10.2. Методика вибору оптимального режиму роботи

Режим праці та відпочинку регламентується Кодексом законів «Про працю» України. Для збільшення періоду стійкої працездатності наукою і практикою рекомендовано:

- для однозмінної роботи початок робочого дня доцільно встановлювати не раніше 8-ї та 9-ї години ранку;

- при двозмінній роботі, починати не раніше 6:30 і закінчувати не пізніше 24:00;

- при трьохзмінній роботі, третю зміну недоцільно починати пізніше 24:00.

При раціоналізації змінних режимів праці і відпочинку для скорочення періоду впрацьовування, перед початком зміни застосовують зарядку і музику; обідня перерва повинна надаватись приблизно всередині зміни, а її тривалість в межах 45-60хв. Більш коротка перерва є небажаною, так як не відбувається достатньо повного відновлення працездатності. Періодичність та тривалість внутрішньо-змін-них перерв повинна бути регламентована і залежати від характеру роботи, інтенсивності і важкості праці (вночі – довші і частіші перерви), а при спостережені за роботою машин, час на відпочинок зменшувати але робити відпочинок активним.

Головною проблемою тижневого режиму є питання змінності. При складанні тижневого режиму, необхідно керуватися типовими графіками.

У річному режимі необхідно забезпечити нормальне функціонування виробництва, а для працюючих – повноцінний відпочинок. Більш ефективним є відпочинок в літні місяці року.

ЛЕКЦІЯ 11. ЦИКЛІЧНІСТЬ ВИРОБНИЧОГО РЕЖИМУ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗОК З РИТМОМ. РИТМІЧНІСТЬ РОБОТИ ГП. АНАЛІЗ І ОПТИМІЗАЦІЯ РИТМІЧНОСТІ ПРОЦЕСУ

11.1. Циклічність виробничого режиму та її зв’язок з ритмом. Ритмічність роботи гірничого підприємства

Безперервний режим роботи виробництва характеризується циклічністю виконання робіт.

Цикл – взаємопов’язані технологічні операції, необхідні для випуску визначеного виду продукції.

В деяких випадках наступний процес не можливо розпочати слідом за закінченням попереднього процесу з технологічних вимог. Його називають технологічною перервою. Іноді між суміжними процесами необхідно зробити перерву, пов’язану з очищенням поверхні (від пнів) – організаційними.

Для організації безперервного виробництва, використовують наступні принципи:

- встановлення одного або декількох типів виробів близьких між собою за конструктивними особливостями, технологією і габаритами;

- розподіл процесу на рівні або кратні за трудомісткістю операції;

- встановлення доцільної послідовності операцій розподіленого процесу з наступним поєднаннями взаємопов’язаних процесів у загальний сукупний процес;

- виконання на кожному робочому місці однієї або невеликої кількості технологічно-споріднених операцій;

- оснащення робочих місць спеціальним обладнанням, інструментами і пристроями, з метою високопродуктивного виконання закріплених за цим робочим місцем операцій;

- розрахунок основних параметрів виробництва з урахуванням забезпечення одночасності суміщення виконуваних робіт, узгодженості між виконанням окремих робіт і кількістю машин, робочих бригад.

Основою організації безперервного виробництва є принцип ритмічності, який полягає у забезпечені випуску за рівні проміжки часу тієї самої або рівномірно зростаючої кількості продукції на всіх стадіях і операціях виробничого процесу.

Ритмічність виробничого процесу є однією з основних передумов раціонального використання всіх елементів і забезпечується високотехнологічною дисципліною, раціональною організацією і забезпеченістю робочих місць, надійною роботою устаткування із застосуванням прогресивних систем оперативного виробничого планування і управління.

Ритмічна робота видобувних ділянок дозволяє рівномірно завантажити всі транспортні ланки, повно використовувати існуюче обладнання та робітників, забезпечити рівномірне та стабільне відвантаження корисної копалини споживачам.

Ритмічність роботи підприємства в цілому характеризується не тільки рівномірністю видобування корисної копалини, але й ритмом самого виробництва, тобто підтримуванням певної швидкості виконання робочих процесів, погодженості окремих виробничих ланок.

Ритм – це час, протягом якого випускається продукція циклу.

Ритмічність не завжди означає рівномірність, бо планові завдання не можна розподілити порівну, наприклад, за місяцями року, також через сезонність виробництва і прогнозоване наростання обсягів виробництва.

Рівень ритмічності характеризується співвідношенням суми недоданої продукції і запланованого її обсягу Відсутність ув'язки між окремими процесами викликає тривалі простої, а отже нерівномірність випуску продукції.