
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4. Порядок проведення роботи.
- •4.1. Виявлення карбону та гідрогену.
- •Хімізм процесу:
- •Виявлення сульфуру.
- •Хімізм реакцій:
- •4.4. Виявлення хлору. Реакція ф.Ф. Бейльштейна.
- •Висновок:
- •Лабораторна робота № 2
- •3. Матеріали і обладнання:
- •Порядок проведення роботи:
- •4.1. Одержання метану і вивчення його властивостей.
- •4.3.Відношення рідких алканів до окислювачів.
- •Горіння метану
- •Одержання етилену та його горіння.
- •Хімізм реакцій:
- •Приєднання до етилену брому.
- •Відношення етилену до окислювачів.
- •Одержання ацетилену і його горіння.
- •Приєднання до ацетилену брому.
- •Відношення ацетилену до окислювачів.
- •Утворення ацетиленіду срібла.
- •Контрольні запитання
- •Матеріали і обладнання :
- •Порядок проведення роботи .
- •Горіння бензену.
- •Дія перманганату калію.
- •4.4.Окислення гомологів бензолу.
- •Нітрування бензену.
- •Нітрування нафталену.
- •Сублімація нафталену.
- •Порядок проведення роботи.
- •Відношення спиртів до індикатора.
- •Утворення і гідроліз алкоголятів.
- •Хімізм реакцій:
- •Розчинення фенолу у воді.
- •Кольорові реакції багатоатомних фенолів з хлоридом заліза.
- •Матеріали і обладнання:
- •Порядок проведення роботи.
- •Кислотні властивості карбонових кислот.
- •4.2. Окислення мурашиної кислоти перманганатом калію.
- •4.3. Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.4.Одержання натрієвої солі щавлевої кислоти.
- •4.5. Розкладання щавлевої кислоти при нагріванні.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6. Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.6.3.Хімізм реакцій:
- •4.7. Окислення щавлевої кислоти калій перманганатом.
- •4.8. Приєднання брому до олеїнової кислоти.
- •4.9. Одержання оцтово етилового естеру.
- •4.9.3.Хімізм реакцій:
- •4.10.Взаємодія оцтового ангідриду з водою .
- •4.11.Взаємодія оцтового ангідриду з лугом.
- •4.11.3.Хімізм реакцій:
- •4.12.3.Хімізм реакцій:
- •4.13. Розчинність мила у воді.
- •4.14.Виділення вільних жирних кислот із мила.
- •4.14.3.Хімізм реакцій:
- •4.15.Гідроліз спиртового розчину мила.
- •4.15.3.Хімізм реакцій:
- •4.16.Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот.
- •4.16.3.Хімізм реакцій:
- •Лабораторна робота № 6.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.Одержання нітробензену.
- •4.2.Одержання динітробензену.
- •4.3. Нітрування фенолу.
- •4.4. Одержання метиламіну з ацетаміду.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5. Властивості амінів жирного ряду.
- •4 .5.3. Хімізм реакцій:
- •4.7.3.Хімізм реакцій:
- •4.13. Діазотування сульфанілової кислоти.
- •4 .13.3. Хімізм реакцій:
- •4.14.Одержання геліантину.
- •4.14.3. Хімізм реакцій:
- •4.15. Властивості геліантину.
- •4.15.3. Хімізм реакцій:
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.2.Окислення глюкози аміачним розчином оксиду срібла
- •4.3.Окислення глюкози лугом.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5.Кислотний гідроліз сахарози.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6.Наявність відновлюючої здатності у лактози.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
- •4.7.Реакція крохмалю з йодом.
- •4.10.Взаємодія клітковини з лугом.
- •4.12.Одержання азотокислих ефірів (естерів) клітковини.
- •4.12.3. Хімізм реакцій:
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.2.3. Хімізм реакцій:
- •4.3.Реакція з аміачним комплексом срібла.
- •4.3.3. Хімізм реакцій:
- •4.4.Кольорові реакції на білки. Біуретова реакція.
