
- •Засоби, що збудливо діють на цнс
- •Студент повинен знати з розділу "Спеціальна фармакологія"
- •Стимулятори центральної нервової системи
- •Антидепресанти
- •Трициклічні ( амітриптилін, меліпрамін, синекван);
- •Інгібітори моноамінооксидази (мао) (ніаламід, піразидол);
- •Кофеїн (Coffeinum).
- •Кофеїн-бензоат натрію (Coffeinum-natrii benzoas).
- •Сиднокарб (Sydnocarbum). Мезакарб
- •Ноотропні засоби
- •Аналептичні засоби (аналептики)
- •Цитітон (Cytitonum) Цитизин
- •Лобеліна гідрохлорид (Lobelini hydrochloridum)
- •Камфора(Camphora)
- •Кордіамін (Cordiaminum)
- •Сульфокамфокаїн (Sidfocamphocainum)
- •Стрихніну нітрат (Strychnin nitras) Стрихнін азотнокислий.
- •Загальтонізуючі засоби (адаптогени)
- •Адаптогени рослинного походження
- •Фармацевтична опіка при застосуванні рослинних адаптогенів і препаратів загальтонізуючої дії
Інгібітори моноамінооксидази (мао) (ніаламід, піразидол);
Моноаміноксидаза (МАО) - фермент, який проводить інактивацію норадреналіну, серотоніна, дофаміна.
До невиборчих інгібіторів МАО відносяться необоротний інгібітор МАО ніаламід, а також оборотні інгібітори Ці препарати проявляють антидепресивну і психостимулюючу дію. Тому вони особливо показані при депресіях, які супроводжуються станом пригнічення, загальмованістю. При систематичному їх прийомі антидепресивний ефект виявляється приблизно через 2 нед.
Побічні ефекти інгібіторів МАО: безсоння, неспокій, порушення функції печінки, постуральна гіпотензія.
При лікуванні невиборчими інгібіторами МАО не можна споживати продукти, що містять тирамін (сири, копчені продукти, червоне вино, пиво, маринованого оселедця, соєві боби і ін.). Це може призвести до розвитку гіпертензивного кризу, оскільки тирамін, який зазвичай інактивується МАО в стінці кишечника, в цьому випадку не інактивується і діє як симпатоміметик.
Інгібітори МАО не можна застосовувати спільно з трициклічними антидепресантами.
Препарати цієї групи у зв'язку з їх здатністю пригнічувати мікросомальні ферменти печінки підсилюють дію барбітуратів, анальгетиків.
НІАЛАМІД
Міжнародне найменування:Ніаламід (Nialamide)
Лікарська форма: пігулки
Фармакологічна дія:Антидепресант, невиборчий і необоротний інгібітор МАО I покоління. Покращує загальний стан і пізнавальні (когнітивні) функції хворих з депресією, зменшує частоту і інтенсивність нападів стенокардії. Терапевтичний ефект виявляється через 7-14 днів.
Показання:Депресія (невротична в т.ч. що супроводжується млявістю, загальмованістю, безініціативністю); хронічний алкоголізм; у складі комбінованої терапії - невралгія трійчастого нерва, стенокардія.
Протипоказання:Гіперчутливість, печінкова недостатність, ХСН, порушення мозкового кровообігу.
Побічні дії:Диспепсія, зниження АТ, тривожність, безсоння, головний біль, сухість в роті, закрепи.
Спосіб застосування і дози: Всередину, після їжі - в 2 прийоми (вранці і вдень), з поступовим збільшенням дози . Після настання терапевтичного ефекту дозу поступово знижують. Тривалість лікування - 1-6 міс.
Особливі вказівки:Щоб уникнути розвитку "сирного" (тірамінового) синдрому, необхідно виключити з раціону харчування продукти, що містять тирамін і ін. судинозвужувальні моноаміни (фенілетіламін): сири, сливки, кава, пиво, вино, копченина.
