Застосування атомно-абсорбційного методу

Методи атомно-абсорбційної спектроскопії використовуються в аналізі практично будь – якого технічного чи природного об’єкта, особливо там, де необхідно визначити невеликий вміст елементів. Методики атомно-абсорбційного визначення розроблені більш ніж для 70 елементів (Mg, Zn, Cu, Ca, Pb, Fe, Ag, Ni, Hg, Cd, Bi та ін.). З технічних об’єктів методами атомно-абсорбційної спектроскопії аналізують метали, сплави, продукти гідрометалургійної переробки руд тощо. Наприклад в золоті визначають Zn, Cu, Pb, Ag при вмісті 10^-4 %. Успішно використовуються атомно-абсорбційні методики для визначення Mg, Zn, Cu, Fe та деяких інших елементів в грунтах, добривах, рослинах та інших агрохімічних матеріалах при вмісті від 10^-5 %. Атомно-абсорбційний метод аналізу застосовується також в клінічних і різних біологічних аналізах (кров, сиворотка) на Pb, Hg, Bi та ін. елементи.

Висновки

1. Метод атомно-абсорбційної спектроскопії володіє рядом переваг: високою селективністю, чутливістю, низькою межею визначення (~10^-5 %).

2. Враховуючи можливість високих похибок, метод потребує високої кваліфікації і підготовки хіміка – аналітика.

3. Метод потребує невеликий об’єм аналізованої речовини: 5 – 100 мкл.

4. Атомно-абсорбційний метод має ряд недоліків: неможливо визначити елементи, резонансні лінії яких знаходяться в дальньому ультрафіолеті (С, Р, галогени), необхідність розчинення проби перед аналізом, неможливість одночасного чи послідовного визначення декількох елементів – необхідність заміни ламп з одного елементу на інші.

Список використаної літератури

1. Золотов Ю.А. Химический анализ и аналитический контроль в различных областях науки, техники и производства // Российский химический журнал. – 2002. – № 4. – С. 8-10.

2. Алемасова А.С. Аналитическая атомно-абсорбционная спекгроскопия. Учебное пособие. / А.С. Алемасова, А.Н. Рокун, И.А.Шевчук. – Донецк, 2003. – 327 с.

3. Пупышев А.А. Атомно-абсорбционный спектральный анализ / А.А. Пупышев. – М.: Техносфера, 2009. – С. 7-55.

4. Шмидт В. Оптическая спектроскопия для химиков и биологов / В. Шмидт. – М.: Техносфера, 2007. – 460 с.

5. Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия / В. Прайс. − М.: Мир, 1976. − 358 с.

6. Волинський А.Б. Сучасна атомно-абсорбційна спектрометрія: досягнення та перспективи розвитку // Укр. хим. журн. - 2005. - № 9-10. - С. 25-31.

7. Петрухин О.М. Аналитическая химия. Физические и физико-химические методы анализа / . О. М. Петрухин. – М.: Химия, 2001. – 496 с.

8. Харламов И.П., Атомно-абсорбционный анализ в черной металлургии. / И. П. Харламов, Г. В. Еремина. – М.: Москва, 2000. – С. 42-80.

9. Золотов Ю.А., История и методология аналитической химии. / Ю.А. Золотов, В.И. Вершинин – М.: "Академия", 2007. – 456 с.

10. Лапердина Т.Г. Определение ртути в природных водах / Т.Г. Лапердина. – Новосибирск: Наука, 2000. – 398 с.

11. Золотов Ю.А. Основы аналитической химии: Практ. Руководство / Ю. А. Золотов. – М.: Высш. шк., 2001. – 463 с.

12. Луганська О.В. Фізико-хімічні методи аналізу: навч. посібник. / О. В. Луганська, Л. О. Омельянчик – Запоріжжя: ЗНУ, 2008. – 236 с.

13. Скоробогатий П.П.Хімія і методи дослідження сировини і матеріалів / П.П. Скоробогатий. – Львів: “Компакт-ЛВ”, 2005. – 244с.

14. Будинкова Н.М., Фізико-хімічні методи аналізу. / Н.М. Будинкова, М.В. Бичков, О.І. Мисіна – Рівне, 2002. – 131с.

15. Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. / Ю.Я. Харитонов – М.: Высшая школа, 2003. – 559 с.

Тести

1. Атомно-абсорбційний спектральний аналіз запропонував...

а) Планк;

б) Цвет;

в) Уолш;

г) Шредінгер.

2. Фізичну основу атомно-абсорбційної спектроскопії становить явище...

а) випускання світла атомами;

б) поглинання світла атомами;

в) розсіювання світла атомами;

г) поглинання світла молекулами.

3. В атомно-абсорбційній спектроскопії аналітичним сигналом є...

а) концентрація;

б) оптична щільність ( абсорбція);

в) масова частка;

г) атомний коефіцієнт поглинання.

4. Аналітичний сигнал в атомно-абсорбційному аналізі пов'язаний з числом...

а) збуджених атомів;

б) молекул, що розпалися на атоми;

в) незбуджених вільних атомів;

г) йонів.

5. Джерелом випромінювання в приладі для атомно-абсорбційного аналізу є...

а) вольфрамова лампа розжарювання;

б) глобами;

в) штифт Нернста;

г) лампа з порожнистим катодом.

6. Проба для атомно-абсорбційного аналізу повинна бути...

а) газоподібною;

б) твердою;

в) рідкою;

г) кольоровою.

7. Атомно-абсорбційним методом не можна визначити елементи, резонансні лінії яких знаходяться...

а) на ближній інфрачервоній ділянці спектра;

б) на далекій ультрафіолетовій ділянці спектра;

в) на видимій ділянці спектра;

г) на ближній ультрафіолетовій ділянці спектра.

8. Похибка виявлення за допомогою атомно-абсорбційного аналізу складає:

а) 10%;

б) 3 – 10%;

в) 20%;

г) 50%.

9. На виникнення фонового сигналу в атомно-абсорбційній спектроскопії впливає...

а) випромінювання, що випускається нагрітим пробоєм;

б) поглинання інших компонентів проби;

в) потужність джерела випромінювання;

г) наявність інших приладів поряд з спектрометром.

10. Як неполум’ний атомізатор в атомно-абсорбційному аналізі використовують...

а) лампу з порожнистим катодом;

б) графітову кювету Львова;

в) газонаповнену водневу лампу;

г) ксенонову газорозрядну лампу.

11. Для кількісних визначень в атомно-абсорбційній спектроскопії найчастіше застосовують...

а) метод добавок;

б) метод трьох еталонів;

в) метод перевідного коефіцієнта;

г) метод градуювального графіка.

12. Як горючий газ в атомно-абсорбційній спектроскопії найчастіше застосовують...

а) ацетилен;

б) етанол;

в) бензол;

г) стиснене повітря.