- •1.1. Суть менеджменту та управління
- •1.2. Організація
- •1.3. Планування
- •1.4. Мотивація
- •2.1. Виробництво і його організація
- •2.2. Загальні закони організації
- •3.1. Виробничі системи. Особливості виробничих систем
- •3.2. Принципи організації виробничих систем
- •3.3. Принципи розвитку виробничих систем
- •4.1. Хронометраж часу
- •4.2. Фотографія робочого дня
- •4.3. Організація виробничого процесу за часом
- •5.1. Суть і завдання технічного нормування
- •5.2. Види норм витрат праці та їх класифікація
- •5.4. Залежність між нормою часу і нормою виробітку
- •5.5. Методи нормування витрат часу
- •5.6. Призначення та класифікація нормативів праці
- •5.7. Трудомісткість продукції
- •6.1.Організація ремонту, монтажу обладнання
- •6.2. Визначення обсягів ремонтних робіт
- •6.3.Норми витрат електроенергії на ремонтних роботах
- •7.1. Персонал
- •1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)
- •2. Професіонали
- •4. Технічні службовці
- •Найпростіші професії - це найпростіші професії (роботи), що потребують знань для виконання простих завдань з використанням ручних інструментів, в деяких випадках із значними фізичними зусиллями.
- •7.2. Кадри промисловості
- •9.1. Режим роботи гірничого підприємства
- •9.3. Тривалість робочого тижня, робочого дня
- •10.1. Режим праці та відпочинку
- •10.2. Методика вибору оптимального режиму роботи
- •11.1. Циклічність виробничого режиму та її зв’язок з ритмом. Ритмічність роботи гірничого підприємства
- •11.2. Основні фактори безперервності та інтенсивності
- •11.3. Аналіз і оптимізація ритмічності процесу
- •12.1. Складові планування
- •12.2. Принципи та методи планування діяльності підприємства
- •13.1. Річний план
- •13.2. Оперативне планування виробництва
- •13.3. Оперативне планування, приймання й контроль робіт при виробництві фрезерного торфу
- •13.4. Мережеві графіки
- •13.4. Аналіз мережевого графіка (мг)
- •16.1. Поняття управління та самоврядування трудового колективу
- •16.2. Функції управління
- •17.1. Структури організації
- •17.2. Організаційна структура управління, її сутність та елементи
- •17.3. Типи організаційних структур управління
- •18.1. Процес управління
- •18.2.Зміст процесу управління
- •18.3. Управлінські процедури
- •18.3. Особливості процесу управління
- •21.1. Продуктивність праці
- •21.2. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •21.3. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •21.4. Програми управління продуктивністю праці на підприємстві
18.3. Управлінські процедури
Кожен елемент процесу управління реалізується за допомогою взаємозалежних управлінських процедур. Виділяють такі управлінські процедури (див. рис. 2):
> визначення цілі; > інформаційне забезпечення; > аналітична діяльність;
> вибір варіантів дій; > реалізація рішень.
Визначення цілі як процедура покликана забезпечити постановку конкретної цілі (якщо ціль не поставлена) або з'ясування її сутності, пов'язаної з перебігом процесу управління.
Жоден процес управління не може бути здійснений без процедури визначення цілі. Управління без цілі не існує.
Процедура визначення цілі дає змогу:
> організувати і пояснити весь діапазон явищ, пов'язаних з об'єктом, підсистемою або підприємством у цілому;
> передбачити поведінку об'єкта, підсистеми або підприємства;
> оцінити розумність рішень заздалегідь;
> менеджерам усіх рівнів проаналізувати власну роботу у процесі управління й у результаті поліпшити її.
Як видно з рис. 2, процедура визначення цілі необхідна і для з'ясування сутності і змісту ситуації, що виникла. Будь-яка ситуація має порівнюватися з ціллю, на досягнення якої вона може вплинути.
Інформаційне забезпечення являє собою управлінську процедуру відносно предмета процесу управління — інформації, яка адекватно відображає характеристику цілі і вплив ситуації, що виникла, на її досягнення.
До цієї процедури входять операції зі збору необхідної інформації, її систематизації й обробки. Така процедура являє собою процес комунікацій.
Аналітична діяльність у процесі управління характеризує сукупність операцій, пов'язаних з оцінкою стану керованого об'єкта, підсистеми чи підприємства (залежно від виду процесу), пошуком шляхів поліпшення, або усунення небажаних впливів із боку ситуації, що виникла. Аналізується також сама ситуація, причини її виникнення і можливі наслідки її впливу. Для цього використовується зібрана й оброблена інформація про конкретну ціль і чинники, що викликали управлінську ситуацію. Аналітична діяльність "обслуговує" всі елементи процесу управління, надаючи можливі варіанти перебігу процесу управління.
Вибір варіантів дій. Зміст цієї управлінської процедури залежить від складності ситуації, що виникла. Для вироблення реакції на вплив ситуації необхідно визначити найадекватніші варіанти дій. Процедура вибору альтернатив є обов'язковою у процесі управління, але вона не обов'язково приводить до вбору тільки найкращого рішення.
Якщо проблема не дуже складна і була правильно оцінена, зробити вибір правильного рішення досить просто.
У разі складних і взаємозалежних ситуацій до уваги необхідно брати безліч компромісних варіантів, і якщо аналітична процедура була виконана недостатньо, то можливо, що жодна альтернатива не може бути найкращою. Бувають випадки, коли навіть додаткова аналітична робота не дає задовільних альтернатив.
У цих випадках до виконання беруть ту альтернативу, що є прийнятною, але не обов'язково найкращою.
Реалізація рішення. Реальна цінність рішення стає очевидною тільки після його
здійснення. Процес управління закінчується, якщо він вплинув на об'єкт управління як результат конкретної роботи виконавця. Тому процедура реалізації рішення потребує від менеджера не лише ухвалення прийнятного рішення, а й обов'язкової організації його виконання, тобто він повинен залучити до цього процесу конкретних виконавців. Якщо цього не буде зроблено, такий процес управління не має реального змісту, і на його здійснення (виконання попередніх процедур) не варто витрачати ресурси.
Зворотний зв'язок. Згідно з рис.18.2 процес управління містить, крім перелічених
елементів зворотний зв'язок. Порівняння результату, отриманого від реалізації обраної альтернативи рішення, з ціллю, заради досягнення якої здійснювався процес управління, можливе тільки за допомогою встановлення зворотного зв'язку.
Зворотний зв'язок дає змогу оцінити результати здійсненого процесу управління і, у разі потреби, скоригувати результат, поки організації ще не завдано значного збитку.
Основу всіх управлінських процедур становить інформація за допомогою людської мови, документів або відповідних технічних засобів. Тому інформаційне забезпечення необхідне при виконанні всіх управлінських процедур. Предметом процесу управління є інформація, яку менеджери і виконавці використовують для його здійснення.