ПІРАЗИДОЛ
Міжнародне найменування: Пірліндол (Pirlindole)
Лікарська форма: пігулки
Фармакологічна дія:Антидепресивний засіб. Особливість дії - поєднання тимолептичного ефекту з регулюючим впливом на ЦНС (активуюча дія у хворих з апатичними депресіями і седативною дію у хворих з ажітірованним станом). Вибірково інгібірує МАО (короткочасно і повністю оборотно). Активує процеси синаптичної передачі в ЦНС. Ослабляє депресивні ефекти резерпіна. На відміну від трициклічних антидепресантів, не володіє антихолінергічною дією. Проявляє ноотропну дію, покращує пізнавальні (когнітивні) функції.
Показання:Маніакально-депресивний психоз, шизофренія; депресія (психомоторна загальмованість, тривожно-маревний стан;). Алкогольний синдром абстинента.
Протипоказання:Гіперчутливість, гострий гепатит, захворювання крові.
Побічні дії:Сухість в роті, підвищене потовиділення, тремор рук, тахікардія, нудота, запаморочення, алергічні реакції.
Спосіб застосування і дози:Всередину, поступово збільшуючи дозу. Після досягнення терапевтичного ефекту лікування продовжують протягом 2-4 нед, потім дозу поступово зменшують.
Особливі вказівки:Після застосування інгібіторів МАО терапію починають не раніше ніж через 14 днів. Відсутність холіноблокуючої дії дозволяє використовувати у хворих закритокутовою глаукомою і гіпертрофією передміхурової залози.
ПСИХОСТИМУЛЯТОРИ
Психостимулятори (або психотоніки, психоаналептики, психомоторні стимулятори) підвищують настрій, здатність до сприйняття зовнішніх подразнень, психомоторну активність. Вони зменшують почуття утоми, підвищують фізичну й розумову працездатність (особливо при стомленні), тимчасово знижують потребу у сні (засоби, що підбадьорюють стомлений організм, одержали назву "допінг" - від англ. to dope - давати наркотики).
Психомоторні стимулятори (сиднокарб, кофеїн-бензоат натрію, фенамін, мерідил).
ФЕНАМІН (Phenaminum).
Міжнародна назва Амфетаміну сульфат
форма випуску: табл. по 0, 005; краплі в ніс, в око 1% р-н.
Хімічно являє собою фенілалкіламін, аналогічний за структурою адреналіну й норадреналіну.
Потужний стимулятор ЦНС. Він підвищує психічну й фізичну працездатність, поліпшує настрій, викликає ейфорію, безсоння, тремор, занепокоєння. У терапевтичних дозах проявляє пробуджуючий ефект, усуває утому, підвищує фізичні можливості. Стимулює дихальний центр й у цьому плані діє як аналептик.
Підвищує як систолітичний, так і діастолітичний АТ Фенамін підвищує тонус сфінктора сечового міхура й розслаблює мускулатуру бронхів, але тільки у високих дозах. Фенамін знижує апетит (на гіпоталамус), проявляє деяку протисудомну дію. Побічні ефекти Небажаним ефектом є стимуляція симпатичного відділу нервової системи (тахікардія, занепокоєння, головний біль, тремор, збудження, сплутаність свідомості, психоз, напади стенокардії). Препарат викликає лікарську залежність, в основному психічну, кумулює. Може розвиватися толерантність. Показання до застосування
1) невротичні депресії;
2) ожиріння;
3) як аналептик при отруєннях наркотичними анальгетиками. Умови зберігання Список А.
МЕРІДИЛ (Meridilum).
Форма випуску: таблетки по 0,01 г (10 мг).
За структурою й дією мерідил близький до фенаміну, але проявляє менш сильну збудливу дію; вираженого підвищення артеріального тиску не викликає.
Препарат має обмежене застосування як психостимулятор при астенічних станах, підвищеній стомлюваності. Може застосовуватися при гнобленні нервової системи, що викликані нейролептичними препаратами. Приймають усередину (у першій половині дня) по 0,01 - 0,015 г на прийом. Добова доза 0,01 - 0,03 г (10 - 30 мг). Курс лікування від 2 - 4 нед до 3 - 4 міс. Можливі побічні явища: безсоння, нудота, іноді збудженість і тривога, загострення психопатологічної симптоматики. Викликає звикання.
Протипоказаний при безсонні, склерозі судин, стенокардії, гіпертиреозі, вираженому виснаженні, психічному збудженні.
Зберігання: список А.