6.3.Норми витрат електроенергії на ремонтних роботах
Загальний обсяг енергії, витрачений підприємством умовно поділяється на 2 частини: яка залежить від обсягу робіт і яка не залежить(постійна) від обсягів робіт.
(6.6)
Витрати перемінної частини можна визначати сумарно, на основі часу роботи устаткування або, більш точно, за зведеними нормами.
Постійна частина визначається за нормативами освітлення вентиляції і т.д.
Силова електроенергія для виробничих цілей залежить від потужності обладнання і визначається:
кВт·год.
(6.7)
де
-
сумарна потужність встановлених
електродвигунів, кВт;
-
ефективний фонд часу роботи обладнання
за плановий період роботи, год.;
-
коефіцієнт завантаження обладнання;
-
середній коефіцієнт одночасної роботи
споживачів енергії;
-
коефіцієнт корисної дії електромережі;
-
коефіцієнт корисної дії електродвигунів.
Електроенергія на освітлення визначається за формулою:
кВт·год.
(6.8)
де
-
кількість світильників, шт.;
-
середня потужність одного світильника,
Вт;
-
норма освітлення 1м2
площі, Вт;
-
площа будівлі, що освітлюється, м2.
ЛЕКЦІЯ 7. РОБОЧІ КВАЛІФІКАЦІЇ ЯКІ ЗАДІЯНІ У ТЕХНОЛОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ. МЕТОДИ РОЗРОРБКИ Й УСТАНОВЛЕННЯ НОРМ ВИТРАТ ПРАЦІ
7.1. Персонал
Відповідно до Державного класифікатора професій ДК003-95
Робота - певні завдання та обов'язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.
Професія - здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації.
Кваліфікація - здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи. Кваліфікація визначається рівнем освіти і спеціалізацією. У дипломі спеціаліста (молодшого спеціаліста) чи іншому документі про професійну підготовку кваліфікація визначається через назву професії (інженер-механік, економіст, токар, секретар-стенографістка тощо).
Необхідний рівень освіти досягається завдяки реалізації освітніх, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки і має в цілому відповідати колу та складності професійних завдань та обов'язків.
Спеціалізація пов'язана як з необхідною галуззю знань, використовуваними інструментами чи устаткуванням, так і з вироблюваною продукцією чи надаваними послугами і відповідає більш-менш деталізованому колу професійних завдань та обов'язків.
Кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду робітників, здатних виконувати відповідні завдання та обов'язки. Професії, пов'язані з виконанням робіт високої кваліфікації, вимагають від особи кваліфікації на рівні молодшого спеціаліста. До професій, пов'язаних з виконанням робіт низької кваліфікації, належать професії з діапазоном тарифних розрядів, верхня межа якого не перевищує третього розряду. Інші професії стосуються професій, пов'язаних з виконанням робіт середньої кваліфікації.
Персонал поділяється на 5 категорій:
1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)
Це професії, що пов'язані з:
- визначенням та формуванням державної політики, законодавчим, регулюванням;
- вищим державним управлінням;
- правосуддям та прокурорським наглядом;
- керівництвом об'єднаннями підприємств, підприємствами, установами, організаціями та їхніми підрозділами незалежно від форм власності та видів діяльності.