Аркуш 3. Побудова третього вигляду по двох заданим.

Завдання по темі. Побудувати вигляд ліворуч по заданих виглядах. Приклад виконання наведений на рис. 3.9а. Дані для свого варіанта взяти з таблиці 7. Графічно роботу виконують на аркуші креслярського паперу формату A3 олівцем.

Порядок виконання:

вивчити ГОСТ 2.305-68 (розд. 1 і 2) і відповідні розділи літератури, що рекомендується;

уважно ознайомитися із зображеннями на головному вигляді й вигляді зверху й визначити основні геометричні елементи, з яких вони складаються;

виділити на аркуші паперу відповідну площу для кожного вигляду деталі;

нанести тонко олівцем всі лінії видимого й невидимого контуру, розчленовуючи деталь на основні геометричні тіла;

нанести всі необхідні виносні й розмірні лінії;

проставити розміри;

заповнити основний напис і перевірити правильність всіх побудов;

обвести креслення олівцем.

Таблиця 7 - Завдання до аркуша 3

Таблиця 7- Продовження

Рисунок 3.9а – Приклад виконання аркуша 3

Аркуш 4. Побудова простих розрізів.

Завдання по темі. Побудувати вигляд ліворуч по заданих виглядах і горизонтальний, фронтальний і профільний розрізи. Дані для свого варіанта взяти з таблиці 8. Приклад виконання наведений на рис. 3.10.Графічно роботу виконують на аркуші креслярського паперу формату A3 олівцем.

Вказівки по виконанню завдання. Після побудови трьох виглядів потрібно виконати розрізи. При заданих формах предмета буде потрібно виконати три розрізи: горизонтальний, фронтальний і профільний. Правила позначення й зображення розрізів повинні відповідати ГОСТу 2.305-68. При симетричних зображеннях варто обов'язково з'єднувати половину розрізу з половиною вигляду. При цьому на вигляді не показують штриховими лініями внутрішній контур.

Після побудови трьох зображень предмета варто нанести розміри відповідно до ГОСТу 2.307-68. Зверніть увагу на те, що жоден з розмірів не повинен повторитися на інших зображеннях. За основу нанесення розмірів потрібно взяти параметри геометричних поверхонь. Один з варіантів нанесення розмірів зазначений на рисунку 3.10.

Відмінною рисою даної теми в порівнянні з попередньої є вивчення правил побудова розрізів. Розглянемо принцип утворення розрізів і основні положення ГОСТа 2.305-68, що відносяться до простих розрізів.

Багато машинобудівних деталей мають різні отвори, виїмки, проточки й т.п., які не повністю виявляються на виглядах. Якщо невидимий внутрішній контур показувати штриховими лініями, то у випадках складних внутрішніх форм деталі креслення вийде неясним і незручним для читання, Для виявлення внутрішнього контуру деталі користуються розрізами й перерізами. При виконанні розрізу або перерізу деталь розсікають мнимою площиною й видаляють частину, що перебуває між спостерігачем і січною площиною. Плоска фігура, що вийшла при цьому, називається перерізом. Переріз виділяється штрихуванням. Якщо показати не тільки переріз, але й видимі поверхні, розташовані за площиною перерізу, то вийде розріз.

Отже, розрізом називається зображення предмета, умовно розсіченого однієї або декількома площинами. На розрізі показується те, що розміщено в січній площині й що розташовано за нею.

Перерізом називається зображення фігури, яке утворюється при умовному розсіченні предмета однієї або декількома площинами. На перерізі показується тільки те, що виходить безпосередньо до січній площині.

На рисунку 3.11 а, б як приклад зображена деталь із наскрізним отвором. Для того щоб показати цей отвір, деталь розсікаємо площиною А, умовно видаляємо частину деталі, розташовану між січною площиною і спостерігачем (на рисунку 3.11 напрям проекціювання показаний стрілкою), і зображуємо все те, що бачимо після видалення частини деталі.

Плоску фігуру, що вийшла від перетину деталі січною площиною, заштриховуємо. На головному вигляді (рис. 3.12) показаний розріз цієї деталі: заштрихована плоска фігура — переріз деталі площиною А.

Таблиця 8 - Завдання до аркуша 4

Таблиця 8 - Продовження

Рисунок 3-10 – Приклад виконання аркуша 4

Рисунок 3.11

Залежно від числа січних площин розрізи розділяються на прості (при одній січній площині) і складні (при двох січних площинах і більше).

В залежності від положення січної площини розрізи розділяються на горизонтальні, вертикальні й похилі. Розріз називається горизонтальним, якщо січна площина паралельна горизонтальної площини проекцій. Розріз називається вертикальним, якщо січна площина перпендикулярна горизонтальної площини. Вертикальний розріз може бути фронтальним, якщо січна площина паралельна фронтальної площини проекцій, і профільним, якщо січна площина паралельна профільної площини проекцій. Розріз називається похилим, якщо січна площина нахилена до однієї із площин проекцій.

