціальні пристосування і ніжка з надувними матрацами, протипролежневi установки або зви­чніші подушки. Під головний кінець покладіть плоско одну подушку, другу подушку під кутом 45° покладіть на першу. З боків під руки також покладіть подушки. Під кисті рук і під ноги підкладіть маленькі подушки.}

5. ^{Під ділянки можливого утворення пролежнів підкладіть полотняні торбинки, наповнені просом.}

5. ^{Стежте за регулярністю випорожнень хворого, проводьте про-філактику і лікування нетримання сечі і калу. При нетриманні сечі і калу під сідниці підкладіть двошарове бавовняне коло, наповнене просом, а всередину поставте посудину для збирання виділених ви­порожнень.}

5. ^{Забезпечте збалансоване харчування хворого. їжа повинна містити вітаміни групи В і вітамін С, азот, сірку, фосфор і кальцій, які позитивно впливають на кровообіг.}

5. ^{Місця можливого утворення пролежнів протирайте тампоном іоо серветкою, просякнутою 10 % розчином камфорного спирту, чи І % розчином саліцилового спирту, чи 40 % розчином етилового спирту.}

5. ^{Розвивайте у хворого навички самодопомоги, заохочуйте його по самостійних дій, використовуючи перекладини над ліжком або поручні, щоб хворий міг самостійно змінювати положення в ліжку, і за можливості підніматись і вставати.}

10. ^{Навчіть родичів і осіб, які доглядають хворого, елементів правильного догляду.}

11. ^{По закінченні процедури зніміть гумові рукавички і опустіть їх у дезінфекційний розчин, вимийте і висушіть руки.}

Практична навичка № ____

^{ОБРОБЛЕННЯ ШКІРИ ЗА НАЯВНОСТІ ПРОЛЕЖНІВ}

1. ^{У разі почервоніння шкіри періодично розтирайте її сухим рушником для поліпшення кровообігу і змащуйте 5 % розчином калію перманганату.}

2. ^{Початкові пролежні в стадії мацерації обмийте холодною пе­репареною водою з милом, висушіть, протріть 70 % розчином етило-иого спирту.}

3. ^{Пухирі змастіть 1 % розчином брильянтового зеленого, потім накладіть суху асептичну пов'язку.}

4. ^{У разі некрозу змертвілі тканини видаляють, рану закривають сте рильною серветкою, просякнутою розчином фурациліну 1:5000. У міру очищення рани накладають мазеві пов'язки (10 % синтоміци­нові мазь, 10 % стрептоцидова мазь, мазь Вишневського).}

^{Запам'ятайте! Виникнення пролежнів у хворих є незапере­чним свідченням поганого догляду. У таких хворих інфікування може призвести до сепсису і стати причиною смерті.}

Практична навичка № ____

ДОГЛЯД ЗАСТАТЕВИМИ ОРГАНАМИ ,ПРОМЕЖИНОЮ

З МЕТОЮ ПРОФІЛАКТИКИ ПОПРІЛОСТЕЙ

1. ^{Поясніть хворому суть процедури і отримайте його згоду. На­дягніть гумові рукавички.}

2. ^{Уразі потреби підстеліть під хворого клейонку.}

3. ^{Полотняну серветку змочіть теплою водою, відтисніть і про­тріть шкіру в такій послідовності: обличчя, за вухами, шию, перед­ню частину грудної клітки, живіт, руки, спину, сідниці, стегна, го­мілки, стопи. Серветку періодично прополіскуйте у чистій воді.}

4. ^{Особливу увагу зверніть на складки шкіри, місця посиленого потовиділення, статеві органи, ділянку шкіри навколо відхідника.}

5. ^{Обмивання шкіри здійснюйте послідовно і одразу ж ретельно протирайте її чистим сухим рушником, щоб хворий не застудився. За потреби можете використати мило, оцтову воду, 30—40 % розчин етилового спирту, одеколон.}

