4.13. Діазотування сульфанілової кислоти.
4.13.1. Хід роботи: в 1 пробірку поміщаємо на кінці мікролопатки сульфанілову кислоту, 4 краплі розчину їдкого натру і легенько нагріваємо . Потім приливаємо 0,5н р. нітриту натрію. В другу пробірку поміщаємо кусочок льоду і обережно доливаємо 2 краплі сульфатної кислоти і виливаємо вміст в першу пробірку. Залишити на наступний дослід.
4.13.2. Спостереження: випадає білий осад діазобензолсульфо кислоти.
4 .13.3. Хімізм реакцій:
НО3S – – NH2 + NaOH → NaO3S – – NH2 + H2O
NaО3S – – NH2 + Na NO3 + H2SO4 → O3S – – N2 + Na2SO4 + 2H2O
4.13.4. Висновок: діазотувати можна будь яку ароматичну сполуку, що містить первинну аміногрупу в ароматичному ядрі.
4.14.Одержання геліантину.
4.14.1. Хід роботи: в першій пробірці знаходиться розчин діазосульфанілової кислоти з попереднього досліду. В другій пробірці змішують 3 краплі диметиланіліну і 5 крапель льодяної оцтової кислоти до одержання однорідного розчину, потім додають кусочок льоду і при помішуванні додають кашку діазобензолсульфокислоти (з попереднього досліду), а потім декілька крапель розчин їдкого натру до лужної реакції на лакмус . Виділяється оранжевий осад натрієвої солі геліантину (показник рН середовища).
4.14.2. Спостереження: виділяється оранжевий осад.
4.14.3. Хімізм реакцій:
НО3S
NaO3S
+H2SO4
+ NaNO OS
NaOH
NaO3S
+
NaОН
→
+ →
-Н2О
-NO2SO4
– 2H2O
NH2 NH2 N2 N(CH3)2 N = N
N(CH)3
4.14.4. Висновок: ми одержали геліантин.
4.15. Властивості геліантину.
4.15.1. Хід роботи: у пробірку поміщають 2 краплі геліантину і 10 крапель води. Вміст пробірки ретельно перемішують і ділять на 2 пробірки: в одну додають 2 краплі кислоти в другу 2 краплі лугу.
4.15.2. Спостереження: в пробірці з кислотою з’являється червоний колір, а в пробірці з лугом – жовтий
4.15.3. Хімізм реакцій:
N
aSO3
N
= N
N(CH3)2
+ HCl
→ [ NaSO3
NH
– N
= = N(CH3)2]+
Cl-
4.15.4. Висновок: геліантин – добрий індикатор.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7.
1.ТЕМА: Вуглеводи (Моносахариди, полісахариди).
2. МЕТА: Вивчити властивості цукрів, крохмалю і клітковини.