- •4.5.Ксантопротеїнова реакція.
- •4.6.Згортання білків при нагріванні.
- •4.7.Осадження білків концентрованими мінеральними кислотами.
- •4.8.Осадження білків солями важких металів.
Кольорові реакції багатоатомних фенолів з хлоридом заліза.
Хід роботи: в одну пробірку вносять 3 краплі розчину пірокатехіну, в другу - 3 краплі розчину резорцину, в третю - гідрохінону, в четверту - пірогалолу. В кожну з пробірок добавляють по одній краплі розчину хлориду заліза.
Спостереження: в першій пробірці з’являється зелене забарвлення, в другій – фіолетове, в третій - зелене, що переходить в жовте, в четвертій – червоне.
Висновок: одночасно з утворенням фенолятів хлорид заліза діє на фенол і як окисник.
Окислення пірогалолу киснем повітря.
Хід роботи: в пробірку поміщають в кінці мікролопатки пірогалол, добавляють 3-4 краплі концентрованого розчину лугу, потім закривають пробірку корком з газовідвідною трубкою, другий кінець якої занурений до дна в пробірку з 6-8 краплями підфарбованої води. Збовтують пробірку з пірогалолом і лугом.
Спостереження: суміш чорніє.
Висновок: окислення пірогалолу в лужному середовищі відбувається дуже енергійно.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5.
ТЕМА: Карбонові кислоти і їх похідні.
МЕТА: Вивчити властивості одноосновних і двоосновних карбонових кислот , ангідридів, ефірів, мила.
Матеріали і обладнання:
Кислоти: мурашина, стеаринова, олеїнова, щавлева, оцтова кислота, 0,1 н розчин;
Магній; карбонат натрію; баритова вода;
Метил оранжевий, розчин; лакмус синій, розчин фенолфталеїн, 1%-ний спиртовий розчин;
Мурашинокислий натрій; сірчана кислота, 2 н розчин;
Перманганат калію, 1 н розчин; мурашина кислота безводна; сірчана кислота концентрована,
Оцтовокислий натрій кристалічний; хлорид кальцію, 0,1 н розчин; хлорид заліза 0,1 н розчин;
Оцтовокислий натрій (плавлений);
Етиловий спирт, H2SO4 (1.84 г/см3),їдкий натр 2н ;
Оцтовий ангідрид;
Мило(тверде), мило концентрований розчин, сірчана кислота 2н , фенолфталеїн;
1%-ний спиртовий р-н CaCl2; 0,1 н р-н.
Порядок проведення роботи.
Кислотні властивості карбонових кислот.
4.1.1. Хід роботи а): в три пробірки поміщають по 1 краплі розчину оцтової кислоти. В першу пробірку додають 1 краплю метил оранжевого розчину, в другу - 1 краплю лакмусу, в третю - 1 краплю фенолфталеїну.
б): В пробірку кладуть 2 краплі оцтової кислоти і добавляють трошки магнію. До отвору пробірки підносять скалку, що горить.
в): В пробірку наливають 2-3 краплі розчину оцтової кислоти і добавляють декілька крупинок вуглекислого натрію. До отвору пробірки підносять скалку, що горить.
Спостереження: а) в пробірці з метил оранжевим розчином появляється червоне забарвлення, в пробірці з лакмусовим розчином – рожеве, в пробірці з фенолфталеїном безбарвне.
б) спостерігаємо спалах, що супроводжується різким звуком, характерним для спалаху суміші водню і повітря.
в)скалка гасне тому, що виділяється вуглекислий газ.
О
Хімізм реакцій: б) 2СН3 – С + Мg → (СН3СООН)2Мg + Н2 ↑
Н
О О
в)
2СН3
– С + Nа2СО3
→ 2СН3
– С + СО2
+ Н2О
ОН
ОNа
Висновок: б) відбувається заміщення водню на магній, що характерно для кислот.
в) утворилась сіль карбонової кислоти.