4.Порядок проведення роботи.

4.1.Одержання нітробензену.

4.1.1 Хід роботи: в суху пробірку поміщають 2 краплі конц. нітратної кислоти і три краплі конц. сульфатної кислоти. Одержану суміш, яка нітрується, охолоджують і додають 2 краплі бензену. Пробірку поміщають у водяну баню, яка нагріта до 50-55°С, на 2-3 хв., постійно збовтують вміст пробірки . Після цього виливають реакційну суміш в приготовлену пробірку з водою.

4.1.2 Спостереження: на дно опускається крапля, жовтуватого нітробензену.

NO₂

4.1.3 Хімізм реакцій: + НО – NO₂ → + Н₂О

НО – NO₂ + 2H₂SO₄ = NO₂⁺ + 2HSO₄^- + [H₃O]⁺

4.1.4 Висновок: швидкість реакції нітрування залежить від об’єму нітрування і складу нітруючої сполуки.

4.2.Одержання динітробензену.

4.2.1 Хід роботи: в пробірку поміщають 2 краплі HNO₃ і 3 краплі H₂SO₄ . До гарячої суміші, яка нітрується, додають 2 краплі нітробензену і нагрівають на водяній бані, яка кипить при постійному збовтуванні 3-4 хв. Потім реакційну суміш охолоджують і виливають в пробірку з водою. Для одержання мононітробензену потрібно температуру 50°С, а для одержання динітробензену - 90°С.

4.2.2 Спостереження: динітробензен спочатку виділяється у вигляді тяжкої маслянистої краплі, потім швидко переходить в кристалічний стан.

NO₂ OH NO₂

4 .2.3 Хімізм реакцій: + HO – NO₂ → + H₂O

4.2.4 Висновок: нітрогрупа відноситься до замісників другого порядку.

4.3. Нітрування фенолу.

4.3.1.Хід роботи: в пробірку поміщають декілька кристалів фенолу, 2-3 краплі води і мішають до утворення однорідного розчину. В круглу пробірку поміщають 3 краплі НNО₃ (конц.) і 3 краплі води. Розбавлену НNО₃ краплинами додають до рідкого фенолу, весь час взбовтуючи і охолоджуючи реакційну пробірку. Потім реакційну суміш виливають в пробірку з декількома краплями води. Отвір пробірки закривають корком з газовідвідною трубкою і відганяють о-нітрофенол в чисту, суху пробірку-приймач.

4.3.2. Спостереження: мутний розчин має гіркий запах.

OH

ОН NO₂

4 .3.3. Хімізм реакцій: + НО – NO₂ –

OH

NO₂

4.3.4.Висновок: реакції заміщення фенолів проходять значно легше, ніж у ароматичних вуглеводнів.

4.4. Одержання метиламіну з ацетаміду.

4.4.1. Хід роботи: в пробірку з газовідвідною трубкою помістити на кінчику мікролопатки ацетамід, 4 краплі води і 2 краплі брому. Вміст пробірки обережно збовтати, охолодити водою і доливати по краплині конц. розчину лугу до обезбарвлення брому.

Потім добавити таку ж саму кількість крапель розчину лугу. Вміст пробірки нагрівати в полум’ї пальника, занурити кінець газовідвідної трубки в пробірку з водою, що охолоджується льодом.

4.4.2. Спостереження: відгін має характерний для метиламіну запах, сирої риби і аміаку.