3. Структура психологічної служби у внз

Структура психологічної служби у вищій школі значною мірою зумовлюється такими обставинами:

- специфікою закладу і майбутньої професії студентів та особливостями професійної ідентифікації у даному закладі;

- специфікою психологічних завдань, що має виконувати така служба у даному закладі;

- фінансовими та економічними можливостями закладу;

- наявністю відповідних приміщень та сучасного обладнання (зокрема, комп’ютерної техніки).

Виходячи з основних завдань і напрямів роботи психологічної служби ВЗО вона має включати чотири підрозділи розглянемо кожний з них докладніше.

У центрі психологічної допомоги (психологічного консультування та психокорекції) на замовлення клієнтів – викладачів і студентів – надається психологічна допомога з особистих проблем, наприклад, розв’язання сімейних конфліктів, налагодження міжособистісних стосунків тощо. Доцільно, щоб такий центр функціонував частково на держбюджетному фінансуванні, а частково на госпрозрахункових засадах.

У центрі ігрових психологічних засобів та психотренінгу залежно від специфіки професійної підготовки студентів проводяться ділові ігри, спеціалізовані тренінги як загальної (тренінги навичок саморегуляції, спілкування, тренінги розв’язання конфліктів тощо), так і спеціальної спрямованості (тренінги умінь ведення переговорів, консультативної роботи, тілесно орієнтовані тренінги, тренінги психодраматичних умінь, тощо).

У центрі психологічної просвіти ведеться постійна робота з питань психології, спрямована на підвищення психологічної культури студентів та викладачів. При центрі можуть бути організовані постійно діючі семінари з запрошенням провідних психологів. Такий центр має діяти включно на госпрозрахункових засадах, орієнтуючись на замовлення клієнтів.

Науково-дослідний та психодіагностичний центр здійснює дослідницьку роботу з різних напрямів прикладної психології, насамперед актуальних проблем навчання й виховання. Крім того, за ним доцільно закріпити функції психодіагностики абітурієнтів та студентів. Безумовно, центр повинен мати сучасне технічне, психодіагностичне та комп’ютерне, обладнання, що дає змогу проводити дослідження й обстеження та обробляти й оформлювати їхні результати на належному рівні.

На останок вважаємо що за необхідне визначити основні умови ефективної діяльності психологічної служби ВЗО. Ними, на нашу думку є:

- орієнтація на реальні замовлення клієнтів та актуальні для закладу психологічні проблеми;

- практична спрямованість на своєчасне розв’язання логічних проблем;

- наукова обґрунтованість та сучасний рівень виконання основних завдань;

- достатнє фінансове, організаційне та технічне забезпечення служби та її підструктур;

- наявність кваліфікованих фахівців, здатних забезпечити діяльність психологічної служби на високому рівні.

5. Основні заходи психологічного супроводження навчального процесу у внз мнс України

Технологія психологічного супроводу студентів у професійній освіті добре представлена Э.Ф. Зеєром [4]. Він співвідносить вирішення завдань психологічного супроводу з етапами професійного навчання: адаптацією, інтенсифікацією та ідентифікацією. На етапі адаптації (перший курс) – завдання ПСВ полягає в наданні допомоги студентові в адаптації до нових умов життєдіяльності. Тому в технологічну програму цієї роботи входять:

- діагностика готовності до навчально-пізнавальної діяльності, мотивів навчання, ціннісних орієнтацій, соціально-психологічних установок;

- допомога в розвитку учбових умінь і регуляції своєї життєдіяльності;

- психологічна підтримка першокурсників у подоланні труднощів самостійного життя і вибудовуванні комфортних взаємин з однокурсниками і педагогами;

- консультування першокурсників, що розчарувалися у вибраній спеціальності;

- корекція професійного самовизначення при компромісному виборі професії.

На відносно благополучному етапі інтенсифікації (другий і третій курси) функції ПСВ зводяться до діагностики особистісного й інтелектуального розвитку, наданню допомоги в вирішенні проблем, що виникають у взаєминах з однолітками і педагогами, а також в суто особистих стосунках. Відповідно тут необхідні технології розвиваючої діагностики, психологічного консультування, корекції особистісного і інтелектуального профілів.

