
- •Страхування Плиса Володимир Йосипович
- •1.Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність страхового захисту
- •1.2. Історія розвитку страхових відносин
- •1.3. Страхування як економічна категорія
- •1.4. Страховий фонд
- •1.5. Страховики та страхувальники
- •1.6. Принципи страхування
- •2. Класифікація страхування. Перестрахування і співстрахування
- •2.1. Поняття класифікації, її наукове та практичне значення
- •2.2. Комерційне та соціальне страхування
- •2.3. Форми проведення страхування
- •2.4. Системи страхування. Франшиза
- •2.5. Перестрахування і співстрахування
- •3. Страховий ринок
- •3.1. Загальна характеристика страхового ринку
- •3.2. Суб'єкти страхового ринку
- •3.3. Товариства взаємного страхування
- •3.4. Інститут аварійного комісара
- •3.5. Об'єднання страховиків
- •3.5.1. Авіаційне страхове бюро
- •3.5.2. Моторне (транспортне) страхове бюро
- •3.5.3. Морське страхове бюро
- •3.5.4. Ядерний страховий пул
- •3.5.5. Українське Актуарне Товариство
- •3.5.6. Українське медичне страхове бюро
- •3.6. Страховий ринок України: проблеми становлення, перспективи розвитку та інтеграції у світовий страховий простір
- •4. Державне регулювання страхової діяльності
- •4.1. Необхідність і значений державного регулювання страхової діяльності
- •4.2. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні
- •4.3. Ліцензування страхової діяльності в Україні
- •4.4. Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України
- •5. Договір страхування
- •5.1. Поняття і зміст договору страхування
- •5.2. Правила страхування
- •5.3. Процедура укладання договору страхування
- •5.4. Права та обов'язки суб'єктів страхової угоди
- •5.5. Порядок припинення дії договору страхування
- •5.6. Порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя
- •5.7. Особливості забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховиків
- •6. Актуарні розрахунки
- •6.1. Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків
- •6.2. Склад та структура тарифної ставки. Витрати на ведення справи
- •6.3. Показники страхової статистики
- •6.4. Страховий внесок. Види страхових премій
- •6.5. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками
- •7. Особисте (особове) страхування
- •7.1. Страхування життя
- •7.2. Обов'язкове державне страхування спортсменів вищих категорій
- •7.4. Добровільне страхування від нещасних випадків
- •7.5. Добровільне медичне страхування
- •8. Майнове страхування
- •8.2. Обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків
- •8.3. Страхування повітряних суден
- •8.4. Страхування електронних баз даних та програм комп'ютерних систем
- •8.5. Добровільне страхування майна підприємств, установ,організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ)
- •8.6. Добровільне страхування будівель, що належать громадянам
- •8.7. Добровільне страхування майна сільськогосподарських підприємств і фермерів
- •8.8. Добровільне страхування майна, що належить громадянам
- •9.Страхування відповідальності
- •9.1. Механізм, принципи та історія страхування відповідальності
- •9.2. Обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків лід час перевезення небезпечних вантажів
- •9.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду
- •9.4. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам
- •9.8. Добровільне страхування відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції
- •9.9. Страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам
- •9.10. Страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу
- •10. Страхові резерви
- •10.1. Страхові резерви: види, порядок формування і використання
- •10.2. Механізм формування резервів зі страхування життя
- •10.3. Розміщення страхових резервів зі страхування життя
- •10.4. Механізм формування, облік та напрями розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя
- •11. Соціальне страхування
- •11.1. Поняття соціального страхування
- •11.2. Поняття, види та принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •11.3. Об'єкти та суб'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •11.4. Управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням
- •11.5. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •11.6. Організаційно-економічний механізм функціонування загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- •11.7. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
- •Короткий тлумачний словник основних страхових понять і термінів
- •Список літератури
8.8. Добровільне страхування майна, що належить громадянам
Об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, що належить громадянам.
За договором страхування домашнього майна може бути застраховане:
— усе домашнє майно, що є у даному господарстві;
— окремі групи речей або всі речі домашнього майна в даному господарстві, які розподіляються на групи відповідно з поданою заявою.
