16.3 Вказівки щодо підготовки до заняття

До лабораторної роботи необхідно мати наступне обладнання та матеріали:

- таблиця даних петрофізичних вимірювань гірських порід;

- міліметровка або масштабна логарифмічна бумага;

- лінійка, олівець, витиральна гумка.

16.4 Порядок виконання роботи

16.4.1 Побудова петрофізичної карти. На основі наступних ознак: величині і статистичній характеристиці фізичних параметрів, генетичному типу і складу порід і ін. проводиться виділення петрофізичних груп порід. Якщо показані на геологічній карті утворення за фізичними властивостями порід являються різними, то статистичні характеристики обраховуються не для всієї товщі, а для її окремих частин, де величини фізичного складу міняються в області вибраних інтервалів групування. Наприклад, петрогустинні карти будують за даними петрофізичних досліджень, гравіметричних і геологічних карт. Попередньо складають петрографічну основу петрогустинної карти, на ній показують петрографічні групи порід з тим же підрозділом за генетичним типом, складу і текстурі порід, які були прийняті при виділенні петрогустинних груп порід.

Складається план фактичних даних (наприклад даних про густину) зразків породи, на якому проводяться границі окремих, виділених петрофізичних груп. Цей план співставляється з петрографічною основою. Границі груп порід, що різняться за величиною петрофізичного параметра, на плані і петрофізичних груп на основі повинні співпадати. При не співпаданні границь проводиться перегляд всіх даних: петрофізичних визначень та проводиться повторна статистична обробка матеріалів по параметру, що досліджується.

При відсутності на окремих частинах району даних про досліджуваний петрофізичний параметр гірських порід границі груп проводять і уточнюють по іншим даним і картам.

Після проведення аналізу і ув’язки плану петрофізичних даних з петрографічною основою на останній наносяться виправлені і уточнені границі груп порід і проставляються індекси визначеного петрофізичного параметра, складу і віку порід. В індексі групи порід вказуються: величина фізичного параметру – російськими буквами; склад порід - грецькими буквами, прийнятими в петрографії; вік порід – позначається прийнятими в стратиграфії буквами.

При великій диференційованості порід за фізичними властивостями, не зображеній в масштабі карти, вираховується середнє значення параметра із врахуванням площі розповсюдження чи відсоткового відношення різних порід (тобто середньозважене значення параметра). При неможливості розрахунку індексами вказуються границі зміни параметра. На складеній таким чином карті кольором і інтенсивністю зафарбування (або різною густиною штриховки) відображається основний вміст карти: фізична характеристика і склад порід (більш інтенсивне зафарбування або більш густа штриховка відповідає зростанню величини параметра, що досліджується).

16.4.2 Побудова петрофізичних розрізів. Петрофізичні розрізи (колонки) свердловин і розрізи по профілях будують за даними вивчення керну свердловин, матеріалів промислово-геофізичних робіт, за даними інтерпретації геофізичних зйомок, типовій петрофізичній характеристиці порід і зміни фізичних властивостей з глубиною. Розрізи доповнюють петрофізичні карти і будуються по тому ж принципу – виділення петрофізичних груп порід. Границі між петрофізичними групами (пластами і товщами) проводять переважно по діаграмам промислово-геофізичних досліджень свердловин.

Петрофізичні розрізи середнього і дрібного масштабів складають за даними інтерпретації геофізичних зйомок, наявних свердловин, результатів каротажу, типової петрофізичної характеристики гірських порід і зміни фізичних властивостей порід з глибиною. При побудові петрофізичних розрізів на відміну від геолого-геофізичних використовують фізичну характеристику для уточнення петрографічного складу, фаціальних, текстурних і структурних змін гірських порід у вертикальному і латеральному напрямках.

Петрофізичні розрізи дрібного масштабу, що характеризують земну кору або всю літосферу, будують, головним чином, на підставі даних глибинної сейсмозйомки (ГСЗ), за якими оцінюють швидкість пружних хвиль, густину порід та вводять поправочні коефіцієнти за вплив термодинамічних умов середовища.