
- •Інститут культури і мистецтв Кафедра образотворчого мистецтва та професійної майстерності скульптурно-архітектурні сюжети луганська як показник розвитку мистецтва
- •Бурлуцької Ольги Олександрівни
- •Історико-культурний аспект розвитку Луганська
- •I.1. Історичні особливості виникнення міста та його назви
- •I.2. Особливості розвитку культурно-мистецького життя міста
- •Архітектурно-скульптурні сюжети Луганська в історичному контексті
- •II.1. Специфіка розвитку архітектури Луганська
- •II.2. Будинок техніки як архітектурна пам’ятка міста
- •Висновки
Архітектурно-скульптурні сюжети Луганська в історичному контексті
II.1. Специфіка розвитку архітектури Луганська
Радянський Союз і зараз нагадує про себе численними фресками із серпами і молотами на багатьох будинках міста. У цілому ж своєму сучасна архітектура Луганська несе на собі відбиток комуністичного ладу. Тут не так багато стародавніх будинків. Багато зразків міської архітектури 19 ст. були зруйновані під час Великої Вітчизняної Війни.
Серед найбільш яскравих будинків міста – готель Луганська, Чотиризірковий готель «Україна», розташований у старій частині міста, володіє визначеною стильовою харизмою й становить характерний приклад сталінського ампіру. У розташованому недалеко від Луганська місті Бєловодське можна знайти по-справжньому цікавий пам'ятник архітектури – Свято-Троїцький храм. Кілька років назад зусиллями парафіян і міської влади храм був відреставрований і тепер доступний для відвідування.
Відповідно до офіційної інформації, наданої керуванням житлово-комунальним господарством Луганської міської ради, з 1791 будинків, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади Луганська, 1003 будинку – 56% житлового фонду обласного центра побудовані від 30 до 50 років тому, і лише тільки 19 луганських багатоповерховок вибудовані менш 10 років тому. Практично весь багатоповерховий Луганськ був вибудований у 50-70 роках минулого сторіччя; у роки ударних радянських п'ятирічок нові міські квартали росли буквально на очах, а окраїни стрімко розширюється міста прикрашали частоколи баштових кранів. Відповідно до генерального плану забудови міста, прийнятому в 1967 році, щорічно вводилося до 200 тисяч квадратних метрів житла, і кількість відданих новоселам квартир обчислювалося десятками тисяч. Процес інтенсивного будівництва продовжувався аж до розвалу Союзу, і в пам'ять про ті часи Луганськові залишилися і донині недобудовані коробки будинків на Південних кварталах. З початком ринкових реформ в Україні житлове будівництво в Луганську практично вмерло. Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що протягом десяти років баштові крани в нашому місті якщо і з'являлися, то будували вони аж ніяк не житлові будинки. Але всьому рано або пізно приходить кінець, і завмерле житлове будівництво в Луганську почало потроху набирати обороти. За 9 місяців 2006 р. за рахунок усіх джерел фінансування в місті було введено в експлуатацію 208 квартир. Зрозуміло, мова йде не про комунальне житло, і квартири ці практично усі підпадають під категорію елітного житла, але будівництво все-таки почалося. І те сказати – сьогодні житлова проблема є однієї із самих гострих соціально-економічних проблем обласного центра.
Безумовною прикрасою мікрорайону став храм святого Олександра Невського, котрий знавці архітектури називають перлиною Луганська. Мешканці майбутнього комплексу також зможуть відпочити в «Університетському» парку або в спортивно-оздоровчому комплексі, розташованому на прилягаючій до житлового комплексу території.
До початку XIX ст. «…місто було охоплено будівельною гарячкою. Споруджуються колосальні будівлі, якими міг би похвастатися не одне велике провінційне місто» [9]. Характерно, що кожен споруджуваний домовласник намагався пристосувати нижній поверх свого будинку під магазин. На фотографіях минулого століття у всіх будинках по вул.Петербурзькій (нині ім.Леніна) розташовувалися книжкові, галантерейні, бакалійні, гастрономічні й інші крамниці.
У 70-80 роки Луганськ росте й удосконалюється. Планування його здобуває більш чіткий характер, у забудові підсилюються риси архітектурної неповторності, містобудівна структура стає складніше і образніше. Одним з найбільш своєрідних споруджень Луганська є комплекс залізничного вокзалу. Оригінальна архітектура будинку автовокзалу. У ці ж роки в місті зведені театр, цирк, краєзнавчий музей, міськвиконком, готель «Луганськ».