6. ^{За наявності попрілостей протріть їх обережно ватним тампо­ном чи серветкою, зволоженою блідо-рожевим розчином калію пер­манганату, висушіть шкіру, промокаючи її серветкою, і припудріть дитячою присипкою або тальком. Час від часу ці ділянки можна змащувати 1 % розчином брильянтового зеленого, а потім при­пудрювати.}

^{Часткове оброблення шкіри тяжкохворим здійснюйте щоденно вранці та ввечері.}

^{7. По закінченні процедури зніміть гумові рукавички і опустіть їх у дезінфекційний розчин, вимийте і висушіть руки.}

Практична навичка № ____

ДОГЛЯД ЗА ОЧИМА

( промивання, закапування крапель, закладання мазі, ванночки )

^{Навчальна мета: вміти обробити очі за наявності виділень, а та­кож промити очі антисептичним розчином за допомогою ванночки.}

^{Виховна мета: усвідомити значення дотримання правил асепти­ки під час догляду за очима.}

^{Початковий обсяг знань: знати, які існують показання до оброб- лення очей.}

^{Показання до оброблення очей: наявність виділень, що склеюють вії і повіки. Промивання очей здійснюють для дезінфекції сльозово­го мішка при його запаленні для видалення слизу, гною.}

^{Оснащення: стерильне: очна піпетка, ватні або марлеві тампони, ізотонічний розчин натрію хлориду, гумовий балон, гумові рукавич­ки; інше: розчин фурациліну 1:5000, розчин калію перманганату 1:10 000, краплі чи мазь за призначенням лікаря.}

^{ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРОЦЕДУР}

^{ПРОТИРАННЯ ВІЙ І ПОВІК}

1. ^{На чисті руки надягніть стерильні гумові рукавички.}

^{Руками візьміть стерильний ватний або марлевий тампон, змочіть його одним із наведених антисептичних розчинів і накладіть під око Так само в разі потреби накладіть зволожений тампон на друге око.}

3. ^{Через 1—2 хв після розм'якшення кірок іншими, зволоженими анти септичним розчином тампонами протріть повіки очей у напрям­ку від зовнішнього до внутрішнього кута.}

4. ^{Продезінфікуйте використане оснащення. Вимийте і висушіть руки.}

^{Запам'ятайте! Для кожного ока необхідно використовувати окремі стерильні тампони, щоб запобігти перенесенню інфекції з одного ока на друге.}

^{ПРОМИВАННЯ ОЧЕЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ВАННОЧКИ}

1. ^{На чисті руки надягніть стерильні гумові рукавички.}

2. ^{У стерильну ванночку налийте теплий антисептичний роз­чин.}

3. ^{Запропонуйте пацієнту взяти ванночку за ніжку, нахилитися над нею так, щоб повіки розташувались у ванночці, притиснути її щільно до повік, потім підняти голову, притримуючи ванночку ру­ками (рідина при цьому не повинна витікати з неї).}

4. ^{Запропонуйте пацієнту поморгати протягом 1 хв, потім, нахи-лившись уперед, поставити ванночку на стіл. Сухим стерильним тампоном висушіть повіки.}

5. ^{У разі потреби повторіть процедуру, замінивши розчин у ван­ночці на свіжий.}

6. ^{За відсутності очної ванночки можна промити очі за допомо­гою піпетки, підставивши ниркоподібний лоток і нахиливши голову пацієнта так, щоб рідина стікала від зовнішнього кута ока до внут­рішнього.}

7. ^{Продезінфікуйте використане оснащення, вимийте і висушіть руки.}

^{ЗАКРАПУВАННЯ ОЧЕЙ}

1. ^{Здійсніть гігієнічне миття рук і обробіть їх 70 % розчином ети­лового спирту.}

2. ^{Прочитайте уважно етикетку ліків.}

4. ^{Якщо пацієнту необхідно закрапати краплі в нижню ділянку кон'юнктиви, то попросіть його спрямувати погляд угору, пальцем лівої руки відтягніть повіку трохи вниз і закрапайте 1—2 краплі Прикладіть стерильний ватний тампон, запропонуйте пацієн­ту на деякий час заплющити очі. Притримайте тампон. Надлишки ліків всмоктуються тампоном.}

