
- •Розділ 1 Предмет, метод і завдання статистики
- •1.1. Предмет загальної теорії статистики
- •1.2. Стадії і методи статистичного дослідження
- •1.3. Завдання загальної теорії статистики
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Розділ 2 Організація статистичного спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження і його завдання
- •2.2. Основні організаційні форми, види і способи статистичного
- •2.3. Помилки статистичного спостереження і способи контролю
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 3 зведення і групування статистичних даних
- •3.1. Зміст і завдання статистичного зведення
- •3.2. Зміст і завдання статистичних групувань
- •3.3. Основні правила утворення груп
- •3.4. Групування з використанням засобів Місrоsоft Ехсеl
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 4 узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Види і значення узагальнюючих статистичних показників
- •4.2. Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру
- •4.3. Види відносних величин, способи їх обчислення та форми
- •4.4. Розрахунок узагальнюючих статистичних показників засобами ms Excel
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійного розв'язання
- •4.2. Прокладання ліній зв'язку оператором зв'язку у звітному періоді характеризується даними:
- •Розділ 5 середні величини та загальні принципи їх застосування
- •5.1. Сутність і значення середніх величин
- •5.2. Середня арифметична та її властивості
- •5.3. Середня гармонічна, геометрична і квадратична
- •5.4. Структурні середні
- •5.5. Розрахунок середніх засобами Microsoft Excel
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 6 ряди розподілу. Аналіз варіації та форми розподілу
- •6.1. Поняття про ряди розподілу, їх види
- •6.2. Поняття про показники варіації і способи їх обчислення
- •6.3. Види дисперсій і правило їх додавання
- •6.4. Форми рядів розподілу та їх характеристика
- •6.5. Графічне зображення рядів розподілу
- •6.6. Аналіз рядів розподілу засобами ms Еxcel
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 7 вибіркове спостереження
- •7.1. Поняття про вибіркове спостереження та його основні завдання
- •7.2. Основні умови наукової організації вибіркового спостереження
- •7.3. Методи і способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •7.4. Знаходження середньої і граничної помилок та необхідної
- •7.5. Застосування засобів ms Excel у аналізі вибірок
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійного розв'язання
- •Розділ 8 статистичні методи вивчення взаємозв’язків
- •8.1. Зв’язки суспільних явищ і завдання їх статистичного вивчення
- •8.2. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків
- •8.3. Кореляційний і регресійний методи аналізу зв’язку
- •8.4. Нелінійні залежності
- •8.5. Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз
- •8.6. Непараметричні показники тісноти зв’язку
- •8.7. Кореляційно-регресійний аналіз засобами ms Excel
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійного розв'язання
- •Розділ 9 індекси
- •9.1. Поняття про індекси, їх види
- •9.2. Агрегатні індекси як вихідна форма індексів
- •9.3. Середньозважені індекси
- •9.4. Взаємозв'язок індексів. Індекси змінного, постійного складу і
- •9.5. Індексний метод засобами ms Excel
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійного розв'язання
- •Розділ 10 ряди динаміки
- •10.1. Поняття про ряди динаміки, їх види та правила побудови
- •10.2. Основні характеристики рядів динаміки
- •10.3. Середні показники динаміки
- •10.4. Виявлення тенденцій розвитку явищ
- •10.5. Вимірювання сезонних коливань
- •10.6. Аналіз інтенсивності динаміки та тенденцій розвитку засобами ms Excel
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Розділ 11 Подання статистичних даних
- •11.1. Статистичні таблиці
- •Макет статистичної таблиці Назва таблиці (загальний заголовок)
- •11.2. Поняття про статистичні графіки і правила їх побудови
- •11.3. Класифікація графіків та умови їх використання
- •Питання і завдання для самоконтролю
- •Задачі для самостійного розв’язання
- •Предметний показчик
- •Список використаної та рекомендованої літератури
9.4. Взаємозв'язок індексів. Індекси змінного, постійного складу і
структурних зрушень
Показники, що вивчаються в статистиці, перебувають між собою в певному зв'язку. Так, для кожного періоду обсяг реалізованих товарів і послуг залежить від кількості реалізованих товарів (послуг) і від рівня цін на ці товари (послуги). Зрозуміло, чим більше продано товарів за даного рівня цін, тим більше обсяг доходу. Зміни цін також викликають відповідні зміни обсягу доходу. Зв'язок між змінами обсягу реалізованих товарів і послуг і рівнем їх цін виражається в системі взаємопов'язаних індексів.
