
- •Хорознавство (історія, теорія, методика)
- •Передмова
- •Етапи розвитку хорової культури
- •Становлення хорової культури України.
- •1.1.2. Історія вокально-хорової освіти у навчальних закладах
- •1.1.3. Напрямки розвитку української хорової
- •Історія хорового мистецтва та освіти за рубежем
- •Становлення хорових жанрів у Західній Європі
- •Етапи розвитку хорової культури Росії
- •Теоретичні основи хорового виконання
- •2.1. Хоровий колектив як вокальна організація
- •2.1.1. Визначення, типи, види хору
- •2.1.2. Класифікація співацьких голосів
- •Розташування хорового колективу
- •Засоби письмової фіксації хорового твору.
- •2.2. Основні хорові виконавські напрямки
- •2.2.1. Академічне хорове виконавство.
- •Теорія і методика співацького голосоутворення
- •2.3.1. Анатомо-фізіологічні особливості голосового апарату.
- •2.3.2. Процес співацького голосоутворення.
- •Шляхи формування вокальних умінь в хоровому колективі.
- •2.4.Хоровий стрій
- •2.4.1. Загальна характеристика строю як музичної категорії
- •Поняття хорового строю
- •Гармонічний стрій і шляхи його формування
- •Хоровий ансамбль
- •2.5.1. Визначення хорового ансамблю. Умови створення ансамблевої злагодженості у хорі
- •2.5.2. Ансамбль у залежності від засобів музичної виразності
- •2.5.3. Ансамбль у залежності від фактури хорового твору
- •Засоби музичної виразності у хоровому виконання
- •2.6.1. Процес виконання хорового твору
- •Специфіка темпометроритму у хоровому виконанні
- •Особливості створення динаміки у хоровому звучанні
- •Фразування хорового твору
- •Методичні основи хорового виконання
- •Самостійне вивчення диригентом хорового твору.
- •3.1.1. Практичні методи вивчення хорового твору
- •Теоретичні методи засвоєння хорової партитури
- •Процес розучування хорового твору
- •Теоретичні основи процесу розучування.
- •Етапи розучування
- •Основні методи та форми розучування хорового твору
- •Теоретичні основи навчально-виховної діяльності диригента хору
- •Професійно – педагогічна діяльність диригента хору
- •4.1.1. Диригент хору, його особистісно – психологічні властивості
- •4.1.2. Диригент хору - керівник
- •Хоровий колектив і етапи його становлення
- •Планування розвитку творчої діяльності хору
- •4.2. Навчально – виховна діяльність диригента хору
- •4.2.1. Виховання у хоровому колективі
- •Навчання співаків хору
- •Тест для виявлення ставлення до педагогічної діяльності
- •Тест на виявлення ставлення до виконавської Діяльності (складений в.І. Петрушиним)
- •3. Тест на ставлення до диригентської діяльності
Планування розвитку творчої діяльності хору
Кожен диригент хорового колективу має здійснювати планування його творчої діяльності, для чого необхідно з’ясувати мету, завдання і знайти найбільш доцільні способи їх реалізації. Особливо важливим є вибір мети. Безумовно, вона має бути привабливою як для керівника, так і для кожного учасника хорового колективу. Слід відмітити, що мета може спрямовуватися як на вирішення сучасних проблем, так і більш далеких і перспективних. А.С. Макаренко вважав, що кожен керівник має виділяти систему перспективних ліній (близьку, середню і далеку), які мають бути емоційно забарвленими і значущими для кожного співака.
Близька мета спрямована на вирішення поточних справ. Так, для початкового колективу це має бути згуртування колективу і заохочення співаків до участі у постійних репетиціях. Згідно з нею виділяються завдання і відбираються способи їх здійснення (спільний похід до театру, проведення загального дня народження та інш.).
