Лекція №4 Активний метод навчання

На сучасному етапі науковці виділяють 7 основних методів активного навчання:

1) ділова гра;

2) рольова гра;

3) аналіз конкретних ситуацій;

4) активне програмоване навчання;

5) ігрове проектування;

6) стажування;

7) проблемна лекція.

Методи активного навчання використовують для:

1) планування та розвиток творчого мислення студентів;

2) формування у них відповідних умінь, які використовуються на практиці у подальшому;

3) стимулюють і підвищують інтерес до занять;

4) активізують та загострюють сприймання навчального матеріалу.

Ділова гра включає наявність ігрового моделювання та розподіл ролей між учасниками гри (+ наявність загальної мети всього колективу, досягнення якої забезпечують взаємодією учасників гри, підкорення різних інтересів загальної мети).

Розігрування ролей є простішим методом, порівняно з діловою грою (менше затрат часу і засобів для впровадження); взаємодія учасників може здійснюватися у вигляді дискусій.

Аналізу ситуацій властиві: наявність складної задачі чи проблеми, формулювання викладених завдань з даної проблеми, обговорення можливих варіантів її вирішення.

Метод активного програмованого навчання характеризується спеціальної рисою: поінформованістю викладача у правильному чи найоптимальнішому вирішенні поставленої перед студентами проблеми.

Метод ігрового проектування – відсутнє наперед відоме вирішення поставленої перед студентами задачі і винаходження рішення може тривати кілька тижнів.

Стажування – студент займає певну посаду у ролі стажиста, він повинен діяти самостійно, а саме приймати рішення, взаємодіяти з іншими посадовими особами; контроль здійснюється поступово викладачем.

Проблемна лекція – містить у собі проблемне дискусійне твердження, варіанти вирішення обговорюються між усіма присутніми, цьому передує монолог викладача, в якому він вводить слухачів у проблему, вказує можливі підходи до її аналізу, на матеріал, співставлення різних факторів і теорій і знайомить з деякими умовами та прецедентами її розв’язання, створюючи тим самим для проблемізації зовнішнього діалогу.

Для нетрадиційного методи навчання відносять навчальні модулі.

Навчальний метод – метод навчання, що активізує самостійну пізнавальну діяльність студентів, служить її поетапній організації, регулюванню, контролю та оцінці.

Складові частини модулю:

- структурно-логічна схема (основні знання з теми, що вивчається);

- навчальна карта (встановлена ієрархія елементів, що вивчаються);

- вибіркові тести для контролю чи самоконтролю;

- задачі аналітичного чи графічного змісту для контролю на більш високому рівні (на рівні сформованих вмінь);

- лабораторні роботи дослідницького характеру, що сприяють становленню та закріпленню знань у теорії.

Т’юторські заняття включають 3 види навчальної роботи:

- дискусії щодо змісту вивчення першоджерел;

- аналіз педагогічних ситуацій;

- вирішення проблемно-педагогічних завдань, рольову та ділову гру.

Лекції №5 Семінар. Роль викладача на семінарському занятті, його функції.

1.Поняття.

2.Мета.

3.Види семінарських занять.

4.Форми проведення.

Семінар (від лат. seminarium - рассадник) призначений для поглибленого вивчення тієї чи іншої дисципліни та оволодіння її методологією. Мета: забезпечення студентам можливості оволодіти умінням, реалізовувати отримані на лекції теоретичні знання у межах обраної спеціалізації.