
- •Страхування Плиса Володимир Йосипович
- •1.Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність страхового захисту
- •1.2. Історія розвитку страхових відносин
- •1.3. Страхування як економічна категорія
- •1.4. Страховий фонд
- •1.5. Страховики та страхувальники
- •1.6. Принципи страхування
- •2. Класифікація страхування. Перестрахування і співстрахування
- •2.1. Поняття класифікації, її наукове та практичне значення
- •2.2. Комерційне та соціальне страхування
- •2.3. Форми проведення страхування
- •2.4. Системи страхування. Франшиза
- •2.5. Перестрахування і співстрахування
- •3. Страховий ринок
- •3.1. Загальна характеристика страхового ринку
- •3.2. Суб'єкти страхового ринку
- •3.3. Товариства взаємного страхування
- •3.4. Інститут аварійного комісара
- •3.5. Об'єднання страховиків
- •3.5.1. Авіаційне страхове бюро
- •3.5.2. Моторне (транспортне) страхове бюро
- •3.5.3. Морське страхове бюро
- •3.5.4. Ядерний страховий пул
- •3.5.5. Українське Актуарне Товариство
- •3.5.6. Українське медичне страхове бюро
- •3.6. Страховий ринок України: проблеми становлення, перспективи розвитку та інтеграції у світовий страховий простір
- •4. Державне регулювання страхової діяльності
- •4.1. Необхідність і значений державного регулювання страхової діяльності
- •4.2. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні
- •4.3. Ліцензування страхової діяльності в Україні
- •4.4. Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України
- •5. Договір страхування
- •5.1. Поняття і зміст договору страхування
- •5.2. Правила страхування
- •5.3. Процедура укладання договору страхування
- •5.4. Права та обов'язки суб'єктів страхової угоди
- •5.5. Порядок припинення дії договору страхування
- •5.6. Порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя
- •5.7. Особливості забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховиків
- •6. Актуарні розрахунки
- •6.1. Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків
- •6.2. Склад та структура тарифної ставки. Витрати на ведення справи
- •6.3. Показники страхової статистики
- •6.4. Страховий внесок. Види страхових премій
- •6.5. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками
- •7. Особисте (особове) страхування
- •7.1. Страхування життя
- •7.2. Обов'язкове державне страхування спортсменів вищих категорій
- •7.4. Добровільне страхування від нещасних випадків
- •7.5. Добровільне медичне страхування
- •8. Майнове страхування
- •8.2. Обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків
- •8.3. Страхування повітряних суден
- •8.4. Страхування електронних баз даних та програм комп'ютерних систем
- •8.5. Добровільне страхування майна підприємств, установ,організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ)
- •8.6. Добровільне страхування будівель, що належать громадянам
- •8.7. Добровільне страхування майна сільськогосподарських підприємств і фермерів
- •8.8. Добровільне страхування майна, що належить громадянам
- •9.Страхування відповідальності
- •9.1. Механізм, принципи та історія страхування відповідальності
- •9.2. Обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків лід час перевезення небезпечних вантажів
- •9.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду
- •9.4. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам
- •9.8. Добровільне страхування відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції
- •9.9. Страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам
- •9.10. Страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу
- •10. Страхові резерви
- •10.1. Страхові резерви: види, порядок формування і використання
- •10.2. Механізм формування резервів зі страхування життя
- •10.3. Розміщення страхових резервів зі страхування життя
- •10.4. Механізм формування, облік та напрями розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя
- •11. Соціальне страхування
- •11.1. Поняття соціального страхування
- •11.2. Поняття, види та принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •11.3. Об'єкти та суб'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •11.4. Управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням
- •11.5. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •11.6. Організаційно-економічний механізм функціонування загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- •11.7. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
- •Короткий тлумачний словник основних страхових понять і термінів
- •Список літератури
1.Сутність, принципи і роль страхування
1.1. Необхідність страхового захисту
1.2. Історія розвитку страхових відносин
1.3. Страхування як економічна категорія
1.4. Страховий фонд
1.5. Принципи страхування
1.6. Страховики та страхувальники
1.1. Необхідність страхового захисту
Страхування — найдавніша категорія суспільних відносин. Виникнувши у період розпаду первісно-общинного ладу, воно поступово стало супутником суспільного виробництва. Спочатку страхування було тісно пов'язане зі словом "страх". Власники майна відчували страх за його збереження, за можливість знищення або втрати у зв'язку зі стихійним лихом, підпалом, крадіжками та іншими непередбаченими небезпеками, що супроводжують людське життя.
Ризиковий характер життєдіяльності — головна причина хвилювань кожного власника майна і товаровиробника за своє матеріальне благополуччя. На цьому ґрунті виникла ідея відшкодування матеріального збитку шляхом солідарного його розподілу між зацікавленими власниками майна. Якби кожний окремо взятий власник намагався відшкодувати збитки за свій рахунок, то він мав би створювати матеріальні і грошові резерви, рівні за розмірами вартості того майна, яке було пошкоджено.
Тим часом життєвий досвід, заснований на багаторічних спостереженнях, дав змогу дійти висновку про випадковий характер настання надзвичайних подій і нерівномірності завданих збитків. Кількість зацікавлених юридичних та фізичних осіб досить часто буває більшою, ніж кількість потерпілих від різних небезпек. За таких умов солідарний розподіл збитку між зацікавленими суб'єктами відчутно зменшує наслідки лиха та інших випадковостей. Чим більше суб'єктів бере участь у розподілі збитку, тим менша частка коштів припадає на одного учасника. Так виникло страхування, суть якого полягає у солідарному замкнутому розподілі збитку.
Найпримітивнішою формою розподілу збитку було натуральне страхування. За рахунок запасів зерна, фуражу та інших однорідних, легко подільних продуктів, потерпілим селянським господарствам які формувалися шляхом подушних натуральних внесків, надавалася матеріальна допомога. З розвитком товарно-грошових відносин натуральна форма поступилася місцем страхуванню у грошовій формі.
Розподіл збитку у грошовій формі створив широкі можливості найперше для взаємного страхування, коли сума збитку відшкодовувалася його учасниками на солідарних засадах або після кожного страхового випадку, або в кінці господарського року. Взаємне страхування в умовах розвитку капіталістичних відносин переросло у самостійну галузь страхової справи. Таким чином утворився універсальний засіб страхового захисту приватної власності.
Термін страхування, який виражає перерозподільчі відносини з приводу відшкодування збитку, треба відрізняти від інших смислових значень цього слова. Наприклад, поняття страхування застосовують у значенні підтримки в якійсь справі, оберігання від нещасного випадку під час проведення небезпечних робіт, виконання циркових номерів тощо.
У галузі страхової справи цей термін застосовують у значенні інструмента відшкодування збитку.
Відомі українські вчені В.Д. Базилевич та К.С. Базилевич1 необхідність страхового захисту пояснюють таким чином.
З позицій природних інтересів суспільства та окремих його громадян, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за умови настання випадкових, непередбачуваних, а також передбачуваних, але небажаних, і таких, яких не можна уникнути, випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих.
Економічну зумовленість страхового захисту пояснюють необхідністю створення такого різновиду людської діяльності, який ґрунтується на акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих для здоров'я та (або) матеріального благополуччя подій, як фізичним, так і юридичним особам, що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення.
У соціальному плані страхування є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.
В юридичному аспекті страхування є різновидом цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів.
Міжнародний аспект страхового захисту, на думку вчених, зводиться до усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарюючих суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечили страховикам достатні фінансові гарантії — з іншого боку.