Оскільки величина обсягу доходу дорівнює добутку кількості реалізованих товарів (послуг) на ціни, то індекс фізичного обсягу Iq помножений на індекс цін Iр, дає індекс доходу у фактичних цінах Iqp:
I
(9.24)
Значення формули (9.24) полягає в тому, що на її основі виявляється вплив окремих факторів на зміну доходу.
П
(9.25)
Iq = Iqp: Iр.
За даними прикладу маємо: Iqp = 1,12; Iр = 0,97. Підставляючи ці дані у формулу (9.25), визначимо індекс фізичного обсягу реалізації товарів:
Iq = 1,12 : 0,97 = 1,154 або 115,4 %,
тобто доход у незмінних цінах збільшиться в поточному періоді на 15,4 %.
Н
(9.26)
Iр = Iqp: Iq.
Так, якщо у звітному періоді доход у фактичних цінах зріс на 7 %, а фізичний обсяг реалізованої продукції збільшений на 10%, то для визначення за цими даними зміни цін використовується формула (9.26):
Iр = 1,07 : 1,1=0,97 або 97 %,
тобто ціни у звітному періоді знизилися на 3 %.
При використанні формул взаємозв'язаних індексів (9.24) – (9.26) треба мати на увазі, що взаємозв'язок утворюється лише за умови, коли сумірники в індексах фізичного обсягу і цін беруться на різних рівнях.
У попередніх пунктах показано, що при аналізі звітних даних зміна кількості реалізованої продукції (q1 і q0 – в індексі фізичного обсягу) часто фіксується за цінами базисного періоду р0, а зміни цін p1 і р0 в індексі цін можуть фіксуватися за обсягами звітного періоду q1. Така система фіксації змін індексованих величин дозволяє їх застосовувати в аналізі компонентної залежності:
(9.27)
Взаємопов'язані індекси застосовуються для вивчення впливу структурних зрушень на зміну соціально-економічних явищ. У такому аналізі індекси знаходяться у взаємозв'язку з середніми величинами.
З
(9.28)
випливає, що на середню величину впливає як значення усередненої ознаки хі, так і чисельність окремих варіантів сукупності fi, що вивчається.
Наприклад, на середню ціну мобільних телефонів впливають як відмінності індивідуальних цін, так і зміни обсягу реалізації. Тому при аналізі зміни цін важливо визначити, якою мірою це викликано змінами індексованих величин і в якій – структурними зрушеннями кількості реалізованої продукції.
Це
виконується за допомогою системи
взаємопов'язаних індексів, в якій індекс
зміни середньої величини
виступає як добуток індексу у незмінній
структурі
на індекс, що відображає вплив зміни
структури явища на динаміку середньої
величини Iстр.
У загальному вигляді ця залежність записується так:
=
×Iстр.
(9.29)
При цьому
1
(9.30)
Індекс (9.30) називається індексом змінного складу, оскільки як сумірник в ньому виступає склад продукції (послуг) поточного f1 і базисного f0 періодів.
2
(9.31)
Індекс (9.31) називається індексом постійного (фіксованого) складу, оскільки як сумірник виступає склад продукції (послуг) поточного періоду f1.
3
(9.32)
У індексі (9.32) змінюються лише сумірники f1 і f0. Тому даний індекс відображає вплив структурних зрушень на показник, що вивчається.
Приклад. Застосування формул (9.30) – (9.32) розглянемо за даними табл. 9.6 про продаж товару М у магазинах торгової асоціації за звітний період.
