- •Зав. Кафедрою __________________ в.П. Унинець-Ходаківська
- •Рецензія на методичні рекомендації і завдання для проведення семінарських, практичних занять, виконання індивідуально-консультативних занять і
- •Передмова
- •Зав. Кафедрою __________________ в.П. Унинець-Ходаківська
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни змістовний модуль 1 Теоретико-методичні підходи щодо управління активами інституційних інвесторів
- •Т3. Інституційні інвестори як суб’єкти управління фінансовими активами
- •Т4. Фінансова політика і фінансова стратегія в управлінні активами
- •Змістовний модуль 2 Аналіз у процесі прийняття рішень з управління активами т5. Показники та методи фундаментального (класичного) аналізу
- •Т6. Основні засади технічного аналізу фінансових ринків
- •Т7. Портфельна теорія і управління ризиком
- •Т8. Модель оцінювання капітальних активів і теорія ринку капіталу
- •Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Теми практичних занять
- •7. Самостійна робота
- •8. Індивідуальні завдання
- •9. Методи навчання і контролю
- •10. Розподіл балів
- •11. Рекомендована література
- •13. Інформаційні ресурси
- •Тема 1. Діяльність з управління активами на фінансовому ринку
- •Рекомендації щодо порядку опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття
- •Тема 2. Фінансові активи та їх оцінювання Основні теоретичні поняття теми
- •Рекомендації щодо порядку опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття
- •Тема 3. Інституційні інвестори як суб’єкти управління фінансовими активами Основні теоретичні поняття теми
- •Нормативи структурних співвідношень активів і страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя
- •Обмеження складу та структури активів ісі
- •Загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами нпф
- •Рекомендації щодо порядку опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття
- •Тема 4. Фінансова політика і фінансова стратегія в управлінні активами Основні теоретичні поняття теми
- •Рекомендації щодо порядку опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття
- •Модуль 2 Аналіз у процесі прийняття рішень з управління активами
- •Тема 5. Показники та методи фундаментального (класичного) аналізу
- •Основні теоретичні поняття теми
- •Рекомендації щодо порядку опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття
- •Тема 6. Основні засади технічного аналізу фінансових ринків Основні теоретичні поняття теми
- •Рекомендації щодо порядку опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття
- •Тема 7. Портфельна теорія і управління ризиком Основні теоретичні поняття теми
- •Рекомендації щодо порядку опрацювання навчальних матеріалів та підготовки до семінарського заняття
- •Тема 8. Модель оцінювання капітальних активів і теорія ринку капіталу Основні теоретичні поняття теми
- •План графік індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача методика здійснення контролю знань студентів в умовах кредитно-модульної системи підготовки фахівців
- •1.Особливості рейтингового оцінювання результатів контролю знань студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
- •2. Технологія організації поточного контролю та модульних контрольних заходів, а також іспиту. Критерії оцінювання усних та письмових відповідей в умовах кмсонп.
- •Типова форма контрольного завдання для проведення модульного контролю знань студентів (на 100 завдань)
- •1.Управління фінансовими активами-це:
- •7. Виділяють такі групи учасників ринку цінних паперів:
- •8. За своїм статусом інвестори можуть бути:
- •9. Депозитарна діяльність –це…
- •10.До пайових цінних паперів відносяться:
- •13. Облігації мають три вартості:
- •15. Ф’ючерс – це…….
