Лекція №3

Прямий метод навчання. Лекція як форма реалізації прямого методу навчання

1. Прямий метод навчання: сутність, визначення.

2. Переваги і недоліки прямого методу

3. Лекція як форма реалізації прямого методу навчання

3.1. Види лекцій

3.2. Структура лекцій

3.3. Етапи підготовки лекцій

3.4. Пауза і її роль

Пряме навчання – структуроване, послідовне викладання головних понять, законів і принципів дисципліни.

Новий матеріал подається логічними частинами, перевіряється його засвоєння, якщо потрібно з’ясовувати складні моменти.

Матеріал супроводжується:

- у викладанні економічних дисциплін: схеми, таблиці;

- у точних науках: формули, статистичні дані;

- мови, література: аудіо- , відеоматеріали

Пряме навчання – пасивна форма отримання знань для студентів. Можливо додавати активність студентам за допомогою питань, прикладів.

Форми навчання:

- лекція;

- дискусія.

Переваги прямого методу навчання:

1) послідовно і чітко викладається головний зміст, додатково з’ясовуються складні питання;

2) висока ступінь керування з боку викладача дозволяє ефективно використовувати час;

3) аналізуються зв’язки між різними ідеями, піддаються сумніву існуючи догми, твердження.

Недоліки прямого методу навчання:

1) пасивність студентів;

2) обмеженість матеріалу лекційними годинами;

3) високий рівень контролю не є стимулом для творчості тих, хто навчається.

Лекція (від лат. lectio - читання) – логічне, системне, глибинне та зрозуміле викладення навчального матеріалу.

Мета лекції: допомогти засвоїти фундаментальні основи курсу, оволодіти методами науковими пізнання, ознайомитися з новітніми досягненнями наукової думки.

Функції лекції:

1) методологічна;

2) інформативна;

3) організаційна;

4) виховна.

Види лекцій:

- вступна;

- тематична;

- підсумкова;

- оглядова.

Вступна лекція

Значну роль відіграє для подальшої лекційної роботи в аудиторії, готовність студентів до сприйняття методології і предметів до сприйняття методології і предметів дисципліни. Дає уявлення про дисципліну. Варто показати актуальність, практичність, значущість завдання курсу, надати перелік літератури.

Тематична лекція дає послідовне систематичне викладення змісту курсу або дисципліни.

Підсумкова – огляд головних ідей і досягнутих навчальних цілей.

Оглядова – присвячується певній проблемі, лектор приділяє увагу найбільш складним проблемам, теоріям.

Структура лекції:

1) вступна частина – 5-7 хвилин

2) основний зміст – кожен пункт основної частини завершується логічним висновком, 4-5 питань по 15 хвилин.

3) заключна частина – 5 хвилин, узагальнення підсумки, питання або з’ясування із студентами, перевірка ступеня засвоєння матеріалу, презентація наступного лекційного матеріалу, рекомендації щодо самостійної роботи.

Етапи підготовки:

1. З’ясувати тему, зміст, головні ідеї.

2. Зібрати матеріал і його структурувати, вирішити в якому співвідношенні буде використовуватися теоретичний і фактичний матеріал.

3. Організація матеріалу за планом.

4. Написання тексту лекцій і повний текст лекцій 15-20 сторінок.

5. Репетиція і перевірка результатів роботи, читання лекції перед дзеркалом з годинником.

Вимоги, за якими процес викладання лекційного матеріалу є ефективним:

- мовлення не може бути монотонним, слід варіювати силою голосу і його тембром;

- мовлення має бути емоційно-обґрунтованим;

- матеріал має викладатися доступно, слід запобігати як книжкового, так і розмовного стилю;

- необхідно збагатити мовлення різноманітними стилістичними засобами і прийомами: ідіоми, порівняння, крилаті вислови, тощо;

- слід звертати увагу на безпосереднє спостереження за аудиторією, яке необхідно для взаємодії;

- лекцію слід читати з наглядом на те, як засвоюється матеріал, що викладається;

- мовлення має бути з перервами у вигляді пауз – через 15-20 хвилин слід перервати лекцію: обліковою перевіркою присутності, анекдотом, використанням наочності, фактами з біографій відомих людей, науковців, розрахунком, статистичними даними, тощо.

Варіанти читання лекції:

Проблемна лекція – нове знання вводиться як невідоме, яке потрібно відкрити;

Завдання викладача: спонукати студентів для пошуку рішення проблеми, теоретичний матеріал подається у вигляді завдання, отже практичне пізнання наближається до пошуку дослідження діяльності.

Переваги: забезпечує розвиток теоретичного мислення професійної мотивації, кооперативність.

Лекція-візуалізація – виникла як результат принципу наочності, усна інформація перетворюється у візуальну форму або в усній формі.

Візуальні матеріали мають:

- забезпечити систематизацію знань;

- допомагають засвоєнню нової інформації;

- забезпечують створення і розв’язання проблемних ситуацій;

- демонструють різні способи візуалізації.

Форми наочності:

- натуральна;

- образотворча;

- символічна.

Слід враховувати:

- рівень підготовки і освіченості аудиторії;

- професійна спрямованість;

- особливість обраної теми.

Лекція удвох – діалог двох викладачів, розвиток і продовження викладацької проблеми, яка досліджується, обговорення теоретичних і практичних проблем двома фахівцями,представниками різних наукових галузей, прихильників і супротивників, теоретиків і практиків.

Переваги:

1. Актуальні знання необхідні для розумного діалогу і участі в ньому студентів;

2. Наявність різних точок зору, джерел інформації;

3. Наочне уявлення про культури дискусії, способу введення діалогу, спільного пошуку рішень.

Лекція-прес-конференція – може бути використаний спочатку/всередині/у кінці курсу.

На початку тем – з метою виявити потреби і коло інтересів групи.

В середині курсу – систематизація і закріплення засвоєння знань.

Наприкінці – з’ясувати перспективи розвитку і наявність знань.