Середня перспектива – це процес проектування мети і завдань дещо посунутих у часі. Так, у зв’язку із рішенням колективу другого рівня (групи – асоціації) взяти участь у фестивалі (яке приймається на засіданні Ради хору згідно з ініціативи активу) складається план роботи колективу на півріччя, у якому висвітлюються: а) завдання керівника; б) завдання Ради хору; в) завдання кожного співака хору. Окремо здійснюється інформаційна підтримка підготовки хорового колективу до важливого заходу (постійні інформаційні повідомлення результатів, випуск газети тощо). Реалізація плану проводиться активом хору і контролюється керівником – диригентом і концертмейстером.
Далека перспективна мета і система завдань розробляються на декілька років уперед після аналізу результатів роботи хору. Перспективна мета і виділення пов’язаних з нею завдань потребують від диригента і колективу значних зусиль і дають результати тільки у разі продуманої і спланованої організації хорових занять, застосування сучасних навчально-виховних методик і активної творчої діяльності усього колективу.
Наведемо приклад структури перспективного плану розвитку хорового колективу:
Завдання колективу на даний термін (3-5 років).
Перспективи розвитку контингенту співаків, а також організації додаткових колективів супутників.
Перспективи змін у нових підходах та концепціях хорового навчання та виховання, застосування інноваційних технологій і засобів навчання.
Потреба хорового колективу у нових творчих кадрах, зв’язки із композиторами і аранжувальниками та інш.
Нові перспективні форми творчої і педагогічної діяльності колективу (організація фестивалів і конкурсів, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів).
Розвиток матеріально-технічної бази хору і його навчально-методичне оснащення (нові приміщення, підготовка постійного концертного залу, отримання нових технічних засобів).
Перспективний маркетинг – план (здійснення концертної діяльності хорового колективу, аудіо запис, підготовка відеозапису основних концертів).
Висновки
Професій диригента вимагає певних фахових психофізіологічних (фізичної сили, м’язової активності і пластичної виразності рухів) і характерологічних (сильного, урівноваженого і рухомого типу темпераменту, самостійності, цілеспрямованості, наполегливості і стійкості) властивостей. Особистісне і професійне зростання диригента пов’язано із самооцінюванням, самовихованням і самовдосконаленням.
ефективність педагогічної діяльності диригента хору відповідає стилю педагогічного управління (жорсткий, м’який, партнерський) і проміжних стилів спілкування: позитивних (на основі зацікавленості спільною творчою діяльністю, дружнього розташування) і негативних (залякування і загравання), які він застосовує у роботі з колективом.
Педагогічна діяльність диригента зумовлюється необхідністю виховання згуртованого хорового колективу від стадії первинного поєднання до стадії консолідації колективу. Важливою умовою створення благодійного психологічного клімату в хорі є уміння керівника аналізувати, прогнозувати і успішно вирішувати конфлікти.
Кожен диригент хорового колективу маж здійснювати планування творчої діяльності свого колективу (з’ясовувати близьку, середню, далеку мету, завдання і доцільні способи її реалізації).
Контрольні запитання і завдання для самостійної роботи
Розкрийте зміст особистісно-психологічних властивостей диригента хору.
Від чого залежить ефективність педагогічної діяльності диригента – керівника?
Як відбувається становлення хорового колективу?
Складіть поточний і перспективний плани діяльності хорового колективу.
Література
1. Казачков С.А. От урока к концерту. – Изд-во Казанского университета, 1990. – с.5 – 14.
2. Кофман Р.І. Виховання диригента: психологічні особливості. – К.: Музична Україна, 1986. – 39с.
3. Мусин И.А. О воспитании дирижера: Очерки. – Л.: Музыка, 1987. – 247с.
4. Педагогика: Учеб. пособие/ В.А, Сластенин, Н. Ф. Исаев и др. – М.: Школа – Пресс, 1998. – 512с.
5. Петрушин В.И. Музыкальная психология: Учеб. Пособие для студентов и преподавателей. – М.: ВЛАДОС, 1997. – 384с.
6. Самоукина Н.В. Психология и педагогика профессиональной деятельности. – М.: ТАНДЕМ, Изд-во ЭКМОС, 1999. – 352с.
7. Струве Г.А. Школьный хор. – М.: Просвещение, 1981. – 191с.
8. Шамина Л.В. Работа с самодеятельным хоровым коллективом. – М.: Музыка, 1988. – 175с.