- •40. Технічний аналіз- це…
- •55. Поточна дохідність акції для інвестора називається:
- •56. Дохідність до погашення облігації з нульовим купоном дорівнює:
- •57. Узагальнено моделі тактичного розміщення ресурсів можна розділити на наступні групи:
- •59. Суб'єктом управління фінансовими активами
- •60. Купонна ставка розраховується за формулою:
- •Перелік екзаменаційних питань з курсу „Управління фінансовими активами”
- •Словник понять і термінів
Нормативи структурних співвідношень активів і страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя
№
|
Активи, представлені для покриття страхових резервів |
Частка в резервах |
|
1 |
Грошові кошти на поточних рахунках (за винятком розміщених на поточних рахунках грошових коштів резерву заявлених, але не виплачених збитків) |
10% |
|
2 |
Банківські вклади (депозити), валютні вкладення згідно з валютою страхування |
70% |
|
2* |
Банківські вклади (депозити), валютні вкладення згідно з валютою страхування в кожному банку |
20% |
|
3 |
Нерухоме майно |
20% |
|
3* |
Вкладення в один об’єкт нерухомого майна |
10% |
|
4 |
Акції та облігації |
40% |
|
4.1 |
Акції українських емітентів, що відповідно до законодавства пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, уключені до біржового реєстру та перебувають в обігу на фондовій біржі |
30% |
|
4.1* |
Акції одного емітента |
10% |
|
4.2. |
Облігації українських емітентів, що відповідно до законодавства пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, уключені до біржового реєстру та перебувають в обігу на фондовій біржі |
30% |
|
4.2* |
Облігації одного емітента |
5% |
|
4.3. |
Акції та облігації українських емітентів, обіг яких зупинено |
7% |
|
4.3* |
Акції та облігації одного емітента |
2% |
|
4.4 |
Акції, облігації іноземних емітентів та цінні папери іноземних держав |
10% |
|
5 |
Іпотечні сертифікати, визначені законодавством України |
15% |
|
5.1* |
Іпотечні сертифікати одного емітента |
2% |
|
6 |
Цінні папери, що емітуються державою |
40% |
|
7 |
Права вимоги до пере страховиків |
50% |
|
7* |
Права вимоги до перестраховика-резидента, у якого рейтинг фінансової надійності нижчий за один з таких: „В” (А.М. Best), „Ba” (Moody`s Investors Service), „ВВ” (Standard & Poor`s) або „ВВ” (Fitch Ratings) |
20% |
|
7** |
Права вимоги до перестраховика-нерезидента країни – члена Єдиного економічного простору, у якого рейтинг фінансової надійності (стійкості) нижчий за один з таких: „В” (А.М. Best), „Ba” (Moody`s Investors Service), „ВВ” (Standard & Poor`s) або „ВВ” (Fitch Ratings) або Права вимоги до перестраховика-нерезидента іншої країни, ніж країни – члена Єдиного економічного простору, у якого рейтинг фінансової надійності (стійкості) нижчий за один з таких: „В+” (А.М. Best), „Baа” (Moody`s Investors Service), „ВВВ” (Standard & Poor`s) або „ВВВ” (Fitch Ratings) |
10%
10% |
|
8 |
Інвестиції в економіку України за напрями, визначеними КМ України |
20% |
|
8* |
Окремий об’єкт інвестування (за винятком інвестування в розвиток ринку іпотечного кредитування шляхом придбання цінних паперів, емітованих Державною іпотечною установою) |
5% |
|
9 |
Банківські метали - на поточних та вкладних(депозитних) рахунках у банківських металах |
10% |
|
Таблиця 2
Нормативи структурних співвідношень активів і страхових резервів із страхування життя
№
|
Активи, представлені для покриття страхових резервів |
Частка в резервах |
1 |
Грошові кошти на поточних рахунках – за винятком розміщених на поточних рахунках грошових коштів резерву належних виплат страхових сум |
10% |
2 |
Банківські вклади (депозити), валютні вкладення згідно з валютою страхування |
50% |
2* |
Зобов’язання в одному банку |
20% |
3 |
Нерухоме майно |
20% |
3* |
Вкладення в один об’єкт нерухомого майна |
10% |
4 |
Акції, облігації, іпотечні сертифікати |
50% |
4.1 |
Акції українських емітентів, що відповідно до законодавства пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, уключені до біржового реєстру та перебувають в обігу на фондовій біржі |