Особливий розмах придбало житлове будівництво. Виросли нові мікрорайони в центрі, у т.ч. 500 квартирний будинок по вул. Шевченко і 800 квартирний по вул. Коцюбинського. У східній частині міста виросли житлові квартали Сонячний, Дружба, 50-річчя Октября, Молодіжний, ім. Комарова, Волкова, Гагаріна, Ватутіна, Якіра, Левченко. У західній частині – Южний, Степовий, Ольховський, Зарічний.
У період з 1944 по 1996 р.р. здані в експлуатацію 1-я і 2-я черги госпіталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни на 240 ліжко-місць, загальноосвітня середня школа в мікрорайоні Зарічний, культурний центр – театр ляльок. У 1996 р. закінчена і введена в експлуатацію транспортна розв'язка до залізничного вокзалу, до складу якої ввійшли: плита привокзальної площі, автодорожні пандуси, міська магістраль з естакадою.
Будівництво нових будинків і реконструкція існуючої забудови – одна з найважливіших задач не тільки комплексного удосконалювання всього міста, але і виявлення його архітектурної індивідуальності.
У місті функціонують 17 установ культури: 9 комунальних позашкільних навчальних закладів естетичного виховання, комунальна центральна бібліотека для дорослих, що має у своєму складі 17 бібліотек, комунальна центральна бібліотека для дітей, що має у своєму складі 8 бібліотек, міський музей історії і культури м. Луганська і його філії (літературний будинок-музей В.Даля, квартира-музей В.Титова), муніципальний оркестр духової й естрадної музики, комунальний Будинок культури селища Червоний Яр, Будинок культури ім. Т.Шевченко м.Олександрівськ [4].
У веденні керування культури також знаходяться 2 міські комунальні підприємства: ГКП «Міський палац культури ім. В.И. Леніна» і ГКП Парк культури і відпочинку «Дружба». Ведеться робота з обліку і виявлення, науковому дослідженню пам'ятників і пам'ятних місць, пов'язаних з історією нашого краю. Застигла мить історії знайшов своє відображення в пам'ятниках архітектури, десятках різних монументів і обелісків, пам'ятниках садово-паркового мистецтва, пам'ятних знаках. На території міст Луганськ, Щастя, Олександрівськ у даний час нараховується 446 пам'ятників і пам'ятних місць.
Первинно місто забудовувалося без офіційно затвердженого плану. Усі вертикальні вулиці називалися лініями (по типу пітерських), а всі горизонтальні мали назви. Найпершою вулицею міста була вулиця Англійська. На ній оселилися іноземні фахівці, що приїхали працювати на завод. Тут для директора заводу був побудований особняк. На цій же вулиці, у родині заводського лікаря, народився В.И. Даль – укладач відомого Тлумачного словника російської мови. Пізніше з'явилися вулиці Петербурзька, Успенська, Казанська, Банківська... Згодом центральною вулицею стає Петербурзька. Тут будуються двоповерхові будинки, у яких, як правило, на першому поверсі розміщалися магазини, фотоательє, перукарні. У Луганську нараховувалося більш десятка культових споруджень: Казанська церква, Преображенська, Троїцька, Успенська, Петропавловська, Вознесенська, Миколаївський собор, синагога, костьол, кілька молитовних будинків. На великий жаль усі ці спорудження, які становили великий інтерес і як архітектурні пам'ятники, були знищені в 30-і роки XX сторіччя. Єдиною збереженою, але сильно постраждалою є Петропавловська церква в Кам'яному Броді [16].
На території Луганської області на державному обліку знаходиться 341 пам'ятник архітектури, зареєстрований у Державному реєстрі пам'ятників містобудування й архітектури України. Серед них 25 пам'ятників архітектури є пам'ятниками національного значення, інші 316 - пам'ятники архітектури місцевого значення. Разом з тим Луганською філією Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій Держстрою України розроблені 11 електронних паспортів на об'єкти обласної комунальної власності, що є пам'ятниками архітектури місцевого значення. Інститутом також розроблені 5 електронних паспортів на пам'ятники архітектури місцевого значення інших форм власності. Київським державним науково-дослідним інститутом теорії, історії архітектури і містобудування за замовленням Держстрою України ведуться роботи з розробки 12 електронних паспортів на пам'ятники архітектури національного значення, розміщені на території області. У тому числі на комплекс споруджень Деркульского кінного заводу Біловодського району, садибного будинку в селі Весела Гора Слав’яносербського району, садибного будинку по вул. Даля,7 у м. Луганську, 4-х об'єктів заміської садиби в м.Олександрівську [16].