Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка по диплому бакалавров-полиграфистов.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
217.6 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Методичні рекомендації

до виконання дипломного проекту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» для студентів напряму підготовки 6.051501 «Видавничо-поліграфічна справа» спеціалізації «Комп’ютерні технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв» всіх форм навчання

Укладачі: О. І. Пушкар,

В. М. Гіковатий

О. Б. Бережна

Відповідальний за випуск: О.І. Пушкар

Харків, Вид. ХНЕУ, 2012

Затверджено кафедрою комп’ютерних систем і технологій.

Протокол № 2 від 04.09.11 р.

Методичні рекомендації до виконання дипломного проекту освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» для студентів напряму підготовки 6.051501 «Видавничо-поліграфічна справа» спеціалізації «Комп’ютерні технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв» всіх форм навчання / укл. О. І. Пушкар, В. М. Гіковатий, О. Б. Бережна. – Х.: ХНЕУ, 2012. – 48 с.

Методичні рекомендації містять структуру та зміст дипломного проекту рівня “бакалавр”, рекомендації та вимоги до змістовного наповнення його розділів, вимоги до оформлення матеріалів, відомості щодо порядку їх подання до захисту та правила захисту дипломного проекту. Наведено рекомендований перелік тем дипломних проектів та допоміжні матеріали, які відображають специфіку випускної роботи.

Рекомендовано для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та викладачів, які керують виконанням дипломних проектів.

Вступ

Виконання дипломного проекту (ДП) є завершальним етапом навчання і випускною роботою студента. Під час виконання ДП студент систематизує, розширює і закріплює свої теоретичні знання, набуває досвід самостійного вирішення виробничо-практичних завдань.

ДП призначений для об'єктивного контролю ступеня сформованості вмінь щодо вирішення діагностичних та евристичних завдань діяльності.

Завдання, які вирішуються у ДП, його розділи визначаються технічним завданням, розробленим студентом і узгодженим із науковим керівником та затвердженим завідуючим кафедрою.

ДП – це останній етап роботи студента у рамках його бакалаврської підготовки, який є логічним продовженням результатів науково-дослідної роботи студента під час навчання та переддипломної практики.

ДП містить узагальнені результати, отримані під час виконання науково-дослідної роботи студента та проходження переддипломної практики. До зазначених результатів додається аналіз економічної доцільності впровадження у виробництво проектних рішень, питання безпеки життя і діяльності людини.

При цьому слід зазначити, що ДП не є простою сумою звітів про виконання науково-дослідної роботи студента, проходження переддип-ломної практики та розділів оцінки економічної ефективності та безпеки життя і діяльності людини. Проект має ув’язати результати, отримані під час виконання науково-дослідної роботи студента, з результатами апробації запропонованих рішень під час переддипломної практики. У разі необхідності у результати науково-дослідної роботи студента мають бути внесені певні корективи, які дозволять узгодити теоретичні та практичні результати.

Дані, зібрані під час проходження переддипломної практики, є вихідними (початковими) для аналізу й висновків щодо економічної ефективності впровадження запропонованих студентом рішень та питань безпеки життя і діяльності людини.

Виконання ДП можна умовно розділити на такі три етапи:

організаційний;

змістовний;

оформлювальний.

До першого етапу належить:

збір даних, необхідних для виконання завдань ДП під час проходження переддипломної практики;

попередній та публічний захист ДП.

Змістовний етап пов’язаний з постановкою завдання дипломного проекту та аналізом літературних джерел за його тематикою; з обґрунтуванням та проектуванням елементів комп’ютеризованих технологій та систем видавничо-поліграфічного виробництва; з аналізом економічної ефективності запропонованих рішень, а також аналізом безпеки життєдіяльності в разі використання запропонованих рішень.

Кожний розділ ДП містить типовий зміст, тобто основні етапи розробки та, за розсудом автора, докладний порядок розробки, а також висновки щодо цього розділу. Наводяться посилання на літературу, якою можна скористатися в процесі розв’язання завдань розділу.

До третього етапу виконання дипломного проекту належить оформлення пояснювальної записки ДП та презентаційних матеріалів. Ці питання розглянуті досить докладно із наведенням прикладів оформлення й необхідних посилань на ДЕСТ України.

У методичних рекомендаціях наводяться посилання на літературу, яку рекомендується використовувати в ході виконання ДП, причому, як правило, більшість з рекомендованих джерел існують в електронному вигляді на кафедральному сервері і є доступними для ознайомлення. У ряді випадків приводяться адреси Web-сторінок, де можна знайти потрібну інформацію.

