4. Дидактичні моделі змісту навчання

Отже, основною метою навчання має бути формування в студентів системи професійно значущих знань і вмінь, що сприяють оволодінню спеціальними навичками, характерними для конкретного профілю фахівця.

Структурування навчального матеріалу передбачає виділення в кожній темі основних педагогічних понять. Взявши за основу розроблену А.П. Бєляєвою класифікацію, можна визначити таку ієрархію понять навчального матеріалу за дидактичною значущістю: загальнонаукові, загальнопедагогічні, професійні. Професійні поняття, що мають внутрішньоструктурну ієрархію, становлять основу змісту навчального матеріалу, яка координує зміст лекційних, семінарських і практичних занять, а також інших видів і форм організації навчання. Головні ідеї, основні педагогічні категорії і поняття утворюють фонд теоретичних знань. Структурування навчального матеріалу в межах професіоналізації навчання передбачає встановлення зв’язку педагогічної теорії та педагогічної практики, правильного співвідношення теорії і фактів.

В основі структурування змісту навчального матеріалу і професіоналізації змісту навчання лежать такі принципи:

• взаємодії навчально-пізнавальної, навчально-практичної та самостійної практичної діяльності студентів;

• єдності процесуально-змістовних і мотиваційно-цінніcних сторін загальнопедагогічної підготовки;

• єдності розчленованості й інтегрованості змісту навчання;

• поетапної конкретизації фундаментальних професійно педагогічних проблем.

У разі застосування проблемно-тематичного підходу до розробки змісту навчання організація навчального процесу включає такі етапи: 1) створення загальної програми, що визначає основні напрями у змісті, методах і формах навчальної роботи; 2) конкретизація загальної програми на окремих заняттях і темах суміжних курсів, визначення динаміки пізнавальних завдань за етапами вирішення проблеми; 3) здійснення програми навчання, введення коректив на основі зворотного зв’язку. Створення загальної програми, у свою чергу, передбачає: вибір навчальної проблеми світоглядного характеру, визначення системи фундаментальних понять, що розкривають зміст проблеми, встановлення взаємозв’язків між ними та послідовність упровадження в різних педагогічних курсах, розробка основних етапів пізнавальної діяльності, формування узагальнених умінь і загального напряму методики навчання в роботі викладачів.

Теоретична концепція побудови змісту навчання передбачає організацію пізнавальної діяльності студентів з таких напрямів:

1) система пізнавальних завдань, що розкривають світоглядну проблему і визначення місця кожного завдання в певній ланці навчального процесу під час вивчення нового матеріалу;

2) методичні прийоми створення внутрішньопредметних проблемних ситуацій та шляхів їх вирішення;

3) пізнавальні та практичні вміння, необхідні для вирішення інтегральних проблемних питань, завдань та шляхи їх формування, навчання порівняння, складання планів вирішення проблеми, уміння сформулювати висновки;

4) прийоми стимулювання інтересу студентів до встановлення внутрішньопредметних зв’язків.

Така організація навчального процесу як дидактичної системи, спрямованої на вирішення загальної світоглядної проблеми, підвищує цілеспрямованість і цілісність змісту навчання, його ефективність.

Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що теоретичним джерелом дослідження проблеми побудови змісту навчання є , по-перше, зрушення, що чітко простежуються в історичному плані, науковій розробці самої цієї проблеми, по-друге, створення в останні роки нового базису для її вирішення у вигляді цілісної дидактичної концепції формування змісту навчання її організації навчального процесу у ВНЗ.

Лекція 3. Принципи та методи навчання у вищому навчальному закладі

План:

1. Принципи навчання у ВНЗ.

2. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

3. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

4. Методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

5. Проблемне навчання у вузі.

Основні поняття теми: принцип, принципи навчання, метод, лекція, пояснення, бесіда, інструктаж, демонстрація, вправа, лабораторна робота, експеримент, навчальний диспут, дискусія, проблемне навчання.