
- • І. І. Скрильник Вступ
- •Лекція 1 Математичний апарат кібернетики (мак): елементи теорії множин. Аналіз систем на основі нечітких множин
- •1. Основні визначення
- •2. Логічні операції над множинами та їх властивості. Тотожні перетворення виразів
- •3. Алгебра множин. Пріоритет операцій
- •4. Поняття впорядкованої пари та декартового добутку множин
- •5. Нечіткі множини. Операції над нечіткими множинами та їх властивості
- •Основні характеристики нечітких множин Нехай та а – нечітка множина з елементами з універсальної множини е і множиною належностей м.
- •Приклади нечітких множин
- •Властивості операцій
- •6. Аналіз систем на основі нечітких множин
- •2. Булеві функції
- •3. Логічні операції та формули мл
- •4. Булева алгебра, тотожні перетворення
- •5. Висловлення. Предикати
- •6. Двійкова арифметика
- •7. Аналіз систем на основі математичної логіки
- •2. Типи скінченних графів
- •3. Орієнтовані графи, зважені графи
- •4. Суміжність, інцидентність графів, ізоморфізм графів
- •5. Маршрути, цикли графів
- •2. Бінарні відношення. Способи задавання перерізів
- •3. Властивості бінарних відношень
- •4. Функціональні відношення
- •5. Нечіткі відношення
- •Контрольні запитання
- •Лекція 5 Синтез систем на основі поняття про теорію автоматів
- •1. Загальна характеристика автоматів
- •Скінченні автомати
- •Представлення скінченних автоматів
- •4. Аналіз скінченних автоматів
- •5. Автомати Мілі та Мура
- •Продовження таблиці 5.5.1
- •Загальні властивості алгоритму
- •3. Приклади алгоритмів. Складність алгоритмів
- •4. Генетичний алгоритм
- •Генетичний алгоритм
- •Контрольні запитання
- •Лекція 7 Задачі оптимального керування. Методи розв’язання задач лінійного керування. Задачі на умовний екстремум
- •1. Поняття про математичне моделювання економічних задач
- •2. Різні форми задач лінійного програмування
- •Контрольні запитання
- •Лекція 8 Поняття про складні системи керування
- •1. Умови існування системи керування
- •2. Види зв’язків у системах керування
- •3. Види керування
- •4. Економічна система, її загальна характеристика
- •5. Системний підхід при дослідженні економічної системи
- •6. Економічна система як система керування
- •Контрольні запитання
- •Література
3. Властивості бінарних відношень
Нехай А – бінарне відношення у множині X. Визначимо основні властивості таких відношень, які повинні виконуватися для всіх (xi, xj)A. Говорять, що AXX:
Рефлексивність
Бінарне відношення А називається рефлексивним, якщо AE (E – тотожне відношення), тобто воно завжди виконується між обєктом і ним самим:
XAx.
Приклад: рівність, самообслуговування.
Антирефлексивність
Бінарне відношення А називається антирефлексивним, якщо AE=, тобто може виконуватися лише для об’єктів, що не співпадають: із xiAxj слідує, що xixj .
Приклад: “x є брат y”, але не можна сказати, що x є сам собі брат; строга нерівність, бути старшим.
Симетричність
Бінарне відношення А називається симетричним, якщо А=А-1, тобто при виконанні xiAxj xjAxi.
Приклад: відстань між двома точками, “бути братом”.
Антисиметричність
Бінарне відношення А називається антисиметричним, якщо АА-1E, тобто відношення xiAxj та xjAxi виконуються одночасно тоді й тільки тоді, коли xi=xj.
Приклад: нестрога нерівність , включення.
Транзитивність
Бінарне відношення АА називається транзитивним, якщо АА, тобто з xAxj та xjAxk xiAxk виконується умова (“бути дільником”, “бути родичем”).
Еквівалентність
Бінарне відношення, яке одночасно є рефлексивним, симетричним, транзитивним.
4. Функціональні відношення
Функціональна залежність між змінними, або функція, є частковим випадком відношення.
Відношення
між множинами X
та Y
(
)
є функціональним, якщо всі його елементи
(впорядковані пари) різні за першим
елементом: кожному
або відповідає тільки один елемент
,
такий, що
,
або такого елемента
взагалі
не існує.
Матриця функціонального відношення, що задане на скінченних множинах X та Y , містить не більше відоднієї одиниці в кожному рядку. Якщо функціональне відношення задано у вигляді графа, то з кожної вершини, котра зображує першу координату, виходить не більше від однієї дуги.
а) функціональне б) функціональне в) нефункціональне
Рис. 4.4.1. Приклади функціонального і нефункціонального відношень
Нехай
–
функціональне відношення,
.
Відповідність
від першого до другого елемента кожної
пари
відношення
називається
функцією
,
або відображенням
множини DF
в Y.
Графіком
функції (відображення) називається
сукупність точок
виду
у декартовому добуткові
.
Існує декілька видів відображень, а саме: сюрєктивне, інєктивне, бієктивне.
Функція
називається
сюр’єктивним відображенням, якщо
.
На графі,
який зображує сюр’єктивне відображення,
з будь-якої
вершини
виходить
точно одна дуга, а до будь-якої вершини,
що зображує елемент множини
,
заходить не менше від однієї дуги (рис
4.4.2).
Рис. 4.4.2. Приклад сюр’єктивного відображення
Функція
називається
ін’єктивним відображенням, якщо з
виходить
.
На графі, що зображує ін’єктивне
відображення, з будь-якої вершини
виходить точно одна дуга, а до будь-якої
вершини, що зображує елемент множини
,
заходить не більше від однієї дуги (рис
4.4.3).
Рис. 4.4.3. Приклад ін’єктивного відображення
Функція називається бієктивним відображенням, якщо вона сюрєктивна та інєктивна. На графі, котрий зображує бієктивне відображення скінченних множин, із будь-якої вершини виходить точно одна дуга, а до будь-якої вершини, що зображує елемент множини , заходить одна і тільки одна дуга (рис 4.4.4).
Рис. 4.4.4. Приклад бієктивного відображення