3.4 Визначення річної і добової виробничої програми по діагностиці

Якщо на АТП працюють відособлені ділянки загальної і поглибленої діагностики, то їх програма визначається на основі річних програм ТО.

Так як діагностування автомобілів Д-1 проводиться перед кожним ТО-1, після ТО-2 і при ПР, то програма Д-1 (Σ N^р_д1) за рік складає:

Σ N^р_д1 = А х N^р _{ТО - 1} + А х N^р _{ТО - 2} + 0,1 А х N^р _{ТО - 1} ( 3.24)

Кількість автомобілів, що діагностуються при ПР (Σ N^р_пр) дорівнює 10% від програми ТО-1 за рік.

Σ N^р _пр = 0,1 А х N^р _{ТО -1} ( 3.25)

Діагностування Д-2 проводиться з періодичністю ТО-2. Кількість автомобілів, що діагностуються при ПР, приймається рівним 20% від річної програми ТО-2, тому програма Д-2 (Σ N^р_д2) складає:

Σ N^р_д2 = А х N^р _{ТО - 2} + 0,2 А х N^р _{ТО - 2} = 1,2 А х N^р _{ТО - 2} ( 3.26)

Добова програма діагностувань визначається за формулами:

Σ N_д1

N^д_д1 = ————; ( 3.27)

D_р

Σ N^р_д2

N^д_д2 = ———— ; ( 3.28)

D_р

3.5 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках

Для розрахунку річного об’єму робіт для рухомого складу по Додатку Е визначається нормативна трудомісткість ТО і ПР, після чого їх коректують з урахуванням конкретних умов експлуатації.

Нормативи трудомісткість встановлені для таких умов: 1-а категорія умов експлуатації, базові моделі автомобілів, кліматичний район – помірний, пробіг рухомого складу від початку експлуатації рівний 50-75% від пробігу до КР, на АТП 100-200 одиниць автомобілів та 5-20 одиниць технологічного транспорту (тракторів, навантажувально-розвантажувальних механізмів).

3.5.1 Розрахунок нормативної скоректованої трудомісткості технічних впливів

Нормативи трудомісткості технічних впливів в Положенні приведені без урахування умов категорій експлуатації, модифікації рухомого складу, способу його зберігання та ін. Для умов конкретних підприємств трудомісткість технічних впливів коректується за допомогою коефіцієнтів.

Трудомісткість ВМР при використанні механізованих мийних установок повинна бути зменшена за рахунок виключення загальної трудомісткості мийних робіт, пов’язаних з використанням ручної праці. Тому необхідно ввести коефіцієнт коректування, що враховує використання засобів механізації Км.

1 - М

К_м = ——— ; ( 3.29)

100

де М – доля ВМР, що виконуються механізованим способом, % (приймається в залежності від організації ВМР від 25 – до 75%).

Для вбирально–мийних робіт (ВМР) скоригована трудомісткість буде рівною:

t_вмр = t ^н_вмр х К₂ х К₅ х К_М ; ( 3.30)

Для технічного обслуговування № 1 (ТО -1):

t _{ТО - 1} = t ^н _то-1 х К₂ х К₅ ; ( 3.31)

Для технічного обслуговування № 2 (ТО -2):

t _{ТО - 2} = t ^н _то-2 х К₂ х К₅ ; ( 3.32)

Для сезонного обслуговування ( СО):

t_со = 0,2....0,5 t _ТО-2 ; ( 3.33)

Для поточного ремонту (ПР):

t_пр = t ^н_пр х К₁ х К₂ х К₃ х К₄ х К₅ ; ( 3.34)

де t^н_вмр; t^н_то-1; t^н_то-2; t^н_пр – нормативи трудомісткості технічних виливів відповідно ВМР; ТО-1; ТО-2; ПР (Додаток І);

К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов експлуатації, модифікації рухомого складу, кліматичний район , пробіг від початку експлуатації, кількість автомобілів на АТП (Додатки Г,Д,Ж,З)

Трудомісткість технічних впливів тракторів приймаємо без коригування (Додаток Т)