
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4. Порядок проведення роботи.
- •4.1. Виявлення карбону та гідрогену.
- •Хімізм процесу:
- •Виявлення сульфуру.
- •Хімізм реакцій:
- •4.4. Виявлення хлору. Реакція ф.Ф. Бейльштейна.
- •Висновок:
- •Лабораторна робота № 2
- •3. Матеріали і обладнання:
- •Порядок проведення роботи:
- •4.1. Одержання метану і вивчення його властивостей.
- •4.3.Відношення рідких алканів до окислювачів.
- •Горіння метану
- •Одержання етилену та його горіння.
- •Хімізм реакцій:
- •Приєднання до етилену брому.
- •Відношення етилену до окислювачів.
- •Одержання ацетилену і його горіння.
- •Приєднання до ацетилену брому.
- •Відношення ацетилену до окислювачів.
- •Утворення ацетиленіду срібла.
- •Контрольні запитання
- •Матеріали і обладнання :
- •Порядок проведення роботи .
- •Горіння бензену.
- •Дія перманганату калію.
- •4.4.Окислення гомологів бензолу.
- •Нітрування бензену.
- •Нітрування нафталену.
- •Сублімація нафталену.
- •Порядок проведення роботи.
- •Відношення спиртів до індикатора.
- •Утворення і гідроліз алкоголятів.
- •Хімізм реакцій:
- •Розчинення фенолу у воді.
- •Кольорові реакції багатоатомних фенолів з хлоридом заліза.
- •Матеріали і обладнання:
- •Порядок проведення роботи.
- •Кислотні властивості карбонових кислот.
- •4.2. Окислення мурашиної кислоти перманганатом калію.
- •4.3. Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.4.Одержання натрієвої солі щавлевої кислоти.
- •4.5. Розкладання щавлевої кислоти при нагріванні.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6. Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою.
- •4.6.3.Хімізм реакцій:
- •4.7. Окислення щавлевої кислоти калій перманганатом.
- •4.8. Приєднання брому до олеїнової кислоти.
- •4.9. Одержання оцтово етилового естеру.
- •4.9.3.Хімізм реакцій:
- •4.10.Взаємодія оцтового ангідриду з водою .
- •4.11.Взаємодія оцтового ангідриду з лугом.
- •4.11.3.Хімізм реакцій:
- •4.12.3.Хімізм реакцій:
- •4.13. Розчинність мила у воді.
- •4.14.Виділення вільних жирних кислот із мила.
- •4.14.3.Хімізм реакцій:
- •4.15.Гідроліз спиртового розчину мила.
- •4.15.3.Хімізм реакцій:
- •4.16.Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот.
- •4.16.3.Хімізм реакцій:
- •Лабораторна робота № 6.
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.1.Одержання нітробензену.
- •4.2.Одержання динітробензену.
- •4.3. Нітрування фенолу.
- •4.4. Одержання метиламіну з ацетаміду.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5. Властивості амінів жирного ряду.
- •4 .5.3. Хімізм реакцій:
- •4.7.3.Хімізм реакцій:
- •4.13. Діазотування сульфанілової кислоти.
- •4 .13.3. Хімізм реакцій:
- •4.14.Одержання геліантину.
- •4.14.3. Хімізм реакцій:
- •4.15. Властивості геліантину.
- •4.15.3. Хімізм реакцій:
- •3. Матеріали і обладнання :
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.2.Окислення глюкози аміачним розчином оксиду срібла
- •4.3.Окислення глюкози лугом.
- •4.4.3. Хімізм реакцій:
- •4.5.Кислотний гідроліз сахарози.
- •4.5.3. Хімізм реакцій:
- •4.6.Наявність відновлюючої здатності у лактози.
- •4.6.3. Хімізм реакцій:
- •4.7.Реакція крохмалю з йодом.
- •4.10.Взаємодія клітковини з лугом.
- •4.12.Одержання азотокислих ефірів (естерів) клітковини.
- •4.12.3. Хімізм реакцій:
- •3. Матеріали і обладнання:
- •4.Порядок проведення роботи.
- •4.2.3. Хімізм реакцій:
- •4.3.Реакція з аміачним комплексом срібла.
- •4.3.3. Хімізм реакцій:
- •4.4.Кольорові реакції на білки. Біуретова реакція.
- •4.5.Ксантопротеїнова реакція.
- •4.6.Згортання білків при нагріванні.
- •4.7.Осадження білків концентрованими мінеральними кислотами.
- •4.8.Осадження білків солями важких металів.
4.10.Взаємодія оцтового ангідриду з водою .
4.10.1.Хід роботи: в пробірку поміщають 5 крапель води 2 краплі оцтового ангідриду і збовтують. Оцтовий ангідрид у воді не розчиняється. Обережно нагрівають вміст пробірки на полум’ї пальника.
4.10.2.Спостереження: до нагрівання оцтовий ангідрид у воді нерозчинний, тому після відстоювання суміш розшаровується – оцтовий ангідрид утворює нижній шар, і після нагрівання рідина стає однорідною.
О
4
.10.3.Хімізм
реакцій: СН3
– С О
О
+ НОН → 2СН3
– С
СН3
– С ОН
О
4.10.4.Висновок: ангідриди реагують з водою тільки при нагріванні.
4.11.Взаємодія оцтового ангідриду з лугом.
4.11.1.Хід роботи: поміщаємо в пробірку 5 крапель води, додають 2 краплі оцтового ангідриду і 2 краплі розчину їдкого натрію .Енергійно збовтують.
4.11.2.Спостереження: утворився однорідний розчин.
4.11.3.Хімізм реакцій:
О
С
Н3
– С
O
О
+ 2NaOH
→ 2CH3
– C + H2O
С Н3 – С ONa
О
4.11.4.Висновок: з лугами реакція йде краще.
4.12.Одержання фенолфталеїну.
4.12.1.Хід роботи: в суху пробірку поміщають декілька кристалів фталевого ангідриду і 3 краплі рідкого фенолу. додають 1 краплю Н2SO4. Зміст пробірки нагрівають над полум’ям до сплавлення суміші. Суміш охолоджують і додають 5-6 крапель води. Наносять краплю розчину на кусок фільтрувального паперу, а коли крапля всмокчеться , поміщають в центрі плями і краплю розчину їдкого натрію.
4.12.2.Спостереження: при сплавленні суміш забарвлюється в темно-червоний колір, після додавання гідроксиду натрію на папері з’являється малиново-червона пляма.
4.12.3.Хімізм реакцій:
Н
О
ОН НО ОН
О
[H2SO4]
С
О
С
- H2O
О
С
С
О
О
4.12.4.Висновок: фенолфталеїн отримують конденсацією фталевого ангідриду з фенолом в присутності сульфатної кислоти.
4.13. Розчинність мила у воді.
4.13.1.Хід роботи: в пробірку поміщають кусочок мила (10мг) і добавляють 5 крапель води і збовтують вміст пробірки протягом 1-2 хв. Після цього вміст пробірки нагрівають на полум’ї пальника. Нагрівають і інші лужні мила (калієві, алюмінієві), які добре розчиняються у воді.
4.13.2.Спостереження: мило добре розчинне у воді.
4.13.4.Висновок: натрієве та інші лужні мила добре розчинні у воді.