5. ^{Якщо потрібно ввести краплі в ділянку верхньої зони краю рогівки, то відтягніть трохи вгору верхню повіку і попросіть пацієн­та спрямувати погляд униз.}

6. ^{Дітям і збудженим дорослим закрапайте краплі в око з будь-якого зручного положення в той момент, коли хоч трохи вдається відкрити повікову щілину.}

7. ^{У разі різкого блефароспазму пацієнту, який лежить на спині, після туалету шкіри навколо ока за допомогою стерильного ватного тампона, зволоженого розчином фурациліну 1:5000, закрапайте де­кілька крапель у шкірну ямку біля внутрішнього кута зовнішньої повікової щілини, а потім розкрийте пальцями повіки і забезпечте надходження крапель у кон'юнктивальний мішок.}

^{8. Продезінфікуйте використане оснащення, вимийте і висушіть руки.}

^{Запам'ятайте! 1. Помилкове введення в очі пацієнта, хворо­го па глаукому, лише однієї краплі 1 % розчину атропіну сульфа­ту (що розширює зіницю) замість 1 % розчину пілокарпіну гідрохлориду (що звужує зіницю) може спричинити втрату зору, який не відновлюється.}

^{2. Кінець піпетки не повинен торкатися вій пацієнта навіть у тому випадку, коли ліки призначені тільки для одного пацієнта, тому що можливе інфікування очних крапель. Використання ок­ремої стерильної піпетки для кожного пацієнта цілком виключає інфікування введених розчинів.}

^{ЗАКЛАДАННЯ ОЧНОЇ МАЗІ}

1. ^{Ретельно вимийте руки і висушіть рушником.}

2. ^{На кінець стерильної скляної очної лопаточки візьміть потріб­ну кількість мазі.}

3. ^{Нижню повіку відтягніть трохи вниз і, тримаючи лопаточку па­ралельно краю повіки, притуліть її до нижньої перехідної складки.}

4. ^{Пацієнту запропонуйте зімкнути повіки, а лопаточку обереж­но вийміть горизонтальним рухом у напрямку скроні, залишаючи мазь за повікою.}

5. ^{Прикладіть стерильний ватний тампон до ока і запропонуйте пацієнту зімкнути повіки, щоб мазь рівномірно розподілилась на поверхні очного яблука.}

^{Закладання очної мазі можете здійснити безпосередньо з очного тюбика, рухаючи його у напрямку від внутрішнього до зовнішнього кута ока і обережно видавлюючи мазь на кон'юнктиву нижньої пові­ки на її межі з очним яблуком.}

^{Запам'ятайте! Безпосередньо з тюбика мазь можна викорис­товувати лише одному і тому ж хворому.}

Практична навичка № ____

^{Догляд за вухами.}

^{Оброблення зовнішнього слухового проходу}

^{Навчальна мета: вміти прочистити вуха тяжкохворому при гноєтечі або виділенні крові зі слухових ходів, закрапувати краплі у вуха.}

^{Виховна мета: усвідомити значення догляду за вухами при гноєтечі або виділенні крові зі слухових ходів.}

^{Початковий рівень знань: знати, яке значення має туалет зовніш­ніх слухових ходів.}

^{Значення туалету зовнішніх слухових ходів: наявність гною в слу­ховому ході спричинює подразнення і запалення там шкіри.}

^{При переломі основи черепа з вух може виділятися кров, яка в слуховому ході є добрим живильним середовищем для мікроорганіз­мів. У разі перелому основи черепа мікроби висхідним шляхом мо­жуть потрапити в головний мозок і призвести до його запалення (ен­цефаліт). Тому за наявності гною ,або кров'яних виділень у слуховому ході слід своєчасно і систематично здійснювати його очищення.}

^{Оснащення: стерильне: ватні тампони, серветки, турунди, тонкий зонд із гвинтовою нарізкою, шприц або гумовий балон, гумові рука­вички; інше: 3 % розчин водню пероксиду, 70 % розчин етилового спирту, краплі за призначенням лікаря, клейонка, пелюшка.}