Література:

• А.В.Аверина, А.Я.Снегирева. Лабораторный практикум по органической химии. М.: “ВШ”. 1980. Гл. 7. Досл. 92, 93, 96, 97, 98-103.

Лабораторна робота № 7.

1. Тема: Похідні карбонових кислот

2. МЕТА: Вивчення властивостей ангідридів, ефірів, мила.

3. Матеріали і обладнання:

3.1. Натрію ацетат (плавлений);

3.2. Етиловий спирт, H₂SO₄ (1,84 г/см³), їдкий натр 2 н.;

3.3. Оцтовий ангідрид;

3.4. Мило (тверде), мило концентрований розчин, сульфатна кислота 2 н., фенолфталеїн,

3.5. 1%-ний спиртовий р-н CaCl₂;

4. Порядок проведення роботи:

4.1. Одержання оцтовоетилового естеру.

4.1.1. В суху пробірку кладуть трошки порошку обезводненого натрію ацетату (висота шару 1-1,5 мм) і 3 краплі етилового спирту. Добавляють 2 краплі концентрованої сульфатної кислоти і обережно нагрівають над полум’ям пальника.

4.2. Взаємодія оцтового ангідриду з водою і лугами.

4.2.1. В пробірку поміщають 5 крапель води 2 краплі оцтового ангідриду і збовтують. Оцтовий ангідрид у воді не розчиняється. Обережно нагрівають вміст пробірки на полум’ї пальника

4.3. Взаємодія оцтового ангідриду з лугом.

4.3.1. Поміщаємо в пробірку 5 крапель води, додають 2 краплі оцтового ангідриду і 2 краплі розчину їдкого натру. Енергійно збовтують.

4.4. Одержання фенолфталеїну.

4.4.1. В суху пробірку поміщають декілька кристалів фталевого ангідриду і 3 краплі рідкого фенолу, додають 1 краплю Н₂SO₄. Зміст пробірки нагрівають над полум’ям до сплавлення суміші. Суміш охолоджують і додають 5-6 крапель води. Наносять краплю розчину на кусок фільтрувального паперу, а коли крапля всмокчеться, поміщають в центрі плями і краплю розчину їдкого натру.

4.4. Розчинність мила у воді.

4.4.1. В пробірку поміщають шматочок мила (10 мг) і добавляють 5 крапель води і збовтують вміст пробірки протягом 1-2 хв. Після цього вміст пробірки нагрівають у полум’ї пальника. Нагрівають і інші лужні мила (калієві, алюмінієві), які добре розчиняються у воді.

4.5. Виділення вільних жирних кислот із мила.

4.5.1. В пробірку поміщають 5 крапель концентрованого розчину мила, добавляють одну краплю р-ну H₂SO₄ і злегка підігрівають вміст пробірки в полум’ї пальника. Спливає білий маслянистий шар вільних жирних кислот, водний розчин освітлюється. Вміст пробірки залишають для наступних дослідів.

4.6. Гідроліз спиртового розчину мила.

4.6.1. В суху пробірку кладуть кусочок мила, 4 краплі спирту, енергійно збовтують і добавляють одну краплю фенолфталеїну.

Колір не змінюється. До спиртового розчину добавляють по краплях дистильовану воду.

4.7. Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот.

4.7.1. В пробірку поміщають дві краплі розчину мила, одну краплю розчину кальцію хлориду і збовтують вміст пробірки.

Контрольні запитання:

1. Написати рівняння реакцій гідролізу, алкоголізу і амонолізу для етилацетату, оцтового ангідриду, ацетилхлориду.

2. Здійснити синтези: з метану одержати етилацетат, оцтовий ангідрид, хлористий форміл, сечовину.

3. Скільки кг 70%-ної оцтової кислоти утвориться при окисленні 50 кг етилового спирту?

4. Із 30 кг оцтової кислоти одержали 38 кг оцтовоетилого естеру. Який це становить вихід у % від теоретичного?

5. Як правильно працювати з фенолом, оцтовим ангідридом, кислотами і лугами .