При страхуванні домашнього майна страховий захист не поширюється на документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, слайди та фотознімки, вироби з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та ігідробних (кольорових) каменів, колекції, картини, унікальні та антикварні речі, елементи оздоблення та обладнання квартири, запасні частини, деталі та приладдя до транспортних засобів, аудіо- та відеосистеми, телевізори, супутникові антени та схожі до них системи.
За бажанням страхувальника майно може бути застраховане на договірну страхову суму. Основою для визначення суми відшкодування є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової вартості застрахованого майна за вирахуванням зносу відповідно до діючих цін, включаючи вартість ремонту. Якщо договір страхування укладається на окремі речі, то страхова сума встановлюється, виходячи з вартості кожного предмета за оцінкою страхувальника.
Колекції, картини, унікальні й антикварні предмети приймають на страхування за спеціальним договором у розмірі їх повної вартості, вказаної у відповідному документі компетентної організації.
Дійсну вартість визначають як вартість майна, цілком аналогічного тому, що загинуло, з урахуванням зносу й експлуатаційно-технічного стану знищеного або пошкодженого майна, відповідно до існуючих розрахунків;
Якщо страхова сума, встановлена в договорі страхування, виявиться меншою дійсної вартості застрахованого майна на момент настання страхового випадку, сума збитку і витрати відшкодовуються пропорційно співвідношенню страхової суми і дійсної вартості застрахованого майна. Відповідність страхової суми дійсній вартості встановлюється окремо для кожного предмета застрахованого майна, або сукупності майна, вказаного в страховому полісі.
Якщо виявиться, що страхова сума значно перевищує дійсну вартість застрахованого майна, як страховик, так і страхувальник може вимагати зниження страхової суми і відповідного перерахунку страхової премії.
У всіх випадках виплата страхового відшкодування за збитками не має в цілому перевищувати страхову суму.
Страховою премією є плата за страхування, яку страхувальник повинен сплатити на користь страховика у відповідності до договору страхування.
Страхову премію встановлює страховик у відповідності до тарифів, чинних на дату укладення договору страхування.
Після виплати страхового відшкодування страхову суму зменшують на величину виплаченого відшкодування. Зменшення страхової суми проводять з дня настання страхового випадку. При відновленні або заміні пошкодженого або знищеного майна страхувальник має право за додаткову премію відновити початкову страхову суму.
Страховим випадком є будь-яка подія, передбачена договором страхування, внаслідок якої виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування.
Страхування майна (на вибір страхувальника) проводять на випадок знищення або пошкодження його внаслідок:
— вогневих ризиків пожежі, удару блискавки, вибуху газу, який використовується для побутових потреб;
— стихійних лих: землетрусу, зсуву, обвалу, бурі, урагану, паводку, граду, зливи, осідання ґрунту, виверження вулкану, дії підземного вогню, каменепаду, смерчу, цунамі, затоплення, незвичайних для даної місцевості довготривалих дощів і сильного снігопаду та інших стихійних лих;
— знищення або пошкодження внаслідок раптової аварії опалювальної, водопровідної та каналізаційної системи;
— крадіжки майна і знищення його або пошкодження, пов'язаного з крадіжкою або спробою крадіжки.
Не приймають на страхування домашнє майно:
— документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, слайди та фотознімки, вироби з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та підробних (кольорових) каменів, запасні частини та деталі до транспортних засобів, кімнатні рослини, квітково-декоративні культури, посіви, ягідні та інші насадження, а також майно, страхування якого проводиться на інших умовах; — якщо воно знаходиться в аварійних будинках, а також майно, що знаходиться в зоні, якій загрожують повені, зсуви, обвали або інші стихійні лиха, з моменту оголошення у встановленому порядку про таку загрозу або складання місцевими органами відповідного документа, який підтверджує факт загрози. Винятками можуть бути випадки, коли договір укладається на новий термін до закінчення дії попереднього договору. У такому разі страхова сума у новому договорі не може перевищувати розміру страхової суми, встановленої в попередньому договорі. Якщо однією з причин пошкодження або загибелі застрахованого майна стала його старість, довготермінова експлуатація, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в тій мірі, в якій старість або довготермінова експлуатація застрахованого майна вплинула на розмір збитку. Якщо страхувальник доведе, що старість або довготермінова експлуатація майна не вплинула на розмір збитку, обов'язок страховика виплачувати страхове відшкодування зберігається.
