
- •Тема 6 Розвиток організації в сучасних умовах
- •1. Управління опором змінам
- •2. Формування інноваційної організаційної культури
- •Соціологічні функції організаційної культури
- •Фактори, що сприяють формуванню організаційної культури
- •Різновиди оргкультур в залежності від впливу на інноваційну діяльність
- •4. Оцінювання рівня опору змінам
- •5. Розроблення рекомендацій зі зниження опору
Фактори, що сприяють формуванню організаційної культури
Первинні фактори |
Вторинні фактори |
1 |
2 |
Система цінностей і вірувань, підтримувані вищим керівництвом |
Оргструктура організації, рівень делегування повноважень |
Реакція керівництва на критичні ситуації, що виникають в організації
|
Система передачі інформації та організаційні процедури
|
Продовж. табл.6.2
1 |
2 |
Лідерство та стиль поведінки керівників |
Зовнішній і внутрішній дизайн приміщення, в якому розташовується організація |
Система мотивації співробітників |
Міфи та історії про важливі події та ключових осіб в організації |
Критеріальна база відбору, призначення, просування й звільнення з організації |
Формалізовані положення про філософію та цілі існування організації |
Формування інноваційної оргкультури пов’язано, перш за все, з розвитком і реалізацією творчого потенціалу самого працівника. У той же час існує безліч інших факторів, облік і активне використання яких може суттєво сприяти підвищенню ефективності інноваційної діяльності. Фактори, що сприяють («+») і перешкоджають («-») розвитку інноваційної оргкультури на підприємстві, представлені в таблиці 6.3:
Таблица 6.3
Фактори, що сприяють/перешкоджають розвиткові інноваційної оргкультури
«+» |
«–» |
Підтримка вищого керівництва впровадження змін, здатність ефективно виходити з конфліктних ситуацій |
Нерозуміння керівництвом необхідності створення сприятливих умов праці та значення оргкультури |
Децентралізована система управління, делегування повноважень |
Високий ступінь централізації, рішення приймаються «нагорі» |
Міра готовності до ризику та впровадження змін |
Протидія працівників, страх змін, «небажання щось змінювати» |
Неформальні та довірчі відносини |
Атмосфера напружена, знервована |
Саме інноваційна культура забезпечує сприйнятливість людей до нових ідей, їх готовність і здатність підтримувати і реалізовувати нововведення у всіх сферах життя.
Інноваційна культура, як вважає А. Ніколаєв, відображає цілісну орієнтацію людини, закріплену в мотивах, знаннях, уміннях і навичках, а також в образах і нормах поведінки. Вона показує, як рівень діяльності відповідних соціальних інститутів, так і ступінь задоволення людей участю в них і його результатами.
Стимулюючу роль має відігравати також і явище так званого культурного запізнювання, коли виникає протиріччя через відставання змін поза матеріальною сферою (новин і перетворень в управлінні, праві, організації) від трансформації в матеріальній культурі (новин і нововведень у науці і техніці).
Формування інноваційної культури пов’язане, перш за все, з розвитком творчих здібностей і реалізацією креативного потенціалу самої людини – її суб’єкта. У той же час існує безліч інших факторів та умов, облік і активне використання яких може суттєво сприяти ефективності інноваційної діяльності.
При високому рівні інноваційної культури суспільства в силу взаємокореляції, взаємозалежності її частин зміна однієї складової викликає швидку зміну інших. В умовах же інноваційної стагнації необхідний потужний організаційно-управлінський і правовий імпульс, щоб запрацювали механізми саморегулювання. Для цього потрібно перетворення розвитку інноваційної культури в організований, упорядкований процес з певною структурою відносин, правилами поведінки, відповідальністю учасників. Мова йде не про бюрократизацію діяльності, а про необхідні заходи консолідації, оскільки потрібно в короткі терміни вирішити великі суспільно значимі питання [1].
Необхідно уточнити основні аспекти формування та розвитку інноваційної оргкультури на підприємстві:
1. Наявність системи зворотного зв’язку, що стимулює творчу активність працівників (позитивний відгук споживача).
2. Децентралізована структура управління, гнучкість і швидка реакція на ринкові зміни.
3. Чітке уявлення керівництва про стратегію розвитку, цілі та завдання, доведення їх до конкретних виконавців.
4. Постійне підвищення кваліфікації працівників, навчання суміжним професіям (розширення фронту робіт).
5. Створення системи комунікацій на підприємстві, підтримання встановлення неформальних зв’язків, по можливості – «віртуальних»
6. Генерація ідей, заохочення їх критики, атмосфера суперництва
7. Формування прозорої системи мотивації, можливості кар’єрного росту.
Дуже суттєвою складовою успішного впровадження інноваційних технологій є створення сприятливої інноваційної культури в колективі (вона розглядається як частина організаційної стратегії). Сприятлива інноваційна культура пробуджує неймовірну енергію, ініціативу та відповідальність, пов’язану з досягненням надзвичайно високих цілей. Однак, як стверджують експерти, на сьогоднішній день багато фірм такою культурою не володіють. Зазвичай організації мають менш продуктивну, але більш зручну культуру інновацій. Розрізняють декілька різновидів оргкультури, представлених в таблиці 6.4.
Таблица 6.4