Автори сподіваються, що методичні рекомендації допоможуть у більш продуктивній роботі дипломників, дозволять уникнути непотрібних витрат часу під час виконання ДП й будуть сприяти підвищенню якості дипломних проектів.

Мета та завдання дипломного проекту

Метою ДП студентів, що навчаються за спеціальністю «Комп’ютерні технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв» напряму «Видавничо-поліграфічна справа» є розв’язання одного з актуальних виробничо-практичних завдань в галузі видавничо-поліграфічної справи та отримання конкретного виробничо-практичного результату, який в тому чи іншому вигляді буде впроваджено у виробничий процес.

Завданням дипломного проекту є:

систематизація, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань із спеціальності та застосування їх під час вирішення конкретних завдань діяльності;

розвиток та закріплення навичок ведення самостійної роботи (від ознайомлення з завданням на проектування до захисту ДП) та оволодіння методиками теоретичних і експериментальних досліджень для вирішення питань, які розроблюються в процесі виконання дипломного проекту;

освоєння методів роботи з довідковими та технічними літературними джерелами та використання отриманих знань для вирішення конкретних виробничо-практичних завдань в області комп’ютеризованих технологій та систем видавничо-поліграфічних виробництв;

отримання навичок і освоєння методів розв’язання діагностичних та евристичних завдань, обґрунтування рішень з урахуванням технічного завдання, економічних та технічних вимог для підготовки друкованих та/або електронних видань;

отримання навичок і освоєння методів впровадження проектних результатів у виробництво.

Структура, зміст та обсяг дипломного проекту

ДП складається з пояснювальної записки (текстова частина), доповіді, мультимедійної презентації, та кінцевого продукту або його прототипу (в залежності від теми роботи).

Зміст пояснювальної записки

Структура і зміст пояснювальної записки визначатимуться конкретною індивідуальною темою ДП. При необхідності за рішенням студента, згодою керівника і завідувача кафедри в пояснювальній записці можуть бути розділи і пункти, не наведені у цих методичних вказівках.

Пояснювальна записка містить титульну сторінку (додаток А), завдання на ДП (додаток Б), реферат українською, російською та англійською мовами, зміст, перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, вступ, основну частину, економічну частину, частину, присвячену питанням безпеки життя і діяльності людини (БЖДЛ), висновки, список використаної літератури, додатки.

Зміст основної частини пояснювальної записки містить відображен-ня таких питань:

Розділ 1. Аналітичний огляд сучасного стану «...»

1.1. Постановка завдання проектування.

1.2. Огляд літератури за темою і обґрунтування напрямів розв’язання виробничо-практичного завдання.

Розділ 2. Проектно-технологічний розділ.

Зміст розділу формується у відповідності до напряму розробки дипломного проекту і наведений в п. «Проектно-технологічний розділ».

Рекомендації до виконання дипломного проекту Анотація

Анотація – це короткий виклад змісту пояснювальної записки, який включає основні фактичні відомості та висновки, необхідні для початкового ознайомлення з дипломним проектом. Вона має містити відомості щодо обсягу пояснювальної записки, кількості ілюстрацій, таблиць, використаних джерел та додатків. Анотація виконується державною та однією або двома іноземними мовами (зазвичай українською, англійською та російською мовами). Ці анотації є однаковими за змістом. Обсяг анотацій до 0,5 сторінки машинописного тексту, або 500 – 1200 друкованих знаків.

Анотації складаються за формою, яка має такий зміст:

прізвище та ініціали добувача;

назва дипломного проекту;

вид роботи (рукопис) і освітній рівень;

спеціальність (шифр і назва);

установа, де відбудеться захист;

основні ідеї, результати та висновки дипломного проекту.

Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів.

Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою.

Ключовим називають слово або стійке словосполучення із тексту анотації, яке з точки зору інформаційного пошуку несе смислове навантаження. Сукупність ключових слів повинна відображувати поза контекстом основний зміст праці. Загальна кількість ключових слів має бути не меншою трьох і не більшою десяти. Ключові слова подають у називному відмінку, друкують в рядок через кому.

Вступ

У вступі стисло викладають оцінку сучасного стану виробничо-практичного завдання, яке має бути розв’язане в дипломному проекті, підходи та методи вирішення поставлених завдань, актуальність дипломного проекту та підстави для його проведення, мету та завдання проектування, галузь застосування результатів виконаної роботи. Вступ має також містити короткий опис усіх розділів та послідовність виконання індивідуального завдання.

У вступі має бути також інформація про базу переддипломної практики і про апробацію результатів дослідження, також перелік конференцій, на яких було обговорено результати дослідження, назви наукових статей чи тез доповідей.