На етапі ідентифікації (четвертий і п’ятий курси) завдання ПСВ полягають “у фінішній діагностиці професійних здібностей, допомозі в знаходженні професійного поля реалізації себе, підтримці в знаходженні сенсу майбутньої життєдіяльності. Головне – допомогти випускникам професійно самовизначитися і знайти місце роботи”. Загальною метою психологічної служби у вищих закладах освіти є сприяння особистісному зростанню та професійному становленню студентів. Період навчання у ВЗО, під час якого здійснюються професійна ідентифікація та адаптація майбутнього спеціаліста, – найбільш важливий для розвитку особистості фахівця будь-якої сфери діяльності і від успішного психологічного забезпечення навчально-виховного процесу великою мірою залежить ефективність підготовки молодих кадрів.

Професія пожежного-рятувальника пов’язана з великою емоційністю та обумовлена такими особливостями діяльності, як: неперервна нервово- психічна напруга, великі фізичні навантаження, необхідність підтримувати інтенсивність та концентрацію уваги, високий рівень відповідальності. Крім того, невідповідність індивідуальних психологічних властивостей людини професійно важливим якостям фахівця перешкоджає швидкому й ефективному оволодінню навичками професійної діяльності, призводить до зростання плинності кадрів, вимагає значного психологічного напруження для якісного виконання роботи. Уникнути таких наслідків можна завдяки створенню злагодженої системи психологічного супроводу навчальної та професійної підготовки спеціалістів з пожежної безпеки. Слід відзначити, що підготовку та проведення основних заходів супрововоджуючого процесу у ВНЗ МНС України здійснює служба психологічного забезпечення.

Психологічне супроводження розпочинається з моменту вступу кандидата до вищого навчального закладу і продовжується протягом всього періоду професійної діяльності.

До основних завдань психологічного супроводження навчального процесу слід віднести наступні:

1. Проведення психологічного відбору та визначення придатності кандидатів на навчання.

2. Психологічне обстеження кандидатів на навчання (на етапі первинної підготовки), спрямоване на поглиблене вивчення та оцінку психологічних особливостей особистості, рівня розвитку пізнавальних здібностей, мотиваційної та емоційно-вольової сфери, особливостей спілкування та взаємодії у взводі.

3. Підготовка рекомендацій з оптимального розподілу курсантів в навчальні взводи та на посади молодших командирів.

4. Психологічна підтримка адаптації курсантів та працівників до умов служби відповідно до їх фаху та особистісних особливостей. Це передбачає вивчення психологічних особливостей особистості, особливостей пристосування до психологічного клімату, традицій та норм колективу, до системи соціальних ролей, що витікають з структури субординаційних відносин.

5. Оцінка можливостей кваліфікаційного зростання курсантів у просуванні по службі відповідно до їх психологічних особливостей, та формування серед них резерву на висунення.

6. Проведення соціометричних та соціологічних досліджень серед постійного і перемінного складу. Вивчення соціально-психологічного клімату в структурних підрозділах, розробка за результатами цієї роботи відповідних рекомендацій.

7. Формування психологічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях.

8. Проведення психологічного обстеження та первинної психопрофілактики відхилень у поведінці осіб з ознаками девіантної поведінки. Направлення, в разі необхідності, до центрів психіатричної допомоги для здійснення вторинної психопрофілактики. Підготовка пропозицій щодо віднесення цих осіб до групи посиленої психологічної уваги.

9. Проведення групових та індивідуальних форм психопрофілактичної та психокорекційної роботи.

Психологічний супровід є цілісною системою соціально-психологічних заходів, спрямованих на професійно-психологічний відбір кадрів для діяльності в екстремальних умовах, психологічне забезпечення процесу адаптації, формування морально-психологічних якостей фахівців та їх психологічної готовності до діяльності в складних та небезпечних для життя умовах.