30% |
4.1* |
Акції одного емітента |
5% |
4.2. |
Облігації українських емітентів, що відповідно до законодавства пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, уключені до біржового реєстру та перебувають в обігу на фондовій біржі |
40% |
4.2.1 |
Облігації одного емітента, який здійснює свою діяльність не менше 5 років |
10% |
4.2.2 |
Облігації українських емітентів, які здійснюють свою діяльність менше 5 років |
10% |
4.2.2* |
Облігації одного емітента |
3% |
4.3 |
Акції, облігації іноземних емітентів, які повинні здійснювати свою діяльність не менше 10 років, та цінні папери іноземних держав, рейтинг зовнішнього боргу та визначення рейтингових компаній яких здійснюється ДКЦПФР |
20% |
4.4 |
Облігації місцевих позик, що відповідно до законодавства пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, уключені до біржового реєстру та перебувають в обігу на фондовій біржі |
10% |
4.5 |
Іпотечні сертифікати, визначені законодавством України |
10% |
5 |
Цінні папери, що емітуються державою |
50% |
6 |
Права вимоги до пере страховиків |
40% |
6* |
Права вимоги до одного перестраховика-резидента |
20% |
6** |
Права вимоги до перестраховиків-нерезидентів |
25% |
6*** |
Права вимоги до одного перестраховика-нерезидента |
10% |
7 |
Довгострокове фінансування (кредитування) житлового будівництва |
10% |
8 |
Інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України |
20% |
8* |
Окремий об’єкт інвестування (за виключенням інвестування в розвиток ринку іпотечного кредитування шляхом придбання цінних паперів, емітованих Державною іпотечною установою) |
5% |
9 |
Банківські метали – на поточних та вкладних(депозитних) рахунках у банківських металах |
10% |
10 |
Кредити страхувальникам-громадянам |
20% |
Згідно ст.31 Закону України “Про страхування”, для забезпечення ефективної інвестиційної діяльності кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, ліквідності, прибутковості, диверсифікованості.
Розміщення страхових резервів здійснюється в дозволені активи відповідно до норм розміщення цих резервів і переслідує три мети:
1) розміщення резервів страховиками має співпадати в часі та просторі з їх зобов’язаннями, тобто розміщення, які здійснюють страховики, повинні відповідати вимогам страхового захисту, ліквідності й дохідності, вкладатися на строк, що співпадає з часом дії взятих зобов’язань;2) інвестиції повинні бути обмежені сферою національної економіки; 3) норми розміщення інвестиційних ресурсів страхових компаній повинні враховувати пріоритети галузей економіки і певні регіони, які необхідно розвивати в конкретний період часу. В Україні величина окремих категорій активів, у тому числі утворених в іноземній валюті, приймається для представлення технічних резервів страховиків, які займають страхуванням іншим, ніж страхування життя, в обсягах, представлених у табл. 1.
Що стосується страхування життя, то, крім вищезазначених категорій вкладень, резерви можуть використовуватися також для надання кредитів страхувальникам-громадянам, які уклали договори страхування життя, у межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми. Слід зазначити, що це єдиний вид кредитування, який дозволено здійснювати страховикам. Структура активів, які приймаються для представлення резервів із страхування життя, наведена в табл. 2.
Щодо спрямування страхових резервів як інвестиційних ресурсів у конкретні галузі економіки, то ці галузі визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 №1211 “Про затвердження Напрямів інвестування галузей економіки за рахунок коштів страхових резервів”. Зокрема, це розроблення та впровадження високотехнологічного устаткування, іншої інноваційної продукції; ресурсо- та енергозберігаючі технології; розвиток інфраструктури туризму; добування корисних копалин; перероблення відходів гірничо-металургійного виробництва; будівництво житла; розвиток транспортної інфраструктури, у тому числі будівництво та реконструкція автомобільних доріг; розвиток сектору зв’язку та телекомунікацій.
