4.2. Фотографія робочого дня

Фотографія робочого часу – це засіб вивчення шляхом спостереження і виміру всіх без винятку затрат часу протягом певного робочого дня або деякої її частини.

Головне завдання фотографії робочого дня полягає у виявленні витрат робочого часу протягом зміни, визначення причин, що викликають ці витрати, і розробленні необхідних організаційно – технічних заходів для їх усунення. За допомогою фотографії робочого дня виявляють явні витрати робочого часу, аналізують їх причини і розробленні організаційно – технічні заходи для їх ліквідації.

Проектується раціональна організація робочих місць, одержують вихідні дані для розроблення нормативів часу обслуговування, нормативів чисельності, обчислюють відсоток виконання завдання, виявляють застарілі і помилкові норми часу, виявляють фактичне завантаження робітників і устаткування та виробничі можливості устаткування, отримують вихідний матеріал для запровадження більш раціональних форм організації праці.

Етапи фотографування:

- підготовка до проведення спостережень;

- власне спостереження;

- обробка даних;

- висновки і розробка конкретних організаційно – технічних засобів;

- контроль запровадження заходів;

Фотографія, як правило проводиться в поточному часі з фіксацією часу виконання кожного руху, дії операції в цілому.

На підставі аналізу фотографія проектується баланс робочого часу, який використовується для встановлення витрат підготовчо–заключного, оперативного часу, часу на обслуговування робочого часу, часу на відпочинок і особисті потреби.

Визначають можливість ущільнення робочого часу:

_(4.2)

де α_у- коефіцієнт можливого ущільнення робочого часу; - нормативний час; - допустимий баланс часу; - час спостереження.

У результаті ущільнення робочого часу може підвищуватись продуктивність праці:

_(4.3)

Відсоток підвищення продуктивності праці:

_(4.4)

Залежно від об’єкта спостереження розрізняють фотографії:

- часу роботи устаткування;

- використання часу працівників (індивідуальна і групова фотографія);

- виробничого процесу.

За індивідуальною фотографією визначають використання часу даним працівником.

Групове фотографування робочого часу використовують при бригадній організації праці.

Масова фотографія використовується з метою визначення витрат часу великої кількості робітників.

Різновидом фотографії є самофотографія – працівник сам фіксує величину витрат робочого часу і причини їх виникнення. Сприяє залученню всіх працівників до активної участі у виявленні і усунення витрат часу.

Щоб забезпечити достовірність результатів визначається необхідна кількість спостережень:

_(4.5)

де п – кількість елементів витрат робочого часу; - допустима відносна похибка результатів спостережень ( =1 – 10%).

Фотографія часу використання устаткування – це спостереження за його роботою і перервами в ній з метою одержання даних для обґрунтування затрат часу на обслуговування.

Фотографія виробничого процесу - це одночасне витрачення робочого часу виконавців, використання устаткування і режимів роботи.

На заключному етапі проводиться опрацювання даних фотографії робочого дня (проводиться не менше 3 - ох), їх аналіз розробляються організаційно – технічні заходи щодо усунення затрат робочого часу і проектується нормативний баланс робочого часу за зміну.