Таблиця 9.6 – Продаж товару М у магазинах торгової асоціації
Магазин |
Базисний період |
Поточний період |
Розрахункові графи |
||||
ціна, грн. р0 |
кількість, q0 |
ціна, грн. р1 |
кількість, q1 |
ip |
Питома вага реалізації, % |
||
базисний період |
поточний період |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
1 |
50 |
200 |
48 |
800 |
0,96 |
20,0 |
40,0 |
2 |
35 |
400 |
34 |
600 |
0,97 |
40,0 |
30,0 |
3 |
40 |
400 |
38 |
600 |
0,95 |
40,0 |
30,0 |
Разом: |
× |
1 000 |
× |
2 000 |
× |
100,0 |
100,0 |
При аналізі змін лише рівнів цін (гр. 2 і 4) обчислені в гр. 6 індивідуальні індекси показують, що в поточному періоді було зниження цін на 4 % в магазині 1; на 3 % – в магазині 2 і на 5 % – в магазині 3.
Проте ці індекси безвідносно до обсягів реалізації. Для визначення зміни цін з урахуванням кількості реалізованої продукції на основі формули (9.30) обчислюється індекс цін змінного складу.
Стосовно даних табл. 9.6:
грн.;
грн.
Отже
=
40,8 : 40 = 1,02, тобто середня ціна реалізації
даного продукту у трьох магазинах в
цілому зросла в поточному періоді на 2
%. Населення при покупці кожної одиниці
даного продукту переплачувало по 0,8
грн. (40,8 – 40,0).
За рахунок дії яких факторів відбулося це підвищення середньої ціни? Для відповіді на поставлене питання розглянемо дані про структуру реалізації товару за окремими магазинами.
Обчислені в гр. 7 і 8 питомі ваги реалізації показують, що в поточному періоді відбулися значні структурні зрушення: з 20 до 40 % зросла питома вага продажу даного товару в (дорожчому) магазині 1, а питомі ваги продажу цього продукту в магазинах 2 і 3 знизилися.
Як же це вплинуло на середню ціну? Для оцінки цього фактора на основі формули (9.32) визначається індекс впливу структурних зрушень в реалізованій продукції на зміну середньої ціни:
(9.33)
У формулі
(9.33)
тобто середня ціна у базисному періоді,
а
–
розрахункова середня ціна продажу в
поточному періоді за ціною базисного
періоду.
За даними табл. 9.6.
грн.
Отже, Iстр = 42,5 : 40 = 1,0625, тобто структурні зрушення в реалізації обсягу даної продукції по окремих ринках міста викликали підвищення середньої ціни в поточному періоді на 6,25 %. В абсолютному виразі це викликало переплату населенням на кожній одиниці придбаної продукції 2,5 грн. (42,5 – 40,0).
Але у зв'язку з тим, що в поточному періоді в кожному магазині відбулося зниження цін, це також спричинило свій вплив на рівень середньої ціни. Для оцінки дії цього фактора на основі формули (9.31) визначається індекс цін постійного (фіксованого) складу:
тобто у звітному періоді ціни в магазинах знизилися в середньому на 3,8 %. В абсолютному вираженні це дало економію населенню при покупці кожної одиниці даного продукту 1,7 грн.: [(81600 – 85 000) : 2000].
Таким чином, проведений аналіз показує, що зростання в поточному періоді середньої ціни продажу даного товару на 2 % обумовлене, з одного боку, зростанням на 6,25% внаслідок структурних зрушень в обсязі реалізації і, з іншого боку, зниженням в середньому на 3,8 % цін в окремих магазинах.
В абсолютному вираженні зростання в поточному періоді середньої ціни на 0,8 грн. викликане збільшенням на 2,5 грн. за рахунок фактора структурних зрушень і зниженням у середньому на 1,7 грн. цін за окремими магазинами (0,8 = 2,5 – 1,7).
Обчислені за формулами (9.30)–(9.32) індекси знаходяться у взаємозв'язку:
(9.34)
×
Iстр
У розглянутому прикладі = 1,0625×0,96 = 1,02.
На практиці система (9.34) зручна тим, що на її основі за будь-якими двома відомими індексами можна визначити третій невідомий індекс.
Наприклад, якщо в поточному періоді порівняно з базисним індекс цін змінного складу дорівнює 1,05, а індекс цін фіксованого складу – 0,98, то це означає, що в асортименті реалізованих товарів відбулися помітні структурні зрушення: Iстр = 1,05 : 0,96 = 1,071.