
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4. Порядок проведення роботи.
- •4.1. Виявлення карбону та гідрогену.
- •Хімізм процесу:
- •Виявлення сульфуру.
- •Хімізм реакцій:
- •4.4. Виявлення хлору. Реакція ф.Ф. Бейльштейна.
- •Висновок:
- •Лабораторна робота № 2
- •3. Матеріали і обладнання:
- •Порядок проведення роботи:
- •4.1. Одержання метану і вивчення його властивостей.
- •4.3.Відношення рідких алканів до окислювачів.
- •Горіння метану
- •Одержання етилену та його горіння.
- •Хімізм реакцій:
- •Приєднання до етилену брому.
- •Відношення етилену до окислювачів.
- •Одержання ацетилену і його горіння.
- •Приєднання до ацетилену брому.
- •Відношення ацетилену до окислювачів.
- •Утворення ацетиленіду срібла.
- •Контрольні запитання
- •Матеріали і обладнання :
- •Порядок проведення роботи .
- •Горіння бензену.
- •Дія перманганату калію.
- •4.4.Окислення гомологів бензолу.
- •Нітрування бензену.
- •Нітрування нафталену.
- •Сублімація нафталену.
- •Порядок проведення роботи.
- •Відношення спиртів до індикатора.
- •Утворення і гідроліз алкоголятів.
- •Хімізм реакцій:
- •Розчинення фенолу у воді.
- •Кольорові реакції багатоатомних фенолів з хлоридом заліза.
- •Матеріали і обладнання:
- •Порядок проведення роботи.
- •Кислотні властивості карбонових кислот.
- •4.2. Окислення мурашиної кислоти перманганатом калію.
- •4.3. Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.4.Одержання натрієвої солі щавлевої кислоти.
- •4.5. Розкладання щавлевої кислоти при нагріванні.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6. Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.6.3.Хімізм реакцій:
- •4.7. Окислення щавлевої кислоти калій перманганатом.
- •4.8. Приєднання брому до олеїнової кислоти.
- •4.9. Одержання оцтово етилового естеру.
- •4.9.3.Хімізм реакцій:
- •4.10.Взаємодія оцтового ангідриду з водою .
- •4.11.Взаємодія оцтового ангідриду з лугом.
- •4.11.3.Хімізм реакцій:
- •4.12.3.Хімізм реакцій:
- •4.13. Розчинність мила у воді.
- •4.14.Виділення вільних жирних кислот із мила.
- •4.14.3.Хімізм реакцій:
- •4.15.Гідроліз спиртового розчину мила.
- •4.15.3.Хімізм реакцій:
- •4.16.Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот.
- •4.16.3.Хімізм реакцій:
- •Лабораторна робота № 6.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.Одержання нітробензену.
- •4.2.Одержання динітробензену.
- •4.3. Нітрування фенолу.
- •4.4. Одержання метиламіну з ацетаміду.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5. Властивості амінів жирного ряду.
- •4 .5.3. Хімізм реакцій:
- •4.7.3.Хімізм реакцій:
- •4.13. Діазотування сульфанілової кислоти.
- •4 .13.3. Хімізм реакцій:
- •4.14.Одержання геліантину.
- •4.14.3. Хімізм реакцій:
- •4.15. Властивості геліантину.
- •4.15.3. Хімізм реакцій:
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.2.Окислення глюкози аміачним розчином оксиду срібла
- •4.3.Окислення глюкози лугом.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5.Кислотний гідроліз сахарози.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6.Наявність відновлюючої здатності у лактози.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
- •4.7.Реакція крохмалю з йодом.
- •4.10.Взаємодія клітковини з лугом.
- •4.12.Одержання азотокислих ефірів (естерів) клітковини.
- •4.12.3. Хімізм реакцій:
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.2.3. Хімізм реакцій:
- •4.3.Реакція з аміачним комплексом срібла.
- •4.3.3. Хімізм реакцій:
- •4.4.Кольорові реакції на білки. Біуретова реакція.
- •4.5.Ксантопротеїнова реакція.
- •4.6.Згортання білків при нагріванні.
- •4.7.Осадження білків концентрованими мінеральними кислотами.
- •4.8.Осадження білків солями важких металів.
Одержання етилену та його горіння.
Хід роботи: в суху пробірку поміщають декілька крупинок піску, 6 крапель етилового спирту і 8 крапель концентрованої сульфатної кислоти. Закривають пробірку корком з газовідвідною трубкою і обережно нагрівають суміш на полум’ї пальника. Газ, що виділяється, збираємо в пробірку заповнену водою, яка знаходиться в кристалізаторі заповненому водою, методом витиснення води. Потім підпалити.
Спостереження: газ горить яскравим полум’ям.
Хімізм реакцій:
СН3-СН2ОН + НOSO3H CН3-CH2-OSO3H + H2O
етил сульфатна кислота
Етилсульфатна кислота – моноефір двохосновної кислоти при нагріванні розкладається
СН3-СН2-OSO3H → CН2=CH2 + H2 SO4
При взаємодії етилового спирту з сульфатною кислотою проходить дегідратація спирту
Н
Н Н Н
Н
– С – С – Н → Н – С = С – Н + Н2О
:Н:
:ОН:
Етилен, який виділяється горить яскравим полум’ям:
С2Н4 + 3О2 → 2СО2 + 2Н2О
Висновок: концентрована сульфатна кислота являється окисником. При нагріванні суміші спирту з концентрованою кислотою утворюється крім етилену або диетиловий ефір (С2Н5) 2О і ряд продуктів окислення органічних з’єднань, наприклад СО2, вуглець С. Сульфатна кислота при цьому відновлюється до оксиду сульфуру. Дегідратація спиртів являється спільним способом одержання неприєднанням вуглеводнів.
Приєднання до етилену брому.
Хід роботи: не перестаючи нагрівати суміш спирту і сульфатної кислоти в пробірці, яка закрита газовідвідною трубкою. Кінець газовідвідної трубки опускають в пробірку з 5 краплями бромної води.
Спостереження: бромна вода швидко знебарвлюється
Х імізм реакцій: СН2 = СН2 + Br2 → CH2 – CH2
Br Br
Висновок: для алканів характерні реакції приєднання за місцем подвійного зв’язку . Реакція знебарвлення водного розчину брому є якісною реакцією на подвійний зв’язок.
Відношення етилену до окислювачів.
Хід роботи: не припиняючи нагрівати пробірку з сумішшю спирту і сульфатної кислоти, опускають кінець газовідвідної трубки в пробірку з 1 краплею розчину перманганату калію і 4 краплями води.
Спостереження: розчин швидко знебарвлюється. При цьому окислюється двоатомний спирт.
Х імізм реакцій: СН2 = СН2 – [О] + H – OH → CH2 – CH2
OH OH етиленгліколь
Висновок: ця реакція є якісною на подвійний зв’язок