- •Патологічна фізіологія загальна патологія
- •Суми - 2013
- •Тема 1.1: Аналіз рефлекторної дуги під час дії патогенних подразників.
- •1.Рефлекторна затримка дихання у кроля при дії аміаку.
- •9.Висновок:
- •2. Дія адреналіну на серце і периферичні судини жаби.
- •Тема 1.2: Досліди на тваринах із визначенням ролі причинних, сприятливих та допоміжних факторів, а також характеру місцевих та загальних дій високої та зниженої температури.
- •1.Вивчити в експерименті патологічний вплив підвищеної та пониженої температури зовнішнього середовища на серцеву та дихальну функції організму
- •2.Місцева дія тепла на вухо кроля
- •3.Місцева дія холоду на вухо кроля
- •Тема 1.3: Досліди на тваринах із визначенням ролі причинних, сприятливих та допоміжних факторів, а також характеру місцевих та загальних дій підвищеного та пониженого атмосферного тиску.
- •Тема 1.4: Бар’єрні пристосування організму. Адсорбція елементами рес сторонніх речовин, введених у кров.
- •1.Компенсація дихання при видалені легень у жаби.
- •2.Затримка органами рес жаби 1,5 % хлорного заліза.
- •Тема 2.1: Роль компонентів імунної реакції в її розвитку.
- •2.Вивчення фагоцитозу на прикладі одноклітинних організмів.
- •Тема 2.2: Вивчення порушень проявів артеріальної гіперемії .
- •1. Моделювання нейропаралітичної артеріальної гіперемії.
- •2. Моделювання міопаралітичної гіперемії на язиці жаби.
- •3. Моделювання дійсного стазу у судинах брижі жаби.
- •Тема 2.3: Тромбоз та емболія.
- •1.Моделювання утворення червоного коагуляційного тромбу в судинах язика жаби.
- •2.Моделювання білого аглютинаційного тромбу.
- •Тема 2.4: Тромбоз та емболія.
- •1.Моделювання мікроскопічної картини розвитку жирової емболії в судинах різних органів жаби ( язика, брижі, плавальної перетинки).
- •Тема 2.5: Запалення реакція нормального та денервованого вуха кроля.
- •1.Вивчити причини, механізм розвитку, наслідки запалення, його особливості у різних видів тварин
- •2.Встановлення розладу кровообігу і мікроциркуляції у вогнищі запалення.
- •Тема 3.1: Експериментальне відтворення гіпотермії, гіпертермії, гарячки.
- •1.Зміни терморегуляції
- •2.Зміни дихання
- •3.Зміни серцевої діяльності
- •4.Зміни системи крові у тварин у разі гарячки.
- •Тема 3.2: Особливості основного обміну у лабораторних тварин уразі гарячки.
- •1.Виготовлення мазків крові для вивчення морфологічних змін.
- •2.Кількісне визначення кетонових тіл у сечі
- •Тема 3.3: Порушення кислотно - лужної рівноваги.
- •1.Ацидоз і алкалоз.
- •2.Визначення лужного резерву крові у тварин з експериментальним ацидозом і алкалозом різного походження.
- •Література
Тема 1.1: Аналіз рефлекторної дуги під час дії патогенних подразників.
(2 години)
План.
1.Рефлекторна затримка дихання у кроля при дії аміаку.
2.Дія адреналіну на серце і периферичні судини жаби.
Мета заняття: Показати значення експериментального методу у вивченні патологічних процесів. Зіставити різні методики та виявити перевагу і недостатність гострих та хронічних експериментів в залежності від характеру проведення досліду; оволодіти методами поставлення гострого експерименту.
Студент повинен уміти: реєструвати дихання у кроля; поводитись з їдкими хімічними речовинами; аналізувати роботу рефлекторної дуги.
( 1. Практикум А. Й. Мазуркевич Патфізіологія с/г тварин 1991р. стор.15-28 ;
2. Практикум С.І. Лютинський стор.5-11
3. Практикум А. Й. Мазуркевич,В.Б. Данілов, Н.В.Куц Патфізіологія тварин 2003р. стр.15-28)
Відпрацювати методику введення різних препаратів дослідним тваринам
1. Жабі під шкіру вводять рідину у спинний лімфатичний мішок. Для цього жабу до голови обмотують марлевою серветкою, беруть її в ліву руку, у правій тримають шприц і вколюють голкою під шкіру голови жаби в каудальному вводять 0,5 мл ізотонічного 0,9% розчину натрію
2. Кролю для моделювання патологічних процесів вводять різні розчини в крайову вену вуха. Вистригають шерсть із зовнішньої поверхні вуха над кровоносними судинами. Ватою, змоченою 70% розчином етилового спирту протирають шкіру. Знаходять вену та передавлюють її двома пальцями нижче місця ін’єкції. Вона набухає, збільшується в розмірі, стає рельєфною, добре видима. Шприц з 1 мл фізрозчину тримають у правій руці. Коротку тонку голку тримають зрізом наверх, нахиляють до поверхні шкіри і уривчастим рухом проколюють її біля вени. Становлять голку більш полого і користуючись рухомістю шкіри, направляють її у судину, обережно проколюють. Якщо голка потрапила у велику вену, то при слабкому відтягуванні поршня в шприц потрапляє крапля крові. Припиняють передавлювати вену і повільно вводять розчин в судини. Підшкірно препарати вводять кролям в область лопатки. В / м’язове — в м’язи стегна. При введенні рідини в шлунок і кишечник використовують утримувач, для фіксації щелепів. В отвір даного приладу, вводять гумовий зонд, злегка змащений вазеліном. За допомогою Д`юара вливають рідину /50мл/ підігріту до 40 С.
