3.7 Розрахунок кількості тупикових постів

Якщо завданням проекту передбачено проектування ділянок технічного обслуговування автомобілів, а умов для створення потокових ліній немає, перш ніж почати розрахунки ділянки, слід визначитись із методом організації ТО (в залежності від виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню )

Головним фактором для вибору поточного метода обслуговування є добова (змінна) виробнича програма відповідного виду ТО.

При відсутності умов для створення потокових ліній на АТП створюються спеціалізовані або універсальні робочі пости для виконання робіт по ТО і ПР рухомого складу.

Кількість даних постів розраховують по формулі:

Т_р х К_н

П = —————————— ; ( 3.42)

Д_рр х Т_зм х З_м х К_вик

де Т_р - річний об'єм робіт по даному технічному впливу, люд-год;

(При розрахунку кількості постів ТО-2 в об'ємі річних робіт додається трудомісткість сезонного обслуговування (Т^р_со ).

К_н - коефіцієнт нерівномірності завантаження постів ( Додаток Н);

Д_рр - кількість робочих днів на рік (приймаємо 251, 305 );

З_м - кількість змін роботи поста на добу;

Т_зм - час зміни, год;

Р_ср - кількість одночасно працюючих на посту, люд ( Додаток К);

К_вик - коефіцієнт використання робочого часу поста (для найкращих умов організації праці К вик = 0,85 - 0,90, середніх Квик = 0,80 - 0,85, для гірших Квик = 0,75 - 0,8).

При кількості постів ПР більше 5 - 6 їх спеціалізують по видам виконуємих робіт.

При цьому розділення постів по їх спеціалізації (в % від загальної кількості постів) таке:

- пост ремонту двигунів і їх систем 20-30%

- пост ремонту трансмісії і гальм, рульового керування і ходової частини - 40-50%,

- пост контролю і регулювання кутів установки коліс - 5-10%,

- пост контролю і регулювання гальм - 5-10%,

- універсальні пости - 10-20%.

При кількості постів більше 10 можливе виділення постів по заміні агрегатів та для шиномонтажних постів.

При організації на АТП відокремленої діагностики визначається кількість постів загальної і поглибленої діагностики.

В цьому випадку для визначення річного об'єму робіт (Т^р) необхідно скласти об'єм контрольно-діагностичних робіт, що входить до складу ТО і 50% цих робіт, що входить до об'єму ПР.

Річний об'єм діагностичних робіт Д-1, Д-2 складає:

Т^р_Д1 = В¹ Т _{ТО - 1}^р + 0,5 d¹ Т^р_пр; ( 3.43)

Т^р_Д2 = В² Т _{ТО - 2}^р + 0,5 d² Т^р_пр; ( 3.44)

де Т _{ТО - 1}^р; Т _{ТО - 2}^р - річний об'єм робіт відповідно по ТО-1, ТО-2, ПР;

В¹ і В² - доля контрольно-діагностичних робіт в % відповідно в об'ємі

ТО-1, ТО-2 ( Додаток Л).

d¹ і d² - доля відповідно загального і поглибленого діагностування в об'ємі ПР ( Додаток Л ).

3.8 Вибір та описання технологічного процесу на проектованій дільниці

В цьому розділі слід описати послідовність виконання усіх операцій під час ТО чи ремонту автомобілів (агрегатів) на проектуємій дільниці, з урахуванням вимог технологій ТО (ремонту), пропонуємого на дільниці обладнання, кількості постів і робітників, вимог НОП і ТБ та виробничої санітарії.

Методи організації ПР автомобілів зводяться до організації усунення відказів і несправностей індивідуальним і агрегатно-вузловим методам.

Індивідуальний метод ремонту полягає в тому, що несправний вузол або агрегат відновлюється після його знімання з автомобіля, а потім його встановлюють на той же автомобіль. При індивідуальному ремонті агрегати і вузли автомобілів не замінюються, а ремонтуються.

Агрегатний метод ремонту автомобілів полягає в заміні несправного агрегату чи вузла на справний із оборотного фонду. Час протікання ремонтних впливів при індивідуальному і агрегатному методах відрізняється.

Виробничий цикл підрозділяється на послідовний, паралельний та змішаний ремонти. По видам ремонтних робіт розрізняються розбірно-складальні роботи та ремонтно-відновлювальні. Послідовний процес ремонту використовується при індивідуальному методі і характеризується тим, що кожна операція виконується в технологічній послідовності і розборка-ремонт-зборка. Паралельний процес використовується при агрегатному методі. При паралельному процесі час ремонту автомобіля складається із часу розборки і часу зборки.

Час виконання ремонтно-відновлювальних робіт знятого із автомобіля агрегату чи вузла в три - чотири рази перевищує час розборки – зборки.

Вибір методу поточного ремонту має значний вплив на організаційну структуру виробництва. Організація виробництва ПР в АТП включає організацію робіт на робочих місцях. Тобто на постах ремонту і виробничих ділянках по ремонту оборотного фонду агрегатів і вузлів, також організовано працю ремонтних робітників. ПР автомобілів виконується на універсальних або спеціалізованих постах.

В великих АТП з кількістю автомобілів більш 200 краще використовувати підрозділи, що виконують однотипні впливи і об'єднувати їх в виробничі комплекси. На підприємствах, що виконують ПР, можна виділяти:

- комплекс бригад і дільниць, що виконують ПР автомобілів на постах;

- комплекс ремонтних дільниць, що виконують ремонт оборотного фонду.