
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4. Порядок проведення роботи.
- •4.1. Виявлення карбону та гідрогену.
- •Хімізм процесу:
- •Виявлення сульфуру.
- •Хімізм реакцій:
- •4.4. Виявлення хлору. Реакція ф.Ф. Бейльштейна.
- •Висновок:
- •Лабораторна робота № 2
- •3. Матеріали і обладнання:
- •Порядок проведення роботи:
- •4.1. Одержання метану і вивчення його властивостей.
- •4.3.Відношення рідких алканів до окислювачів.
- •Горіння метану
- •Одержання етилену та його горіння.
- •Хімізм реакцій:
- •Приєднання до етилену брому.
- •Відношення етилену до окислювачів.
- •Одержання ацетилену і його горіння.
- •Приєднання до ацетилену брому.
- •Відношення ацетилену до окислювачів.
- •Утворення ацетиленіду срібла.
- •Контрольні запитання
- •Матеріали і обладнання :
- •Порядок проведення роботи .
- •Горіння бензену.
- •Дія перманганату калію.
- •4.4.Окислення гомологів бензолу.
- •Нітрування бензену.
- •Нітрування нафталену.
- •Сублімація нафталену.
- •Порядок проведення роботи.
- •Відношення спиртів до індикатора.
- •Утворення і гідроліз алкоголятів.
- •Хімізм реакцій:
- •Розчинення фенолу у воді.
- •Кольорові реакції багатоатомних фенолів з хлоридом заліза.
- •Матеріали і обладнання:
- •Порядок проведення роботи.
- •Кислотні властивості карбонових кислот.
- •4.2. Окислення мурашиної кислоти перманганатом калію.
- •4.3. Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.4.Одержання натрієвої солі щавлевої кислоти.
- •4.5. Розкладання щавлевої кислоти при нагріванні.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6. Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.6.3.Хімізм реакцій:
- •4.7. Окислення щавлевої кислоти калій перманганатом.
- •4.8. Приєднання брому до олеїнової кислоти.
- •4.9. Одержання оцтово етилового естеру.
- •4.9.3.Хімізм реакцій:
- •4.10.Взаємодія оцтового ангідриду з водою .
- •4.11.Взаємодія оцтового ангідриду з лугом.
- •4.11.3.Хімізм реакцій:
- •4.12.3.Хімізм реакцій:
- •4.13. Розчинність мила у воді.
- •4.14.Виділення вільних жирних кислот із мила.
- •4.14.3.Хімізм реакцій:
- •4.15.Гідроліз спиртового розчину мила.
- •4.15.3.Хімізм реакцій:
- •4.16.Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот.
- •4.16.3.Хімізм реакцій:
- •Лабораторна робота № 6.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.Одержання нітробензену.
- •4.2.Одержання динітробензену.
- •4.3. Нітрування фенолу.
- •4.4. Одержання метиламіну з ацетаміду.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5. Властивості амінів жирного ряду.
- •4 .5.3. Хімізм реакцій:
- •4.7.3.Хімізм реакцій:
- •4.13. Діазотування сульфанілової кислоти.
- •4 .13.3. Хімізм реакцій:
- •4.14.Одержання геліантину.
- •4.14.3. Хімізм реакцій:
- •4.15. Властивості геліантину.
- •4.15.3. Хімізм реакцій:
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.2.Окислення глюкози аміачним розчином оксиду срібла
- •4.3.Окислення глюкози лугом.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5.Кислотний гідроліз сахарози.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6.Наявність відновлюючої здатності у лактози.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
- •4.7.Реакція крохмалю з йодом.
- •4.10.Взаємодія клітковини з лугом.
- •4.12.Одержання азотокислих ефірів (естерів) клітковини.
- •4.12.3. Хімізм реакцій:
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.2.3. Хімізм реакцій:
- •4.3.Реакція з аміачним комплексом срібла.
- •4.3.3. Хімізм реакцій:
- •4.4.Кольорові реакції на білки. Біуретова реакція.
- •4.5.Ксантопротеїнова реакція.
- •4.6.Згортання білків при нагріванні.
- •4.7.Осадження білків концентрованими мінеральними кислотами.
- •4.8.Осадження білків солями важких металів.
3. Матеріали і обладнання :
3.1. Глюкоза 0,5 % р-н, сахароза 0,5 % р-н;
3.2. Їдкий натр 2н і конц., СuSO4 2н р-н;
3.3.0,2н, р-н сахарату міді, соляна кислота конц. і 2н р-н;
3.4. Реактив Фелінга Ag NO3, 0,2 н, аміак 0,2 н;
3.5.Лакмус, лактоза 1% р-н;
3.6.Крохмальний клейстер 2% р-н;
3.7. Йод 0,1 н водний р-н;
3.8.H2SO4 ( 2н), реактив Швейцера;
3.9.Р-н йоду в KJ , фільтр, папір, вата, соляна кислота 2н і конц.;
3.10. HNO3 (=1,4 г/см3), С2Н5ОН;
3.11.Фарфорова чашка, термометр, пінцет, водяна баня, піпетка.
4.Порядок проведення роботи.
4.1Окислення глюкози реактивом Фелінга.
4.1.1 У пробірку вводять 3 краплі розчину і 1 краплю реактиву Фелінга (лужний розчин мідного алкоголяту сегнетової солі). Тримаючи пробірку під кутом, уважно нагрівають верхню частину розчину.
4.1.2. Спостереження: з’являється синє забарвлення
4.1.3. Висновок: це є якісною реакцією на глюкозу.
4.2.Окислення глюкози аміачним розчином оксиду срібла
( реакція срібного дзеркала).
4.2.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 1 краплю розчину нітрату срібла, 2 краплі розчину їдкого натрію і доливають по краплях розчин аміаку до розчинення утвореного осаду гідроксиду срібла. Потім добавляють 1 кр. розчину глюкози і легко підігрівають склад пробірки над полум’ям пальника до початку почорніння розчину. Дальше реакція іде без нагрівання.
4.2.2. Спостереження: утворюється осад.
4
.2.3.
Хімізм
реакцій:
СНО
СООН
Н – ОН Н – ОН
OH – Н [O] НО – Н
Н
–
ОН
Н
– ОН
Н – ОН Н – ОН
СН2ОН СН2ОН
4.2.4. Висновок: відбулось окислення оксидом срібла в лужному середовищі. Пройшла якісна реакція.
4.3.Окислення глюкози лугом.
4.3.1.Хід роботи: в пробірку поміщають 4 краплі розчину глюкози і добавляють 2 кр. розчину їдкого натра. Нагрівають суміш до кипіння і кип’ятять 2-3 хв.
4.3.2. Спостереження: розчин жовтіє, а потім коричневіє.
4.3.3. Хімізм:
4.3.4. Висновок: Пройшла якісна реакція
4.4.Доведення наявності гідроксильних груп в сахарозі. Відсутність відновлюючої здатності у сахарози.
4.4.1. Хід роботи: в пробірку поміщають 1 краплю сахарози , 5 крапель розчину лугу , 4 краплі води і 1 краплю сульфату міді. З’являється синє забарвлення сахарату міді. Розчин сахарату міді нагрівають до кипіння (нагрівають тільки верхню частину).Сахароза в цих умовах не окислюється, що вказує на відсутність в її молекулі альдегідної групи.
4.4.2. Спостереження: з’являється синє забарвлення купром (ІІ) сахарату.