З усіх учасників ринку капіталу інститути спільного інвестування (ІСІ) відрізняються тим, що вони є найтиповішим прикладом суміщення діяльності емітента та інституційного інвестора, яка базується на принципі субституції (взаємозаміні) цінних паперів, що котируються на ринку, і власних цінних паперів. Ці інститути продають інвесторам свої акції та інвестиційні сертифікати, а дохід від їх продажу інвестують у портфелі фінансових інвестицій з метою їх диверсифікації.
ІСІ поділяються на фонди закритого та відкритого типу (взаємні фонди). Перші емітують акції або пайові сертифікати, які не викуповуються ними у інвесторів і підлягають обігу на фондовому ринку з погашенням після закінчення терміну діяльності фонду. Другі викуповують акції й сертифікати у інвесторів протягом всього часу існування. Інвестори купують ці цінні папери, і частка власності окремого інвестора в об’єднаних активах пропорційна кількості куплених ним паперів. Вартість кожного такого цінного паперу є вартістю чистих активів (Net Asset Value – NAV). Вона дорівнює різниці активів інвестиційного фонду і його зобов’язань в розрахунку на один випущений ним цінний папір.
За своїми інвестиційними цілями взаємні фонди поділяють на ті, що інвестують у будь-які види цінних паперах на будь-яких ринках, і на ті, що обмежені конкретною метою (наприклад, зосереджені на ринках, що швидко розвиваються). Перед інвестором в сучасних умовах постає питання, який саме взаємний фонд обрати серед їх великої кількості і різноманіття.
За інвестиційною політикою фонди розподіляються на: фонди зростання, які інвестують в акції зростання; фонди зростання/доходу, які розподіляють свої активи таким чином, щоб досягти значних показників зростання вартості активів та дохідності; збалансовані, які створюються на підставі розміщення коштів у цінні папери різних видів; дохідні фонди, які орієнтуються на дохідні акції; фонди надійного розміщення активів, які інвестують в абсолютно надійні цінні папери держави або стабільні акції підприємств.
Інститут спільного інвестування (ІСІ) – корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який провадить діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладання їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість (Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Таким чином, з одного боку, інвестиційний фонд є емітентом, який випускає власні цінні папери, а з іншого –, він є інвестором, який здійснює акумульовані вкладення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права або нерухомість.
Корпоративний інвестиційний фонд (КІФ) є юридичною особою, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства. Він емітує акції і продає їх інвесторам. Пайовий інвестиційний фонд (ПІФ) не є юридичною особою, а об’єднує активи, що належать інвесторам на правах спільної власності і знаходяться в управлінні компанії з управління активами (КУА).
Залежно від порядку здійснення діяльності ІСІ можуть бути відкритого, інтервального і закритого типу.
ІСІ належить до відкритого типу, якщо він (або КУА) бере на себе зобов’язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або КУА).
ІСІ належить до інтервального типу, якщо він (або компанія з управління його активами) бере на себе зобов’язання здійснювати на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ (або КУА) протягом обумовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік.
ІСІ належить до закритого типу, якщо він (або КУА) не бере на себе зобов’язань
ІСІ може бути строковим або безстроковим. Строковий ІСІ створюється на певний строк, встановлений у проспекті емісії, після закінчення якого зазначений ІСІ ліквідується або реорганізується. Безстроковий ІСІ створюється на невизначений строк. ІСІ закритого типу може бути лише строковим.
ІСІ може бути диверсифікованого і недиверсифікованого виду.
ІСІ відкритого та інтервального типу можуть бути тільки диверсифікованими.
Дозволені фінансові інструменти і нормативи розміщення активів ІСІ наведені в таблиці 3, з якої очевидно, що принцип диверсифікації не встановлює спеціальних пропорцій, згідно до яких повинні комбінуватися різні види фінансових інструментів.
Таблиця 3
