
- •Сервірування столів
- •Сервірування столів до сніданку
- •1.2.Сервірування столів до обіду
- •1.4.Європейський сніданок
- •1.5. Розміщення посуду та столового приладдя
- •1.6.Особливості сервірування столів у національному стилі
- •1.7.Естетика в сервіруванні стола
- •1.8 Декоративне оздоблення стола
- •Організація робочого місця офіціанта
- •3.Охорона праці
- •3.1 Охорона праці роботи офіціанта
- •Пожежна безпека на виробництві
1.4.Європейський сніданок
До європейського сніданку сервіруємо: закусочна тарілка перед гостем, праворуч – закусочний ніж, ліворуч – закусочна виделка і пиріжкова тарілка, попереду закусочної тарілки – чайна ложка. Навпроти ножа ставимо фужер або склянку для соку. Праворуч фужера – чайна або кавова чашка. Полотняну серветку кладемо на закусочну тарілку. Якщо подається масло – на пиріжкову тарілку кладемо ніж для масла. У залежності від особливостей харчування людей можливі зміни в такому сервіруванні. Подавання другої страви викличе необхідність додавати потрібні предмети.
1.5. Розміщення посуду та столового приладдя
При подаванні яєчних страв стіл сервірують так, як для подавання овочевих страв і салатів.
У всіх випадках при сервіруванні стола необхідно класти ніж та виделку.
Обід з однієї страви в соусі вимагає подавання, окрім столового ножа та виделки, столової ложки.
Столова мілка тарілка використовується як підтарільник, лише при подаванні перших страв у глибоких тарілках та як підставка для салатника й металевого баранця відповідного діаметра.
При подаванні перших страв бульйонних чашках десертна ложка кладеться на блюдце перед чашкою ручкою праворуч і подається одночасно.
Приладдя, що подається до десерту, залежить від виду та способу приготування. Десертну ложку подають до морозива, яблучного пюре, кремів, вершків; чайну ложку подають до компотів.
До фруктових салатів подають десертну виделку або чайну ложку, до торта та тістечок – виделку для торта або десертну виделку. До салатів-коктейлів – спеціальну виделку.
До сиру та свіжих фруктів, як виключення, можна подати закусочний ніж та виделку (якщо немає спеціальних).
З метою економії площі стола одне із двох закусочних приладь можна класти у закусочну тарілку навхрест на полотняну серветку.
Як закусочну тарілку, для великих порцій закусок, у деяких ресторанах використовують столову мілку тарілку (220 мм).
Столову ложку можна не включати в сервірування, а подати разом з супом на столовій мілкій тарілці або блюдці супової чашки.
Якщо передбачається подавання масла, на правий край пиріжкової тарілки кладуть ніж для масла.
Те приладдя, яке прийнято класти праворуч від тарілки розкладають зліва на право; приладдя, яке розкладається ліворуч від тарілки розміщують справа наліво. Гість бере предмети в зворотному порядку.
Тарілки та приладдя не повинні розміщуватися на самому краю стола.
Другу виделку можна рівняти з верхнім краєм мілкої тарілки.
Стіл рекомендується сервірувати не більше як на чотири комплекти приладдя, решту розміщують за тарілкою або подають в процесі обслуговування.
Столи сервіруються посудом та приладдям, витриманому в одному стилі.
На підприємствах класу «люкс» у спеціальних випадках навпроти кожного гостя ставлять мілку тарілку, яку використовують як підставку для тарілок зі стравами. Ця тарілка може бути замінена на спеціальну декоративну таріль діаметром 300-320 мм.
1.6.Особливості сервірування столів у національному стилі
Неповторної краси надає сервіруванню стола приладдя. Для стола, сервірованого глиняним посудом підходять виделки та ножі з керамічними або кістяними ручками з відповідним розписом. Для сервірування мисливських столів часто використовують приладдя, ручки якої виготовлені з ніжок козулі або молодої кози (Додаток 3).
У свій час в ресторанах пропонувалося подавання окремих страв в глиняному посуді (горщечках), використовувались набори для спецій з кераміки, вазочки для квітів, попільнички, підсвічники в поєднанні з сучасним порцеляновим посудом. При цьому нехтували основним художнім законом – стильовою єдністю, що різко знижувало цінність сервірування стола. Якщо технологія виготовлення страви вимагає застосуванню глиняному посуду, слід страву приносити в ньому, а відтак застосовуючи англійський спосіб подавання перекладаючи їжу в той посуд, з якої її будуть споживати гості. Для сервірування столів можуть використовуватись скатертини ткані, друковані і з мережева, їх краї можуть бути оздоблені будь якими виробами, що не суперечать стилю в якому виконана скатертина. В характері виробництва білизни чітко відображено спосіб життя населення, його культура і достаток. Вартість її висока, а дрібна і рідка орнаментовка не створює у торговому залі належного ефекту. Скатертини з крупними малюнки, виконаними ткацьким способом прикрашають інтер’єр підприємства, надають торговому залу урочистість та багатство. З давніх часів для прикрашання столів використовували великі та малі серветки. В сучасному сервіруванні їх використовують у тих випадках, коли кришки столів мають дороге, з цінних порід дерева, покриття, його не доцільно повністю закривати білизною. Поєднання чорної фактури дерева і вдало підібраної білизни створює належний естетичний ефект, вигідно прикрашає інтер’єр залу, економить кошти на білизну. Однак це сервірування має ряд недоліків. Воно трудоємке при відновлені сервірування і тому його доцільно застосувати в ресторанах з рівномірним потоком відвідувачів. Подавання страв « на стіл» створює додаткові труднощі з прибиранням столу. Відсутність м’якого оббиття сприяє швидкому розливанню напоїв, що вимагає додаткових витрат часу на прибирання. Через деякий час поверхня столу вкривається подряпинами, втрачає блиск і тоді такі столи доводиться накривати скатертинами. Скатертини, що мають візерунок нанесений ткацьким способом, краще підбирати в тон посуду, або користуватися принципом гармонії кольорів. На таких скатертинах добре виглядає глиняний посуд та скло стародавніх форм, сучасний посуд з широким однотонним розписом на такій скатертині губиться. Багато розмальований посуд краще виглядає на білій або однотонній кольоровій білизні. До такого посуду скло краще підбирати кольорове інтенсивного забарвлення (рубін, кобальт), яке добре виділяється на загальному фоні стола. На фоні кольорових однотонних скатертин добре виділяються вишивані рушники і серветки, які стелять у різних положеннях (впоперек, по діагоналі столу, для кожної пари гостей, уздовж). Якщо рушники стелять по осі столу, посуд краще підібрати в тон рушника. Якщо рушники стелять впоперек столу для кожної пари гостей, що сидять один навпроти другого, краще, якщо малюнок на посуді відповідає основному кольору вишивки. На кольору однотонну скатертину можна стелити індивідуальні вишивані серветки (поєднання сучасного і національного), на тарілках для сервірування малюнок в тон скатертини, серветки для користування вишивані. Треба пам’ятати, що керамічний посуд темних, насичених кольорів добре дивиться на білизні світлих тонів, і навпаки, світлий за забарвленням посуд краще виділяється на скатертинах темніших відтінків. Для скатертин з багатим узором краще використовувати посуд однотонний, а для скатертин однотонних доцільно підбирати посуд з багатими розмаїтими малюнками.