Майно, яке не використовується довгий строк (більше 60-ти днів) особами, які використовували його за прямим призначенням, на страхування не приймається. Страховик має право призупинити дію договору страхування на цей період.
Майно вважають застрахованим на території України за постійним місцем проживання страхувальника у всіх житлових і підсобних приміщеннях за адресою, вказаною в страховому полісі.
Якщо в період дії договору страхування страхувальник змінив постійне місце проживання, то перевезене у зв'язку з цим майно або його частка, вважається застрахованим за новою адресою до закінчення терміну, вказаного в договорі.
Домашнє майно, що знаходиться на дачі, в садовому будинку або в гаражі, включаючи майно, перевезене з постійного місця проживання, приймається на страхування за окремим договором.
Договори укладаються терміном на один рік або інший строк за згодою сторін. Договір може бути укладений як на все майно, що належить страхувальнику, так і на окремі предмети із зазначенням страхової суми на кожний предмет.
Договір страхування колекцій, картин, унікальних та антикварних предметів укладають тільки на підставі письмової заяви страхувальника, в котрій необхідно вказати назву кожного предмета, який приймається на страхування, основну характеристику, його вартість, дату і номер документа про оцінку.
Розмір збитку визначається страховиком на основі даних огляду і дійсної вартості пошкодженого майна, страхових сум та інших документів, які підтверджують розмір збитку.
Збитком визнають:
— у випадку часткового знищення домашнього майна — його вартість, визначена страхувальником;
— разі повного знищення всього домашнього майна — страхова сума, обумовлена договором страхування або договором на відповідну групу речей;
— у разі пошкодження майна — сума знижки вартості, тобто знецінення, спричиненого страховим випадком.
Якщо пошкоджений предмет можна відновити шляхом ремонту, то збитком є вартість ремонту даного предмета згідно з квитанцією, виданою ремонтною організацією.
Вартість ремонту визначається у межах суми, що не перевищує заявлену страхувальником вартість предмета.
Не вважають збитком вартість заміни або ремонту телевізорів і холодильників, що перебувають на гарантійному обслуговуванні, якщо завод-виробник або відповідне ремонтне підприємство зобов'язане здійснити заміну або ремонт безкоштовно.
Збитком вважається вартість ремонту квартири страхувальника в будинках державного, громадського фонду та ЖЕКу.
До такого збитку входить:
— пофарбування стін, підлоги, дверей, віконних рам, побілка стелі;
— заміна (робота і матеріали) шпалер, лінолеуму та інших покриттів стін та підлоги, замків і ручок, віконного і дверного скла, електричних дзвінків, електро- і теплопроводки, сантехнічного та газового обладнання, оббивка дверей.
Вартість ремонту визначається за діючими у системі ремонтно-будівельної організації розцінками.
У суму збитку входять витрати на рятування майна і приведення його до ладу, якщо ці витрати визнані необхідними.
Контрольні запитання
1. З якою метою проводиться обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності?
2. З якою метою проводиться обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків?
3. Що виступає об'єктом добровільного страхування майна підприємств, установ, організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ)?
4. Чи поширюється при страхуванні домашнього майна страховий захист на документи, цінні папери, грошові знаки, рукописи, слайди та фотознімки, вироби з дорогоцінних металів, коштовних, напівкоштовних та підробних (кольорових) каменів, колекції, картини, унікальні та антикварні речі, елементи оздоблення та обладнання квартири, запасні частини, деталі та приладдя до транспортних засобів, аудіо-та відеосистеми, телевізори, супутникові антени та схожі до них системи?
5. Чи підлягають обов'язковому страхуванню на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків тварини, що перебувають у місцевості, в якій введено карантинні обмеження?
6. Чи підлягають обов'язковому страхуванню на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків тварини, що перебувають у стані дородового чи післяродового залежування?
7. Чи підлягають обов'язковому страхуванню на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків тварини у яких за результатами досліджень установлено позитивну реакцію на бруцельоз, лейкоз або туберкульоз?
8. Чи зберігається обов'язок страховика виплачувати страхове відшкодування, якщо страхувальник доведе, що старість або довготермінова експлуатація майна не вплинула на розмір збитку?