Тема 7: Відповідальність суб’єктів комерційної діяльності

Юридична відповідальність виконує в суспільстві важливі функції – попереджувальну, репресивну (каральну), компенсаційну (поновлення у межах можливого порушених прав потерпілих). Вона є важливим елементом механізму забезпечення правопорядку у сфері комерційної діяльності. Опрацьовуючи матеріал цієї теми, слід зосередитися на характеристиках (суб’єктах, підставах виникнення, порядку застосування, переліку санкцій тощо) трьох видів юридичної відповідальності – господарсько-правової, адміністративної та кримінальної.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договорами.

Господарсько-правова відповідальність передбачена за порушен­ня, вчинені в сфері господарської (в тому числі підприємницької) діяльності «учасниками господарських відносин», до яких, зокрема, належать суб'єкти господарської діяльності (юридичні та фізичні осо­би – суб'єкти підприємницької діяльності). У сфері господарюван­ня фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, посадові (службові) особи суб'єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб, а також органів державної влади та управління, крім госпо­дарсько-правової відповідальності за певні правопорушення можуть притягатися до адміністративної та кримінальної (а працівники цих осіб незалежно від наявності у них статусу посадової (службової) особи – до дисциплінарної та матеріальної) відповідальності.

Частина 3 ст. 216 ГК України визначає принципи господарсько-правової відповідальності, згідно з якими:

• потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

• сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;

• у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері госпо­дарювання.

За невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено ГК України та іншими законами. Засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами.

Господарсько-правова відповідальність здійснюється шляхом накладання господарських санкцій. Господарські санкції – це за­ходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ст. 217 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ст. 224 ГК України). Під збитками, в свою чергу, розуміють витрати, понесені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею дохо­ди, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

• вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, виз­начена відповідно до вимог законодавства;

• додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

• неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

• матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учас­ник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, сан­кції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно зі ст. 232 ГК України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Проте законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Відповідно до ст. 235 ГК України оперативно-господарськими санкціями є заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання, що застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором, причому незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

У господарських договорах сторони можуть передбачати застосування, зокрема, таких видів оперативно-господарських санкцій:

• одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це у разі порушен­ня зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи вико­нання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

• відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття по­дальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо);

• встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додат­кових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка по­рушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

• відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною.

Опе­ративно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Оперативно-госпо­дарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 238 ГК України адміністративно-господарськими санкціями є заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єктом господарювання та ліквідацію наслідків порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Вони можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у вигляді: вилучення прибутку (доходу); накладання адміністративно-господарського штрафу; стягнення зборів (обов'язкових платежів); зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання; застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування ін­дивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом гос­подарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом госпо­дарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта госпо­дарювання тощо. Іншими законами (крім ГК України), відповідно, можуть бути встановлені інші адміністративно-господарські санкції.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через 1 рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Адміністративна і кримінальна відповідальність у сфері комерційної діяльності відрізняються від господарсько-правової відповідальності насамперед своїм суб’єктним складом.

До адміністративної відповідальності за порушення у сфері господарювання притягаються фізичні особи – посадові (службові) особи суб'єктів підприємницької діяльності, посадові (службові) особи органів державної влади і управління, а також фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності. На юридичних осіб заходи адміністративної відповідальності накладатися не можуть.

Діяння, за вчинення яких передбачена адміністративна відповідальність, містяться виключно у законах, до яких, зокрема, належить Кодекс України про адміністративні правопорушення. Глава 12 Кодексу присвячена адміністративним правопорушенням, що вчиняються в сфері торгівлі, громадського харчування, послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності.

Кримінальна відповідальність за злочини у сфері господарської (в тому числі підприємницької) діяльності передбачена розділом VII Кримінального кодексу України і застосовується лише до фізичних осіб, в тому числі тих, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.

Лекційне заняття

План

1. Господарсько-правова відповідальність суб'єктів комерційної діяльності: поняття, ознаки, функції, підстави. Господарські санкції.

2. Адміністративна відповідальність у сфері комерційної діяльності.

3. Кримінальна відповідальність у сфері комерційної діяль­ності.

Семінарське заняття

Питання для обговорення

1. Господарсько-правова відповідальність суб'єктів комерційної діяльності: поняття, ознаки, функції, підстави. Господарські санкції.

2. Адміністративна відповідальність у сфері комерційної діяльності.

3. Кримінальна відповідальність у сфері комерційної діяль­ності.

Самостійна робота

Питання для самостійного опрацювання

1. Межі господарсько-правової відповідальності. Зменшення розміру і звільнення від відповідальності.

2. Відшкодування збитків: склад і розмір, умови і порядок застосування.

Глосарій: господарсько-правова відповідальність, господарське правопорушення, договірне правопорушення, позадоговірне правопорушення, презумпція вини боржника, солідарна відповідальність, регрес, господарсько-правові санкції, відшкодування збитків, штрафні санкції, неустойка, штраф, пеня, оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції, кримінальна відповідальність, адміністративна відповідальність.

Завдання для самостійної роботи та самоконтролю знань:

1. Ознайомитися з рекомендованими джерелами і літературою до теми та підготувати опорний конспект питань для обговорення на семінарському занятті.

2. Скласти термінологічний словник до теми і підготуватися до понятійного диктанту.

3. Розробити структурно-логічну схему «Види господарських санкцій».

4. Виконати тестові завдання:

1. Застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції у господарський договір:

а) можуть бути включені за згодою сторін;

б) не можуть бути включені;

в) можуть бути включені лише в разі, коли виробником є державне підприємство;

г) можуть бути включені за дозволом Міністерства економіки України.

2. Одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це у разі порушен­ня зобов'язання другою стороною належить до:

а) штрафних санкцій;

б) оперативно-господарських санкцій;

в) адміністративно-господарських санкцій;

г) грошових санкцій.

3. До адміністративної відповідальності за порушення у сфері господарювання притягаються:

а) посадові (службові) особи суб'єктів підприємницької діяльності;

б) юридичні особи публічного права;

в) юридичні особи приватного права;

г) підприємства усіх форм власності.

Індивідуальні завдання для самостійної роботи

Теми презентацій, рефератів:

1. Оперативно-господарські та адміністративно-господарські санкції: порівняльна характеристика.

2. Відшкодування збитків: проблемні аспекти юридичної практики.

3. Декриміналізація правопорушень у сфері комерційної діяльності.