4.4.3. Хімізм реакцій:

4.4.4. Висновок: сахароза в цих умовах не окислюється.

4.5.Кислотний гідроліз сахарози.

4.5.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 1 краплю сахарози , 1 краплю 2н HCI, 3 кр. води і обережно нагрівають 20-30 хв. Половину розчину відливають в другу пробірку і добавляють туди 4-5 крапель розчину лугу і 3-4 краплі води. Потім добавляють 1 краплю розчину сульфату міді і нагрівають верхню частину синього р-ну до кипіння. До іншого розчину сахарози (1 пробірка) добавляють кристалик резорцина, 2 краплі HCI (конц.) і нагрівають до кипіння.

4.5.2.Спостереження: з’являється оранжево-жовтий колір.

4.5.3. Хімізм реакцій:

СН₂ОН СН₂ОН Н СН₂ОН СН₂ОН ОН

Н Н О Н Н О

Н +НОН Н

ОН Н О Н ОН ОН Н Н ОН

НО СН₂ОН ОН Н СН₂ОН

Н ОН ОН Н Н ОН ОН Н

4.5.4. Висновок: α – Д глюкоза, β – Д фруктоза.

4.6.Наявність відновлюючої здатності у лактози.

4.6.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 1 кр. розчину лактози, 3 кр. розчину лугу і добавляють 1 кр. розчину СuSO₄, Добавляють 4-5 краплин води і нагрівають до кипіння.

4.6.2. Спостереження: оранжево-жовте забарвлення.

4.6.3. Хімізм реакцій:

СН₂ОН СН₂ОН О

НО Н С + Сu(OH)₂

Н Н

ОН Н О ОН Н

Н Н Н

Н ОН Н ОН

СН₂ОН СН₂ОН О

НО Н С

Н Н

ОН Н О ОН Н

Н Н Н

Н ОН Н ОН

4.6.4. Висновок: Лактоза – відновлюючий дисахарид.

4.7.Реакція крохмалю з йодом.

4.7.1.Хід роботи: в пробірку поміщають 2 краплини крохмального клейстеру і 1 краплину розчину йоду. Нагрівають до кипіння, а потім охолоджують .

4.7.2.Спостереження: при нагріванні темно синє забарвлення зникає.

4.7.4. Висновок: амілоза дає з йодом синє забарвлення.

4.8. Кислотний гідроліз крохмалю.

4.8.1. Хід роботи: в сім пробірок поміщають по 3 кр. дуже розбавленої, майже без кольору йодної води. У фарфорову чашку наливають 10 мл крохмального клейстеру, добавляють 5 мл р-ну H₂SO₄ і перемішують скляною паличкою. Ставлять чашку з розчином на азбестову сітку і повільно нагрівають. Через кожних 30 сек. відбирають піпеткою з капілярним отвором 1 краплю розчину і переносять в іншу пробірку з йодною водою. Розчин охолоджують, нейтралізують розчином лугу до сильнолужної реакції, добавляють 1 каплю реактиву Фелінга і нагрівають.

4.8.2. Спостереження: з’являється оранжеве забарвлення.

4.8.3. Хімізм реакцій: (С₆Н₁₀О₅)_х + хН₂О → хС₆Н₁₂О₆

4.8.4. Висновок: поява оранжевого забарвлення доводить, що продуктом гідролізу є глюкоза.

4.9.Розчинення клітковини в реактиві Швейцера.

4.9.1. Хід роботи: в пробірку поміщають маленький кусочок гігроскопічної вати і добавляють 6 крапель реактиву Швейцера ( аміачного розчину СuO). Вміст пробірки перемішують паличкою для розчинення вати. До одержаного в’язкого розчину доливають 4 каплі води і перемішують. При додаванні 1-2 крапель HCI( конц.) утворюється гідратцелюлоза.

4.9.2. Спостереження: випадає білий осад.

4.9.3. Висновок: клітковина, що виділилась аналогічна вихідній.