У всіх випадках, коли від цього не страждає ясність креслення, розрізи поміщають на місці виглядів: горизонтальний розріз - на місці вигляду зверху, фронтальний розріз - на місці головного вигляду й профільний розріз - на місці вигляду ліворуч. У прикладі, наведеному на рисунку 3.12, головне зображення є простим фронтальним розрізом, що являє собою симетричну фігуру щодо вертикальної осі.

У випадках, коли вигляд і розріз симетричні щодо однієї й тієї ж осі, варто зображувати з однієї сторони від осі вигляд, а з іншого боку - розріз. Тоді з'єднання половини вигляду з половиною розрізу буде мати зображення, наведене на рисунку вигляд 3.13. При цьому на половині вигляду не слід показувати невидимий контур штриховими лініями, тому що це лише затемнить креслення; з'єднання частин вигляду рисунку й розрізу затверджує однаковий внутрішній і зовнішній контури по обидва боки осі.

Рисунок 3.12	Рисунок 3.13

Через те, що при утворенні розрізів відділення частини деталі умовно (проводиться лише подумки) половина виду й половина розрізу на з'єднаному зображенні розділяються осьовою, а не суцільною лінією. І лише в тих випадках, коли вісь збігається із проекцією ребра, яку необхідно показати, частини виду й розрізу розділяють не осьовою вигляду, а тонкою хвилястою лінією (S/3); при цьому, якщо ребро розташоване на внутрішній поверхні, хвилясту лінію проводять із боку вигляду, збільшуючи тим самим розрізану частину деталі (рис. 3.14). І навпаки, якщо ребро розташоване на зовнішній поверхні, хвилясту лінію проводять на половині розрізу, збільшуючи в цьому випадку частина вигляду деталі (рис, 3.15).

При вертикальній осі симетрії вигляд варто розташовувати ліворуч від осі, а розріз - праворуч; при горизонтальній осі симетрії вигляд варто розташовувати зверху, а розріз - знизу від осі.

Рисунок 3.14	Рисунок 3.15

Позначення простих розрізів. Лінію перетину (слід січної площини) позначають розімкнутою лінією товщиною від s до 1,5 s. За ГОСТом довжина штриха 8-20 мм. Рекомендується довжина 8-12 мм. Штрихи цієї лінії проводять на поле креслення так, щоб вони не перетинали контури деталі. Напрямок проектування, прийняте при утворенні розрізу, відзначають тонкою лінією (s/З), перпендикулярної лінії перетину й стрілкою, що впирається, у штрихи лінії перетину; поруч із тонкою лінією, з боку зовнішнього кута, пишуть букву, який позначений даний розріз.

Стрілку проводять на відстані 2- 3 мм від зовнішнього кінця штриха.

Розрізи позначають прописними буквами російського алфавіту, в обох штрихів однієї й тієї ж лінії перетину вказують однакові букви.

Над розрізом роблять напис типу А — А (рис. 3.10).

Прості розрізи, однак, позначають не завжди. Прості розрізи не позначають, якщо січна площина проходить по площині симетрії деталі, а розріз поміщений безпосередньо на місці відповідного вигляду.

На рисунку 3.15 фронтальний і профільний розрізи не позначені, тому що січні площини в обох випадках збігаються із площиною симетрії деталі. Горизонтальний розріз площиною А позначений, тому що площина перетину не збігається із площиною симетрії деталі. Обов'язково також позначати розрізи (незалежно від розташування лінії перетину), якщо вони розміщені не на місці основних видів. Так, простий фронтальний розріз Б — Б, що збігається із площиною симетрії деталі, але розміщений не на місці головного вигляду (рис. 3.16), позначений написом Б-Б. На виді зверху показано, як проходить січна площина Б. Позначення профільного розрізу, що проходить по площині симетрії деталі, у цьому випадку зайво, тому що він розміщений на місці вигляду ліворуч.

Розріз А — А позначений тому, що січна площина А не збігається із площиною симетрії деталі.

Рисунок 3.16

Деяким студентам на початку освоєння курсу проекційного креслення важко орієнтуватися у визначенні лінії перетину і розташування відповідного розрізу. Для правильного рішення подібних питань варто пам'ятати, що якщо розріз виконаний горизонтальною січною площиною, то може бути зображений лише на місці вигляду зверху (у цьому випадку обмежуємося розглядом трьох основних видів), тому що тільки на цьому вигляді проекцюється в натуральну величину все, що розташовано в горизонтальній площині. Позначення лінії перетину горизонтального розрізу може бути зроблене на головному вигляді або вигляді ліворуч.

Аналогічно, вертикальні розрізи можуть бути розташовані: фронтальний - на місці головного виду, а профільний - на місці вигляду ліворуч, позначення лінії перетину вертикальних розрізів може бути зроблене на вигляді зверху, крім того, фронтальний розріз може бути позначений на вигляді ліворуч, а профільний - на головному вигляді.