Аналептичні засоби (аналептики)

Дихання регулюється дихальним центром, розташованим в довгастому мозку. Активність дихального центру залежить від вмісту в крові вуглекислоти. При підвищенні рівня вуглекислоти відбувається пряма активація дихального центру; крім того, дихальний центр активується Со2 рефлекторно за рахунок стимуляції хеморецепторів каротидних клубочків.

Існують лікарські речовини, що збуджують дихальний центр. Одні з них стимулюють дихальний центр безпосередньо, інші - рефлекторно. При цьому дихання стає частішим, збільшується об'єм дихальних рухів.

Аналептики - групу лікарських засобів, що збуджують у першу чергу житєвоважливі центри довгастого мозку- судинний і дихальний.

Класифікація

1) Препарати безпосередньо, тобто прямо активують (оживляють) дихальний центр:

- бемегрид;

- етимізол.

2) Засоби, що рефлекторно стимулюють центр дихання:

- цитітон;

- лобелін.

3) Засоби змішаного типу дії, що володіють і прямою, і рефлекторною дією:

- кордіамін;

- камфора;

- коразол;

- вуглекислота.

БЕМЕГРІД (Bemegridum)

Форма випуску ампули по 10 мл 0,5% розчину

Збуджує центральну нервову систему, стимулює подих і кровообіг. Антагоніст барбітуратів і снодійних засобів.

Показання до застосування При отруєнні барбітуратами, передозуванню наркотичних речовин, для припинення наркозу, викликаного барбітуратами й ін. Спосіб застосування Внутрівенно повільно 1-20 мл 0,5% розчину.

Побічні дії При передозуванні нудота, блювота, м'язові посмикування, судороги. Протипоказання Психози, психомоторне збудження.. Умови зберігання Список Б.

ЕТИМІЗОЛ (Aethimizolum)

Форма випуску таблетки по 0,1 г; 1% й 1,5% розчин в ампулах по 3 мл

Проявляє збуджуючу дію на центральну нервову систему й стимулює дихальний центр.

Показання до застосування У психіатрії при астенодепресивних станах (слабості, подавленому стані), при захворюваннях, що супроводжуються почуттям тривоги. Для збудження подиху після наркозу й попередження пригнічення подиху при барбітуратовому наркозі, для профілактики пневмоній (запалення легенів) у післяопераційному періоді.

Спосіб застосування Усередину по 0,05-0,1 г 3 рази в день, внутрівенно (повільно) - по 2-3 мл, в/м й підшкірно - по 4-5 мл 1,5% розчину. Побічні дії Нудота, блювота, рухове збудження. Протипоказання Збудження центральної нервової системи. Форма випуску Таблетки по 0,1 г; 1% й 1,5% розчин в ампулах по 3 мл Умови зберігання Список Б.

Цитітон (Cytitonum) Цитизин

Форма випуску в ампулах по 1 мл

Викликає рефлекторне збудження дихального центра, стимулює судинорухливий центр, симпатичні ганглії й наднирники, що приводить до підвищення артеріального тиску.

Показання до застосування Асфіксія (важкі порушення подиху), у тому числі в немовлят, шок, колапс (різке падіння артеріального тиску), зупинка подиху під час операції, травми, наркоз, інтоксикації, отруєння (задушливими отруйними речовинами, окисом вуглецю, морфіном, синильною кислотою). Спосіб застосування Внутрівенно й в/м по 0,5-1 мл. Вища разова доза - 1 мл, добова - 3 мл. Побічні дії Уповільнення серцевого ритму, нудота, блювота.

Протипоказання Гіпертонічна хвороба (стійкий підйом артеріального тиску), атеросклероз, набряк легенів, внутрішні кровотечі й кровотечі з великих судин Список Б.