План

1. Вступ

2. Основна частина

   1. Цивільні процесуальні правовідносини

   2. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин

   3. Підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин

      3. Висновки

      4. Список літератури

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………стор. 3, 4

1. Цивільні процесуальні правовідносини……….…………………………стор. 5, 6

2. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин……………………………………………………………….стор. 6-8

2.1 Норма цивільного процесуального права як передумова виникнення цивільних процесуальних правовідносин ………………………………..стор. 9-15

2.2 Цивільна процесуальна правосуб’єктність як передумова виникнення цивільних процесуальних правовідносин…………………………….....стор. 16-21

2.3 Юридичний факт……………………………………………………...стор. 22-24

3. Підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин……...стор. 25-27

Вступ

Об’єктом курсової роботи є передумови і підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин. Метою курсової роботи є дослідження за яких умов і при яких підставах виникають цивільні процесуальні правовідносини. Мета як теоретична так і практична. Щодо теоретичної сторони роботи, то її метою було поглиблення знань з цивільно-процесуального права, розвиток навичок самостійної роботи, опрацювання літератури з цивільного процесу, виокремлення головного, виділення усіх необхідних моментів роботи, виконання роботи у відповідності з планом. Практична сторона курсової роботи полягає у вивченні усіх тих питань, понять та набуття знань, які можуть застосовуватися надалі не лише під час подальшого навчання, але й застосування певних умінь та навичок в роботі та іншій практичній діяльності. Мета курсової роботи передбачає виконання таких завдань:

• Вивчення поняття цивільних процесуальних правовідносин

• Узагальнення знань про передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин

• Вивчення підстав виникнення цивільних процесуальних правовідносин

• Систематизація отриманих теоретичних знань про передумови і підстави виникнення цивільних процесуальних правовідносин

Актуальність теми. Для виникнення цивільних процесуальних правовідносин необхідною є наявність: а) підстави, б) приводу, в) процесуальних передумов. Тому нам необхідно дізнатися які є підстави і процесуальні передумови щоб знати коли ж виникають цивільні процесуальні правовідносини. Незважаючи на велике практичне значення цих питань в теорії цивільних процесуальних правовідносин вони залишаються найменш розробленими. Частково розглядаються тільки процесуальні передумови виникнення правовідносин, до яких належать норми права, процесуальна правоздатність, юридичні факти. Додатково називаються ще матеріальні правовідносини і підвідомчість справи судові. Зазначені обставини й справді є передумовами виникнення цивільних процесуальних правовідносин, але, як було зазначено з цього приводу, посилання на них зайве, оскільки перераховані вони не всі, а якщо керуватися їх процесуальною суттю, то в одному переліку не можна наводити різнопланові правові категорії, які нерідко поглинають одна одну. Виникнення процесуальних правовідносин правильно пов'язується з потребою наявності процесуальної норми права, яка передбачає названі правовідносини, а також, — щоб його суб'єкти були учасниками процесу в даній справі.

( М. Й. Штефан. Цивільне процесуальне право України. Підручник. К., 2005 )

Цивільні процесуальні правовідносини

При розгляді і вирішенні цивільних справ між судом та іншими учасниками цивільного процесу виникають суспільні відносини. Ці відносини врегульовані нормами цивільно-процесуального права і є цивільно-процесуальними відносинами. Цивільні процесуальні правовідносини - це різновидність правовідносин, які виникають у процесі цивільного судочин­ства на основі норм цивільного процесуального права лише між двома суб'єктами - судом, який розглядає справу, і будь-яким іншим учасником процесу (суд - позивач; суд — відповідач; суд - свідок тощо). Цивільні процесуальні відносини мають низку ознак, які їх характеризують, до таких можна віднести: 1) врегульовані нормами цивільного процесуального права 2) завжди виникають між судом як органом державної влади та іншими учасниками процесу ( відносини субординації ) 3) оформлюють поведінку учасників процесу, яка складається с приводу відправлення правосуддя у цивільних справах 4) мають відносний характер, тобто визначений суб’єктний склад правовідносин з чітким визначенням правового статусу кожного з них 5) виражаються у спеціальній, встановленій законом, цивільній процесуальній формі 6) постійно перебувають у русі, що в цілому складає певну їх систему ( Кілічава Т. М. - Цивільне процесуальне право. Навчальний посібник. - К.: 2007 ) Цивільні процесуальні правовідносини не можуть склада­тися між учасниками процесу поза судом. Це пов'язано з тим, що цивільне процесуальне право не надає учасникам процесу ніяких прав і не покладає на них ніяких обов'язків по відношенню один до одного. Оскільки відсутні цивільні процесуальні обов'язки учасників процесу відносно один одного, то в законі не передбачені правові наслідки на випадок їх невиконання. Суд - обов'язковий учасник цивільних процесуальних правовідносин. Сторони, треті особи, прокурор, державні органи між собою в цивільних процесуальних відносинах не знаходяться. Ці відносини не можуть виникати без участі суду. Суду, як органу державної влади, належить керівна роль у цивільному процесі, а його повноваження відносно інших учасників носять владний характер. Суд залучає громадян і організації до участі в справі, забезпечує виконання ними своїх процесуальних прав і обов'язків, виносить постанови. На відміну від цивільних, сімейних, трудових та інших мате­ріальних правовідносин, які характеризуються рівністю їх учасників, цивільні процесуальні правовідносини є відно­синами влади та підпорядкування. Суд наділений владними повноваженнями, тоді як інші суб'єкти правовідносин таких повноважень не мають. Владний характер повноважень суду не означає, що він є носієм прав, а всі інші - лише носіями обов'язків. Суд наділений обов'язками відносно інших учасників процесу ( приймати позовні заяви, розглядати клопотання тощо ). Процесуальні права і обов'язки суду та інших учасників процесу пов'язані між собою, а інтереси суду не повинні суперечити інтересам інших учасників правовідносин.( Чорнооченко С. І. - Цивільний процес: Вид 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. — К.: 2005 )

2. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин

Серед вчених-процесуалістів немає одностайності не тільки щодо термінології, але й щодо змісту зазначених понять. Одні вважають, що передумовами виникнення зміни і припинення цивільних процесуальних правовідносин є норми цивільного процесуального права, правоздатність учасників, юридичні факти. Інші – що підставою виникнення цивільних процесуальних правовідносин є передбачені законом юридичні факти, а основною передумовою є процесуальний закон.

Для виникнення цивільних процесуальних правовідносин необхідною є наявність: а) підстави, б) приводу, в) процесуальних передумов. Виникнення, розвиток і припинення цивільних процесуальних правовідносин залежить від певних умов, які в юридичній науці називають передумовами виникнення правовідносин. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин — це обставини процесуально-правового характеру (юридичні факти), наявність (відсутність) яких є необхідною для реалізації права на звернення до суду за захистом порушеного або оспорюваного суб'єктивного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу, тобто для порушення справи в суді першої інстанції, в стадіях апеляційного і касаційного провадження, по перегляду рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами.( М. Й. Штефан. Цивільне процесуальне право України. Підручник. К., 2005 )

Правовідносини виникають і розвиваються за певних передумов. У теорії права виділяють два види передумов виникнення правовідносин:

1)  матеріальні (загальні) передумови:

- у вузькому значенні — це певні інтереси або блага, що пов'язують суб'єктів права (не менше двох) як учасників правовідносин;

- у широкому значенні — система соціальних, економічних, політичних, ідеологічних обставин, що спричиняють об'єктивну необхідність у правовому регулюванні суспільних відносин; встановлення доцільних відносин між суб'єктами через надання їм юридичних прав, повноважень (посадовим особам), а також покладання юридичних обов'язків і відповідальності;

2)  юридичні (спеціальні):

•    норма права;

•    правосуб'єктність (праводієздатність);

•    юридичний факт (може розглядатися і як передумова правовідносин, і як їх структурний елемент). Проте, існує інша думка стосовно того, що необхідно для виникнення цивільних процесуальних правовідносин. Так, Комаров В.В вважає, що для виникнення цивільних процесуальних правовідносин обов’язкова наявність:

а) підстава – це факти з настання і завдяки настанню яких виникає цивільний процес: пред’явлення заяви і скарги;

б) цивільні процесуальні правовідносини виникають з приводу необхідності захисту порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу;

в) передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин – це обставини процесуально-правового характеру, наявність яких є необхідною для реалізації права на звернення до суду за захистом порушеного чи оспорюваного суб’єктивного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу. ( Див. Комаров В.В. Цивільне процесуальне право України. Х. – 1999)

( М. Й. Штефан. Цивільне процесуальне право України. Підручник. К., 2005, Стаття 122 ЦПК) Передумови реалізації права на пред'явлення позову були широко розроблені в науці цивільного процесу. їх систему становлять обставини, відтворені у ст. 136 ЦПК України 1963 р.: правоздатність сторін, підвідомчість справи судові; відсутність рішення, що набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав або ухвали суду про прийняття відмови позивача від позову чи про затвердження мирової угоди сторін; відсутність договору між сторонами про передачу даного спору на вирішення третейського суду; додержання встановленого попереднього позасудового порядку розгляду спору; відсутність У провадженні суду тотожної справи; підсудність справи судові; дієздатність особи, яка подає заяву; наявність повноваження у представника на подачу заяви від імені заінтересованої особи. До цього переліку в літературі включаються додатково такі передумови, як процесуальна заінтересованість сторін, правовий характер вимоги, наявність спору про право цивільне, відсутність прямої заборони на судовий захисті. Щодо останньої передумови, то вона охоплюється підвідомчістю справи, а попередні три характеризують наявність приводу для виникнення цивільних процесуальних правовідносин.