
- •Страхування Плиса Володимир Йосипович
- •1.Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність страхового захисту
- •1.2. Історія розвитку страхових відносин
- •1.3. Страхування як економічна категорія
- •1.4. Страховий фонд
- •1.5. Страховики та страхувальники
- •1.6. Принципи страхування
- •2. Класифікація страхування. Перестрахування і співстрахування
- •2.1. Поняття класифікації, її наукове та практичне значення
- •2.2. Комерційне та соціальне страхування
- •2.3. Форми проведення страхування
- •2.4. Системи страхування. Франшиза
- •2.5. Перестрахування і співстрахування
- •3. Страховий ринок
- •3.1. Загальна характеристика страхового ринку
- •3.2. Суб'єкти страхового ринку
- •3.3. Товариства взаємного страхування
- •3.4. Інститут аварійного комісара
- •3.5. Об'єднання страховиків
- •3.5.1. Авіаційне страхове бюро
- •3.5.2. Моторне (транспортне) страхове бюро
- •3.5.3. Морське страхове бюро
- •3.5.4. Ядерний страховий пул
- •3.5.5. Українське Актуарне Товариство
- •3.5.6. Українське медичне страхове бюро
- •3.6. Страховий ринок України: проблеми становлення, перспективи розвитку та інтеграції у світовий страховий простір
- •4. Державне регулювання страхової діяльності
- •4.1. Необхідність і значений державного регулювання страхової діяльності
- •4.2. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні
- •4.3. Ліцензування страхової діяльності в Україні
- •4.4. Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України
- •5. Договір страхування
- •5.1. Поняття і зміст договору страхування
- •5.2. Правила страхування
- •5.3. Процедура укладання договору страхування
- •5.4. Права та обов'язки суб'єктів страхової угоди
- •5.5. Порядок припинення дії договору страхування
- •5.6. Порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя
- •5.7. Особливості забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховиків
- •6. Актуарні розрахунки
- •6.1. Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків
- •6.2. Склад та структура тарифної ставки. Витрати на ведення справи
- •6.3. Показники страхової статистики
- •6.4. Страховий внесок. Види страхових премій
- •6.5. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками
- •7. Особисте (особове) страхування
- •7.1. Страхування життя
- •7.2. Обов'язкове державне страхування спортсменів вищих категорій
- •7.4. Добровільне страхування від нещасних випадків
- •7.5. Добровільне медичне страхування
- •8. Майнове страхування
- •8.2. Обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків
- •8.3. Страхування повітряних суден
- •8.4. Страхування електронних баз даних та програм комп'ютерних систем
- •8.5. Добровільне страхування майна підприємств, установ,організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ)
- •8.6. Добровільне страхування будівель, що належать громадянам
- •8.7. Добровільне страхування майна сільськогосподарських підприємств і фермерів
- •8.8. Добровільне страхування майна, що належить громадянам
- •9.Страхування відповідальності
- •9.1. Механізм, принципи та історія страхування відповідальності
- •9.2. Обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків лід час перевезення небезпечних вантажів
- •9.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду
- •9.4. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам
- •9.8. Добровільне страхування відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції
- •9.9. Страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам
- •9.10. Страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу
- •10. Страхові резерви
- •10.1. Страхові резерви: види, порядок формування і використання
- •10.2. Механізм формування резервів зі страхування життя
- •10.3. Розміщення страхових резервів зі страхування життя
- •10.4. Механізм формування, облік та напрями розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя
- •11. Соціальне страхування
- •11.1. Поняття соціального страхування
- •11.2. Поняття, види та принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •11.3. Об'єкти та суб'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •11.4. Управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням
- •11.5. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •11.6. Організаційно-економічний механізм функціонування загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- •11.7. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
- •Короткий тлумачний словник основних страхових понять і термінів
- •Список літератури
1.4. Страховий фонд
Якщо внаслідок нещасного випадку або стихійного лиха знищено матеріальні цінності, порушено нормальний виробничий процес, то, цілком зрозуміло, потрібні економічні, в тому числі й фінансові, заходи, які дали б змогу відновити зруйновані об'єкти, відшкодувати завдані збитки та створити умови для продовження нормальної господарської діяльності. Для цього треба залучити заздалегідь створені фонди матеріальних засобів і грошових коштів. У складі сукупного суспільного продукту будь-якого суспільства передбачається певна частина, яка служить резервом для відшкодування можливих збитків, завданих стихійним лихом або нещасним випадком. Такий спеціальний резерв називають страховим фондом.
Страховий фонд є економічною необхідністю й обов'язковим елементом суспільного відтворення у будь-якому суспільстві.
Розрізняють три основних форми створення страхового фонду: самостійна, централізована і страхова.
Самостійна форма передбачає, що кожний окремо взятий господарюючий суб'єкт накопичуватиме необхідні матеріальні засоби і фінансові ресурси, які могли б покрити можливий збиток, не перериваючи на довгий час процес нормального функціонування.
Централізована форма страхового фонду створюється за рахунок державних ресурсів, які резервуються у централізованому порядку в натуральній і грошовій формах. Натуральні резерви формують із регулярно поновлюваних запасів готової продукції, сировини, матеріалів, палива, продовольства тощо. Грошові резерви фондів створюються щорічно під час складання державного бюджету. У галузях народного господарства грошові резерви створюються у вигляді фондів для надання фінансової допомоги підприємствам і організаціям галузі.
Страхова форма створюється за рахунок внесків численних юридичних та фізичних осіб, що виявили бажання застрахувати свій можливий збиток від будь-яких непередбачених обставин. Кошти цього фонду, які збирають Спеціалізовані організації — страхові товариства, призначені для відшкодування своїм страхувальникам збитків, яких вони зазнали у результаті стихійних лих, нещасних випадків або інших непередбачених обставин, обумовлених у договорах страхування.
Рис. 1.1. Форми страхового фонду
Страховий фонд, який створюють у країні за допомогою інституту страхування, є сукупністю окремих локальних фондів, які утворюються кожною страховою компанією за рахунок збору страхових платежів (внесків) з визначеного кола осіб, а саме, зі своїх клієнтів, страхувальників цієї страхової компанії, і призначені для відшкодування збитків саме цьому обмеженому колу осіб.
1.5. Страховики та страхувальники
Страховиками є фінансові установи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про страхування", а також ті, які одержали у визначеному порядку ліцензію на проведення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні проводиться тільки страховиками-резидентами України.
В окремих випадках, встановлених національним законодавством, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до вимог Закону України "Про страхування". Використання слів "державна", "національна" або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.
Слова "страховик", "страхова компанія", страхова організація" та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на провадження страхової діяльності.
Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестраховування і фінансова діяльність, пов'язана із формуванням, розміщенням страхових резервів та їхнім управлінням. Допускається виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених угод про сумісну діяльність. Юридичні особи, які не відповідають цим вимогам, не можуть займатися страховою діяльністю.
Рис. 1.2. Структура відносин "страховик — страхувальник"
Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали зі страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.
Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для одержання страхових сум (страхового відшкодування), а також замінювати їх до настання страхового випадку.