У товстий відділ кишечнику препарати вводять ректально. Спринцівку вставляють у пряму кишку і вливають 20-ЗОмл рідини.
3. Собаці в/венну ін’єкцію роблять через підшкірну малу вену стегна на обмеженому відрізку поверхні скакового суглоба. В місці розташування судин з шкіри вистригають шерсть, її поверхню змазують 5%спиртовим розчином йоду. На стегно накладають гумовий джгут.
4. Білим крисам та мишам ін’єкції різних препаратів в кров проводять через хвостову вену. Тварин розташовують у плексигласову клітку, для розширення судин хвіст опускають на 2-3 хв. у теплу воду /40/ С, висушують марлевою серветкою, обтирають 70% розчином етилового спирту. Притримують кінчик хвоста лівою рукою, в праву беруть шприц з фізрозчином. Тонкою голкою спочатку шкіру проколюють на латеральній поверхні хвоста, а потім стінку судин. Крисам, мишам та морським свинкам роблять також підшкірні і в/черевні ін’єкції рідин для чого вистригають шерсть з місця уколу і протирають його 70% розчином етилового спирту.
5. У птиці місцем для внутрішньовенного введення препаратів є підкрильцова вена. З внутрішньої поверхні крила знаходять судини, у цьому місті вищипують пір’я. Шкіру протирають 70% р-ном етилового спирту. Лівою рукою в області ліктьового суглоба притискають центральний кінець судин, а в периферичній, проколовши шкіру, вводять ін’єкційну голку в напрямку до серця. Вводять рідину.
6. Коням, великій і малій рогатій худобі вводять в яремну вену: У верхній частині середньої треті шиї по ходу яремного жолоба; вистригають шерсть, шкіру змазують 5% спиртовим розчином йоду; нижче місця ін’єкції стискають вену джгутом; рідину вводять за допомогою шприца “ЖЕНЕ”. Місце проколу шкіри обробляють знов спиртовим розчином йоду.
Великим тваринам препарат вводять під шкіру, де добре розвинена клітковина, але мало нервів і великих кровоносних судин: бокова поверхня грудини, за лопатками, задня частина шиї, зовнішня поверхня стегна. Місце ін’єкції дезінфікують.
7. Свиням розчини препаратів вводять у кров через вену вуха. Дезінфікують 70% розчином етилового спирту. Голку вколюють у напрямку до голови. Підшкірні ін’єкції роблять в
області основи вушної раковини. В/ м’язові — в область зовнішньої поверхні стегна.
Оволодіти навичками наркотизування і фіксації дослідних тварин:
котів, щурів, мишей, морських свинок розташовують у закритому посуді /скляний ковпак/, куди кладуть вату, змочену ефіром для наркозу.
Для кролів і собак готують інгаляційні маски.
Для наркозу жаби, частіше використовують 10% розчин етилового спирту з ефіром. Розруйновують головний, або спинний мозок /спинальна жаба/. В отвір між затилковою кісткою і першим хребцем в череп вводять препарувальну голку і розруйновують мозок. Для розруйнування мозку голку повертають на 180 і вводять в хребцевий канал. Через 10-15 хвилин проводять досліди.
Жаб наркотизують.
1. Занурюванням на 5-8 хв. у 10% р-н етилового спирту.
2. Інгаляцією парів ефіру під скляною воронкою.
3. Ін’єкцією в спинний лімфатичний мішок одного з розчинів:
а) 5% р-н хлоралгидрату / 1,5-2мл/.
б) 1% р-н гексиналу /0,5мл/.
в)10 %р-н уретану/1-1,5мл/.
г)25%р-н етанолу/2мл/
А. Морських свинок наркотизують.
1) 30% р-н уретану з розрахунку І г/кг в/черевна.
2).5% р-н етаналу натру ЗО мг/кг в/черевна.
3). 7% р-н хлоралгидрату ЗО мг/кг під шкіру.
Фіксація тварин
Жаби—на пробковій, або дерев’яній дошці приколюють
кінцівки голками.
Морських свинок, мишей, щурів спостерігають у тераріумах, під скляним ковпаком або використовують клітки з плексигласового скла. Кролів та котів на спеціальному операційному столику. Кінцівки прив’язують марлевими бинтами, для фіксації голови використовують головоутримувач.
Кролів і котів без наркозу розташовують в дерев’яні клітини з ґратами.
Собакам надягають намордник або пов’язку, яка утримує щелепи у зімкнутому стані. Під наркозом на операційному столику.
Вівці і свині розташовуються на Павловському станку. Наркотизованих—на операційному столику.
Коням накладають закрутку на верхню губу.
Коров та биків фіксують спеціальними методами або у станках. Можливий спосіб фіксації стискання носової перегородки спеціальними щипцями, або пальцями.
Курей розташовують в металеву клітку з ґратами.
